🤔 Всі чули новомодне слово «лавмарк» — але що за ним стоїть? Чому деякі місця стають улюбленими серед мешканців, тоді як інші лишаються просто черговими локаціями? І головне — як створити простір, куди захочуть повертатися?
Урбан-бюро Big City Lab, книгарня Сенс та онлайн-школа SKVOT організовують безоплатну лекцію, на якій розкажуть:
🔹 Що означають слова «лендмарк» та «лавмарк» в урбаністиці і яка між ними різниця?
🔹 Чому одні простри відчуваються рідними, а інші – чужими?
🔹 Як створюються місця, що зберігаються в серці?
Коли: 3 липня, 19:00
Де: Сенс на Хрещатику, 2 поверх + онлайн-трансляція
Участь безкоштовна, обовʼязкова попередня реєстрація за лінком
А ще — розберемо реальні кейси, адже спікерки події:
📌 Вікторія Тітова, CEO урбан-бюро Big City Lab, команда якого створила урбан-парк на ВДНГ, який щороку збирає понад 1 000 000 відвідувачів
📌 Вікторія Середа, маркетинг-директорка книгарні Сенс, яка з маленької локації на районі переросла у великий книжковий простір в центрі Києва
Лекція буде цікава для архітекторів та урбаністів, активістів та представників громадських ініціатив, кріейторів та комунікаційників, та й загалом для тих, хто просто любить міста та цікавиться їхнім розвитком.
#Україна #Київ #захід #анонс
Урбан-бюро Big City Lab, книгарня Сенс та онлайн-школа SKVOT організовують безоплатну лекцію, на якій розкажуть:
🔹 Що означають слова «лендмарк» та «лавмарк» в урбаністиці і яка між ними різниця?
🔹 Чому одні простри відчуваються рідними, а інші – чужими?
🔹 Як створюються місця, що зберігаються в серці?
Коли: 3 липня, 19:00
Де: Сенс на Хрещатику, 2 поверх + онлайн-трансляція
Участь безкоштовна, обовʼязкова попередня реєстрація за лінком
А ще — розберемо реальні кейси, адже спікерки події:
📌 Вікторія Тітова, CEO урбан-бюро Big City Lab, команда якого створила урбан-парк на ВДНГ, який щороку збирає понад 1 000 000 відвідувачів
📌 Вікторія Середа, маркетинг-директорка книгарні Сенс, яка з маленької локації на районі переросла у великий книжковий простір в центрі Києва
Лекція буде цікава для архітекторів та урбаністів, активістів та представників громадських ініціатив, кріейторів та комунікаційників, та й загалом для тих, хто просто любить міста та цікавиться їхнім розвитком.
#Україна #Київ #захід #анонс
🤬 Безбар'єрність – це не тільки тактилка!
Практика показує, що міста, котрі раніше облаштовувати якісне безбар'єрне міське середовище, продовжують це робити; натомість ті, хто не мали хороших проектів, і надалі їх не мають. Програма «Рух без бар'єрів» тільки підкреслює цю проблему.
Базбар'єрне середовище не створюється за рахунок чарівної палички чи наявності державних коштів. Це питання експертності на місцях, якісних проектантів та вмілих виконавців. Від того, що умовний Тернопіль зараз понижує бордюри та ставить тактильну пластику, його Маршрут безбар'єрності не стає безбар'єрним. Так, це краще, ніж було до того, але це абсолютно не те, що хочеться бачити, уявляючи Маршрут безбар'єрності.
Те, в які умови Міністерство ставить міста, не дозволяє в результаті отримати якісні проекти. ОМС доводиться орієнтуватись не на реальні терміни розробки проектів вулиць та просторів, а на поставлені зверху дедлайни – як щодо проектування, так і щодо реалізації. В результаті до кінця року ми отримуємо масу Маршрутів безбар'єрності, які характеризуватимуться низькою якістю та забезпеченням лише базових потреб для пересування. Перші відверто жахливі приклади цього ми бачимо у Лозовій, Києві чи Тернополі.
