Цей блаженний в’язень Никон походив із знатного роду, з міста Києва. Прийшовши до Печерського монастиря, він спершу підкорив свій розум і всього себе на послух Христові і був майстерним ченцем. Потім же, коли прийшли злочестиві половці, вони взяли його в полон одночасно зі святим Євстратієм Печерським і вивели з монастиря в свою країну, і тут його тримали в оковах.

Один христолюбивий киянин прийшов туди викупити полонених. Блаженний же Никон не бажав того, як думав христолюбець, з тієї причини, що у нього в Києві багаті родичі, і він хоче бути викуплений ними. Христолюбець, викупивши багатьох, повернувся додому і розповів про блаженного. Почувши про це, його рідні з великими грошима прийшли викупити його, але блаженний Никон сказав їм: «Не витрачайте даремно вашого майна. Якби Господь хотів, щоб я був вільний, Він не віддав би мене в руки цих нечестивих. Він Сам віддає в полон тих, кого хоче. Але ми, якщо приймаємо добре з рук Господніх, чи не приймемо зле?» (Іов 2:10). Рідні докоряли йому і повернулися з усім багатим викупом своїм назад.

Тоді той, хто взяв блаженного в полон, і інші половці, побачивши, що не збувається їх бажання, почали жорстоко мучити раба Божого.

І три роки щодня катували вони блаженного: зв’язавши його, з окутими руками і ногами клали на вогонь, розрізали ноги, морили голодом і спрагою по дню, по два і по три. Влітку виставляли його на сонце, що гаряче припікає, взимку кидали його в мороз на сніг. Бо так само чинили з ним безбожні половці, щоб він викупив себе. Але блаженний Никон дякував Богові за все і молився Йому безперестанку, і говорив мучителям своїм: «Христос без мзди позбавить мене від рук ваших, і я вже повідомлений про це. Мені з’явився брат мій Євстратій, якого ви продали жидам на розп’яття, але вони будуть засуджені за нього з батьками своїми, які сказали: «На нас Його кров і на наших дітей» (Мв. 27:25). Ви ж, окаянні, будете відчувати муки з Іудою, що продав Господа на Хрест. Той, що з’явився мені, сказав так: «Через три дні будеш ти в монастирі, заради святих Антонія і Феодосія та інших з ними преподобних Печерських».

Чуючи це, половчанин, який взяв його в полон, думав, що він хоче бігти, і підрізав йому коліна, щоб він не міг бігти. І пильно його сторожили, і ось, в третій день, в шосту годину, коли всі сиділи зі зброєю навколо нього, блаженний в’язень раптово став невидимий, тільки ті, які сторожили його, чули голос: «Хваліте Господа з небес» (Пс. 148:1).

Отже, невидимо принесений був святий в Печерську церкву Пресвятої Богородиці в той час, як почали на святій Літургії співати причастний стих. І вся братія, зібравшись, питала його: «Як прийшов ти сюди?» Він же спершу хотів приховати те велике чудо, але всі, побачивши його зв’язаним і скутим важкими ланцюгами, пораненим і закривавленим, примушували його сказати правду, а тому, нарешті, він проти волі відкрив їм, що відбулося.

І не хотів він зняти залізо з рук і ніг своїх. Ігумен же сказав йому: «Брат, якщо б Господь захотів, щоб ти терпів ще, Він би не вивів тебе з полону. Тепер підкорися волі нашій». Отже, знявши з нього залізо, перекували його на потреби вівтаря.

https://lavra.ua/svyatie/nikon-suhoj/

Біля мощей прп. Никона Сухого, Печерського в Ближніх печерах у день пам'яті святого

Прп. Кукша Одеський хоч і закінчив свій земний шлях на березі Чорного моря, але понад 25 років подвизався в Києво-Печерській Лаврі — з її порога почався іночеський подвиг юного Косми Величко, як звали його у миру, і звідси через роки він був висланий вже відомим на всю країну духоносним старцем.

За 62 роки свого чернецтва преподобний Кукша Одеський двічі був послушником (вперше на Святій Горі перед постригом у ченці та вдруге в Києво-Печерській Лаврі, щоб підтвердити дійсність афонського постригу), вимушено змінив 5 монастирів, був парафіяльним священиком, пройшов арешти, обшуки, табори, заслання, переносив тяжкі хвороби, наклеп, образи, нерозуміння.

Плоди сповідницького подвигу преподобного Кукші Одеського — дари прозорливості, лікування та зцілення душевних і тілесних недуг почали проявлятися ще за життя.

https://lavra.ua/martyrolog/kuksha-velichko-shiigumen-1875-1964/

Величание свт. Спиридону Тримифунтскому

12 грудня (за ст.ст.) Церква вшановує пам’ять “преподобного отця нашого Спиридона чудотворця, єпископа Триміфійського”.

На честь свята Намісник Святої Успенської Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел звершив всенічну і нічну Літургію в домовому храмі.

За богослужінням підносилися особливі прохання про дарування миру і тиші в землі нашій українській і позбавлення від усякого ворога і супостата, а також про благословення Боже для тих, хто приймає у себе тих, хто був змушений залишити свої рідні домівки.

https://lavra.ua/namestnik-lavry-sovershil-nochnuyu-liturgiyu-2/

Творчество братии Лавры