Вперше побачив гірських козликів

Ці козлики дуже сильно мене виручили, бо я спускався назад виключно їхніми стежками.

Бо що на хребті була вкрай нестабільна перепона, у вигляді снігового кому, що ось-ось перетвориться б на лавину,

Що в черговий раз підтверджує, що природа видно береже тих, хто відноситься до неї з певною мірою поваги.

Знайшов печеру, колись обов’язково заночую тут.

Зсув гірської породи виглядає наче кадри апокаліпсису.

Завершальний етап моєї подорожі був буквальною ілюстрацією латинського виразу:

“Per aspera ad astra” -
“крізь терни до зір“

Після стількох годин нерівної боротьби з чагарниками на абсолютно дикій території, я в кінці-кінців, я вийшов просто неба, повному зір.