📸 Фото: частина Маршруту безбар'єрності у Львові, котра спроектована і більшою мірою реалізована ще до початку безпосередньо самої програми, тому що на місцях у Львові є фахові люди та чернетки проектів, над якими працювали багато експертів [а не зроблені на колінці проекти, бо Міністерству у стислі терміни треба відзвітуватись]
#Україна #доступність
Практика показує, що міста, котрі раніше облаштовувати якісне безбар'єрне міське середовище, продовжують це робити; натомість ті, хто не мали хороших проектів, і надалі їх не мають. Програма «Рух без бар'єрів» тільки підкреслює цю проблему.
Базбар'єрне середовище не створюється за рахунок чарівної палички чи наявності державних коштів. Це питання експертності на місцях, якісних проектантів та вмілих виконавців. Від того, що умовний Тернопіль зараз понижує бордюри та ставить тактильну пластику, його Маршрут безбар'єрності не стає безбар'єрним. Так, це краще, ніж було до того, але це абсолютно не те, що хочеться бачити, уявляючи Маршрут безбар'єрності.
Те, в які умови Міністерство ставить міста, не дозволяє в результаті отримати якісні проекти. ОМС доводиться орієнтуватись не на реальні терміни розробки проектів вулиць та просторів, а на поставлені зверху дедлайни – як щодо проектування, так і щодо реалізації. В результаті до кінця року ми отримуємо масу Маршрутів безбар'єрності, які характеризуватимуться низькою якістю та забезпеченням лише базових потреб для пересування. Перші відверто жахливі приклади цього ми бачимо у Лозовій, Києві чи Тернополі.
📸 Фото: частина Маршруту безбар'єрності у Львові, котра спроектована і більшою мірою реалізована ще до початку безпосередньо самої програми, тому що на місцях у Львові є фахові люди та чернетки проектів, над якими працювали багато експертів [а не зроблені на колінці проекти, бо Міністерству у стислі терміни треба відзвітуватись]
#Україна #доступність
Правильний підхід до меморіалізації військових поховань: Львів пропонує уніфікувати усі надгробні камені захисників та захисниць громади!
Пам’ятники з бетону тераццо із вкрапленням мармуру будуть мати форму козацького хреста (140 см заввишки, 90 см завширшки, 170 см у довжину). На могилах висаджуватимуть вічнозелені рослини та встановлюватимуть QR-коди, що вестимуть на цифрову сторінку спогадів про конкретного воїна. Для нехристиянських поховань у мерії передбачають прямокутну форму пам’ятника з тими ж деталями.
Виготовлення таких хрестів оплачуватиме міська рада зі свого бюджету. Обслуговування могил теж залишиться за комунальними структурами. Якщо сім’я загиблого чи загиблої хоче індивідуальний пам’ятник, вона в праві це зробити самостійно за власний кошт.
Описані вище уніфіковані пам’ятники вже затвердили для сектору військових поховань на Личаківському цвинтарі. Наразі ж ЛМР пропонує розширити цю практику на всі кладовища громади, в тому числі і сільські. Відповідна пропозиція була озвучена на зустрічі з родинами загиблих.
#Україна #Галичина #Львів #меморіалізація #кладовище
Пам’ятники з бетону тераццо із вкрапленням мармуру будуть мати форму козацького хреста (140 см заввишки, 90 см завширшки, 170 см у довжину). На могилах висаджуватимуть вічнозелені рослини та встановлюватимуть QR-коди, що вестимуть на цифрову сторінку спогадів про конкретного воїна. Для нехристиянських поховань у мерії передбачають прямокутну форму пам’ятника з тими ж деталями.
Виготовлення таких хрестів оплачуватиме міська рада зі свого бюджету. Обслуговування могил теж залишиться за комунальними структурами. Якщо сім’я загиблого чи загиблої хоче індивідуальний пам’ятник, вона в праві це зробити самостійно за власний кошт.
Описані вище уніфіковані пам’ятники вже затвердили для сектору військових поховань на Личаківському цвинтарі. Наразі ж ЛМР пропонує розширити цю практику на всі кладовища громади, в тому числі і сільські. Відповідна пропозиція була озвучена на зустрічі з родинами загиблих.
#Україна #Галичина #Львів #меморіалізація #кладовище