Зараз на Нью-Йорку гинуть найкращі сини України, багатьох із яких я знав особисто чи опосередковано. Таких людей більше не буде. Банально казати, що найкращі уходять, але слушне питання в тому, хто прийде після них та хто їх замінить, адже вони не безкінечні.
У кінці серпня фронт на Нью-Йоркському напрямку по суті почав розвалюватися. Підрозділи 53 бригади потрапили в оточення. Тоді з метою стабілізації фронту та їх деблокади у місто почали направляти підрозділи 12 бригади НГУ Азов. Спочатку невеличку БТГр, а потім сили більшою чисельністю.
До появи Азову 53 бригада була практично небоєздатною. Вкрай демотивовані зесики майже не чинили спротиву ворогу та не бажали воювати, аргументуючи це сумнозвісним "якщо ми щось зробимо, по нам почне прилітати". Ворог спокійно просочувався поміж підрозділами ЗСУ, проводив оточення та брав "зесиків" у полон. Командири на місцях не контролювали особовий склад та були нездатні налагодити зв'язок. Фактично кожен підрозділ вів свою окрему війну.
Звідси великі втрати людей та територій.
Звісно, азовці, зайшовши у місто, виконали свою задачу. Взяті штурмом позиції, знищенні окупанти, деблокада оточених "зесманів". Їм навіть вдалося тимчасово стабілізувати фронт. Далося це все, звісно, через кров та важкі втрати. Але попри всі жертви, через посилення натиску переважаючого ворога, приблизно 23 вересня Нью-Йорк усе одно довелося полишити та відійти до Нелеповки.
Давайте подумаємо, чи можна було уникнути цих втрат та поразок?
Низька боєздатність обумовлена головним чином низькою мотивацією ОС. Найбільшою причиною цього є неефективність наявної бусифікації мобілізації. Мобілізація повинна бути соціально-справедливою, щоб призовник не почував себе обманутим, щоб він не дивився на країну, у якій еліта відпочиває, а "бидло" заганяють на фарш. Інша причина — втома ОС через тривалі бойові розпорядження. Так, 53 Бр не була на ротації приблизно півтори роки (!), постійно виконуючи БЗ на різних напрямках, н.п. в Авдієвці. Цю проблему можна було б вирішити по-перше введенням дивізійної та корпусної ланки замість безтолкових ОСУВ, а по-друге зведенням незаповнених обезкровлених бригад докупи замість постійного формування нових бригад з неповним складом, забитим з бусиків. Така організація не тільки дозволила би частіші ротації, злагодження та відновлення підрозділів, а й дозволила би ефективніше використовувати обмежені наявні вогневі засоби. Відсутність зв'язку і взаємодії та нереальні задачі, що ставляться начальниками, зумовлені низькою якістю командирського складу, адже посади зазвичай роздаються за принципом наявності вишки чи академії. Відмова від цього принципу, просування бойових командирів, введення дивізійної структури налагодили би взаємодію між окремими бригадами й батальйонами, чим вирішили би одну із головних проблем ЗСУ.
Звісно, це лише невелика частина життєво необхідних рішень. Неефективність армії це проблема об'ємна, системна і комплексна. Одне невирішене питання поглиблює усі інші. А усе це веде до неминучої поразки у війні.
Але військово-політичне керівництво замість негайних системних і комплексних рішень предпочитає стратегію тупого закривання дірок у фронті ефективнішими підрозділами.
За рідкими виключеннями, держава не здатна самостійно створити такий підрозділ, як Азов. Тому вона надалі буде заповнювати безкінечні окремі бригади низьковмотивованим м'ясом, а всі поразки закривати залишками нормальних підрозділів.
Нині ж еліта війська й нації нині гине через бездарність, наплювательство та зраду керівництва держави. Зрозуміло, що станеться, коли ці люди просто закінчаться.
Зараз на Нью-Йорку гинуть найкращі сини України, багатьох із яких я знав особисто чи опосередковано. Таких людей більше не буде. Банально казати, що найкращі уходять, але слушне питання в тому, хто прийде після них та хто їх замінить, адже вони не безкінечні.
У кінці серпня фронт на Нью-Йоркському напрямку по суті почав розвалюватися. Підрозділи 53 бригади потрапили в оточення. Тоді з метою стабілізації фронту та їх деблокади у місто почали направляти підрозділи 12 бригади НГУ Азов. Спочатку невеличку БТГр, а потім сили більшою чисельністю.
