Telegram Group & Telegram Channel
Forwarded from KSE Institute
🧑‍🦱👩‍🦱 Лише 30% українських підлітків знають, ким хочуть працювати у 30 років. Це майже вдвічі менше, ніж у середньому по країнах ОЕСР. Чому це важливо — і яке це має значення для економіки, освіти й державної політики?

22 травня KSE Institute презентував попередні результати дослідження «Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні» — ініціативи Фундації
Олени Зеленської, реалізованої у співпраці з гуманітарною організацією People in Need Ukraine за фінансової підтримки чеського народу. Презентація відбулася у межах Фестивалю кар'єри на ВДНГ за підтримки UNICEF Ukraine.

📊 Ми опитали понад 5 000 підлітків 13–16 років і стільки ж їхніх батьків з усіх регіонів України (крім тимчасово окупованих територій), щоб дізнатися, ким молодь хоче стати і що формує цей вибір. Ці дані допомагають краще зрозуміти, як підтримати підлітків і створити умови, щоб вони будували кар’єру саме в Україні.

Кілька ключових фактів про те, як вони бачать свій шлях:

🔹 70% підлітків не можуть назвати бажану професію у 30-річному віці — це майже вдвічі нижче за середній показник ОЕСР.
🔹 Кар'єрні очікування формуються у певному «вакуумі» — без зв’язку з реальним попитом. Наприклад, 17,9% всіх вакансій на ринку праці відкрито на промислових підприємствах, але вони цікавлять лише 2,1% підлітків. Натомість у вакансіях у сфері IT зацікавлені 13,5% респондентів, а реальна частка їх серед пропозицій роботодавців — 1,5%.
🔹 Професійно-технічні спеціальності залишаються поза увагою більшості — лише 15% розглядають можливість здобути ПТО.
🔹 Гендер суттєво впливає на вибір: дівчата частіше називають ЗМІ, право, дизайн, як бажану сферу діяльності; хлопці — IT, агро, транспорт, технічні напрямки.
🔹 74% підлітків радяться з батьками щодо професійного майбутнього. Інші інструменти профорієнтації поки недостатньо популярні: екскурсії на підприємства відвідували 11% підлітків, зустрічі з кар’єрними радниками — 7%, стажування — 3%.

KSE Institute працює над тим, щоб держава могла сформувати ефективну політику в сфері людського капіталу. Зокрема, щодо професійного спрямування майбутнього покоління українських фахівців. Водночас Kyiv School of Economics інвестує в навчання й інфраструктуру, щоб молодь отримала більше можливостей для самореалізації в Україні.

Оглянути тематичну експозицію, присвячену ключовим висновкам дослідження, можна з 22 по 25 травня 2025 року в павільйоні 4 на ВДНГ.

Ознайомитися з результатами:

🔗 Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні (2025) та Індекс майбутнього (2023) — https://shorturl.at/q9CFo



group-telegram.com/gorbach_squad/2012
Create:
Last Update:

🧑‍🦱👩‍🦱 Лише 30% українських підлітків знають, ким хочуть працювати у 30 років. Це майже вдвічі менше, ніж у середньому по країнах ОЕСР. Чому це важливо — і яке це має значення для економіки, освіти й державної політики?

22 травня KSE Institute презентував попередні результати дослідження «Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні» — ініціативи Фундації
Олени Зеленської, реалізованої у співпраці з гуманітарною організацією People in Need Ukraine за фінансової підтримки чеського народу. Презентація відбулася у межах Фестивалю кар'єри на ВДНГ за підтримки UNICEF Ukraine.

📊 Ми опитали понад 5 000 підлітків 13–16 років і стільки ж їхніх батьків з усіх регіонів України (крім тимчасово окупованих територій), щоб дізнатися, ким молодь хоче стати і що формує цей вибір. Ці дані допомагають краще зрозуміти, як підтримати підлітків і створити умови, щоб вони будували кар’єру саме в Україні.

Кілька ключових фактів про те, як вони бачать свій шлях:

🔹 70% підлітків не можуть назвати бажану професію у 30-річному віці — це майже вдвічі нижче за середній показник ОЕСР.
🔹 Кар'єрні очікування формуються у певному «вакуумі» — без зв’язку з реальним попитом. Наприклад, 17,9% всіх вакансій на ринку праці відкрито на промислових підприємствах, але вони цікавлять лише 2,1% підлітків. Натомість у вакансіях у сфері IT зацікавлені 13,5% респондентів, а реальна частка їх серед пропозицій роботодавців — 1,5%.
🔹 Професійно-технічні спеціальності залишаються поза увагою більшості — лише 15% розглядають можливість здобути ПТО.
🔹 Гендер суттєво впливає на вибір: дівчата частіше називають ЗМІ, право, дизайн, як бажану сферу діяльності; хлопці — IT, агро, транспорт, технічні напрямки.
🔹 74% підлітків радяться з батьками щодо професійного майбутнього. Інші інструменти профорієнтації поки недостатньо популярні: екскурсії на підприємства відвідували 11% підлітків, зустрічі з кар’єрними радниками — 7%, стажування — 3%.

KSE Institute працює над тим, щоб держава могла сформувати ефективну політику в сфері людського капіталу. Зокрема, щодо професійного спрямування майбутнього покоління українських фахівців. Водночас Kyiv School of Economics інвестує в навчання й інфраструктуру, щоб молодь отримала більше можливостей для самореалізації в Україні.

Оглянути тематичну експозицію, присвячену ключовим висновкам дослідження, можна з 22 по 25 травня 2025 року в павільйоні 4 на ВДНГ.

Ознайомитися з результатами:

🔗 Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні (2025) та Індекс майбутнього (2023) — https://shorturl.at/q9CFo

BY горбачик сквад


Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260

Share with your friend now:
group-telegram.com/gorbach_squad/2012

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Individual messages can be fully encrypted. But the user has to turn on that function. It's not automatic, as it is on Signal and WhatsApp. If you initiate a Secret Chat, however, then these communications are end-to-end encrypted and are tied to the device you are using. That means it’s less convenient to access them across multiple platforms, but you are at far less risk of snooping. Back in the day, Secret Chats received some praise from the EFF, but the fact that its standard system isn’t as secure earned it some criticism. If you’re looking for something that is considered more reliable by privacy advocates, then Signal is the EFF’s preferred platform, although that too is not without some caveats. Either way, Durov says that he withdrew his resignation but that he was ousted from his company anyway. Subsequently, control of the company was reportedly handed to oligarchs Alisher Usmanov and Igor Sechin, both allegedly close associates of Russian leader Vladimir Putin. On December 23rd, 2020, Pavel Durov posted to his channel that the company would need to start generating revenue. In early 2021, he added that any advertising on the platform would not use user data for targeting, and that it would be focused on “large one-to-many channels.” He pledged that ads would be “non-intrusive” and that most users would simply not notice any change. Unlike Silicon Valley giants such as Facebook and Twitter, which run very public anti-disinformation programs, Brooking said: "Telegram is famously lax or absent in its content moderation policy."
from us


Telegram горбачик сквад
FROM American