Мемуари равлика розповідають про параліч самотності. Ви стаєте залежними від різних речей книжок, листування, колекціонування равликів, а потім це приводить до незворотного, ваші залежності починають ставати небезпечними для вас самих.

В мене так само - кіно колись завело мене в прірву самотності, я стала залежна від серіалів, проводила по 8 годин за телевізором нон-стопом переглядаючи усе що знайду онлайн. Залежність переросла в кінокомікси, бо коли тобі страшно знаходитись вдома ти хочеш забути все і "Мемуари равлика" передають цей стан до болю влучно.

Фільм допомогає знайти себе, вирватись зі своєї клітки, нарешті стати вільним він своєї залежності, бути собою та йти на ризики. Що може бути краще за щирий маніфест не ідеальному життю?