До появи Азову 53 бригада була практично небоєздатною. Вкрай демотивовані зесики майже не чинили спротиву ворогу та не бажали воювати, аргументуючи це сумнозвісним "якщо ми щось зробимо, по нам почне прилітати". Ворог спокійно просочувався поміж підрозділами ЗСУ, проводив оточення та брав "зесиків" у полон. Командири на місцях не контролювали особовий склад та були нездатні налагодити зв'язок. Фактично кожен підрозділ вів свою окрему війну.
Звідси великі втрати людей та територій.
Звісно, азовці, зайшовши у місто, виконали свою задачу. Взяті штурмом позиції, знищенні окупанти, деблокада оточених "зесманів". Їм навіть вдалося тимчасово стабілізувати фронт. Далося це все, звісно, через кров та важкі втрати. Але попри всі жертви, через посилення натиску переважаючого ворога, приблизно 23 вересня Нью-Йорк усе одно довелося полишити та відійти до Нелеповки.
Давайте подумаємо, чи можна було уникнути цих втрат та поразок?
Низька боєздатність обумовлена головним чином низькою мотивацією ОС. Найбільшою причиною цього є неефективність наявної бусифікації мобілізації. Мобілізація повинна бути соціально-справедливою, щоб призовник не почував себе обманутим, щоб він не дивився на країну, у якій еліта відпочиває, а "бидло" заганяють на фарш. Інша причина — втома ОС через тривалі бойові розпорядження. Так, 53 Бр не була на ротації приблизно півтори роки (!), постійно виконуючи БЗ на різних напрямках, н.п. в Авдієвці. Цю проблему можна було б вирішити по-перше введенням дивізійної та корпусної ланки замість безтолкових ОСУВ, а по-друге зведенням незаповнених обезкровлених бригад докупи замість постійного формування нових бригад з неповним складом, забитим з бусиків. Така організація не тільки дозволила би частіші ротації, злагодження та відновлення підрозділів, а й дозволила би ефективніше використовувати обмежені наявні вогневі засоби. Відсутність зв'язку і взаємодії та нереальні задачі, що ставляться начальниками, зумовлені низькою якістю командирського складу, адже посади зазвичай роздаються за принципом наявності вишки чи академії. Відмова від цього принципу, просування бойових командирів, введення дивізійної структури налагодили би взаємодію між окремими бригадами й батальйонами, чим вирішили би одну із головних проблем ЗСУ.
Звісно, це лише невелика частина життєво необхідних рішень. Неефективність армії це проблема об'ємна, системна і комплексна. Одне невирішене питання поглиблює усі інші. А усе це веде до неминучої поразки у війні.
Але військово-політичне керівництво замість негайних системних і комплексних рішень предпочитає стратегію тупого закривання дірок у фронті ефективнішими підрозділами.
За рідкими виключеннями, держава не здатна самостійно створити такий підрозділ, як Азов. Тому вона надалі буде заповнювати безкінечні окремі бригади низьковмотивованим м'ясом, а всі поразки закривати залишками нормальних підрозділів.
Нині ж еліта війська й нації нині гине через бездарність, наплювательство та зраду керівництва держави. Зрозуміло, що станеться, коли ці люди просто закінчаться.
BY КовчеГ
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
But Kliuchnikov, the Ukranian now in France, said he will use Signal or WhatsApp for sensitive conversations, but questions around privacy on Telegram do not give him pause when it comes to sharing information about the war. Right now the digital security needs of Russians and Ukrainians are very different, and they lead to very different caveats about how to mitigate the risks associated with using Telegram. For Ukrainians in Ukraine, whose physical safety is at risk because they are in a war zone, digital security is probably not their highest priority. They may value access to news and communication with their loved ones over making sure that all of their communications are encrypted in such a manner that they are indecipherable to Telegram, its employees, or governments with court orders. Under the Sebi Act, the regulator has the power to carry out search and seizure of books, registers, documents including electronics and digital devices from any person associated with the securities market. Soloviev also promoted the channel in a post he shared on his own Telegram, which has 580,000 followers. The post recommended his viewers subscribe to "War on Fakes" in a time of fake news. In this regard, Sebi collaborated with the Telecom Regulatory Authority of India (TRAI) to reduce the vulnerability of the securities market to manipulation through misuse of mass communication medium like bulk SMS.
from us
