всіх запрошую на стрім)
якщо у вас будуть питання, можна писати сюди в коментар, або в цей пост коментарем

Тримайте запис стріму

Перша частина Футарку, від Феху до Кано. І міфи ✨

⚡️ Опитування! ⚡️

Дорогі підписники! Чи потрібно зробити серію постів "для новачків"? Звідки взялися Едди, хто така Волюспа, чому існують Промови Високого, але немає Промов Низького тощо?

Прикріплюю голосування нижче:

#організаційне

Що таке Едди

25% в опитуванні ходять сюди за духотою. Не хвилюйтесь! Я не я, якщо не подушню 😈
75% хочуть пости для новачків. Попередження для любих новачків: відкривайте форточку, поки читаєте пости у "Шкарпетках" 💨
Поїхали!
_______________________________

Наразі маємо стале розділення на Старшу та Молодшу Едду.

Старша або Поетична Едда — то збірка середньовічних скандинавських поем з короткими уривками прози. Вони розповідають про північні / західноєвропейські міфологічні та героїчні сюжети. Зокрема створення, руйнування та відродження світу, діяння північних божеств та героїв, таких як Одін, Тор, Локі, Фрей, Сіґурд, Ґудрун, Брунхільда тощо.

Ця збірка тісно пов'язана з Прозаїчною або Молодшою Еддою, яка була створена десь у 1220-30 роках ісландцем, політиком та скальдом Сноррі Стурлусоном. Його праця складається з трьох основних частин:
— Gylfaginning — Видіння Ґюльві,
— Skáldskaparmál — Мова Поезії,
— та Перелік Розмірів (скальдичної поезії).
_______________________________

Обидві Едди та численні прозові саги є свідченнями розквіту ісландської літератури у 13 сторіччі. Це важливо пам'ятати — 13 сторіччя. Бо Ісландія прийняла християнство останньою — у 1000 року, три сторіччя до запису Едд. І це означає, що література, яка дійшла до нас, по суті, погляд християн на свою язичницьку спадщину. Погляд люблячий, з максимальними намаганнями зберегти оригінал. Проте, ми все одно маємо справу з християнською оптикою та лише залишками численних язичницьких культів Півночі.

Більшість віршів Поетичної Едди збереглися в єдиному фрагментарному рукописі, датованим приблизно 1270 роком, яка походить з Ісландії. Уцілілий рукопис у 1643 році був у володінні Бріньольфура Свейнссона, єпископа Скальхольта, який у 1662 році надіслав його як подарунок королю Данії. Тому рукопис традиційно називають Codex Regius (Королівський Кодекс).

Шість поем також дійшли до нас у фрагментарному рукописі початку 14 століття, збереженому в Інституту Арнамагнея в Копенгагені. Ймовірно, ви могли вже бачити в інтернеті різні версії одної з головних поем, Волюспи — так ось, вони обидві "правильні". Друга версія зберіглася в манускрипті Hauksbók 14 сторіччя.
_______________________________

Невідомо, де саме на Півночі були складені вірші Поетичної Едди. Багато з них, ймовірно, походять — як і багато прозових саг — з Ісландії, де були створені вцілілі рукописи. Інші можуть походити з Ґренландії, Норвегії, Данії, Швеції або Англії. Деякі з героїчних текстів походять з німецьких традицій.

Аналізуючи мову, якою створені вірші, вчені довели, що більшість поем існували в усній формі сторіччями, перш ніж їх записали. На це також вказують різноманітні археологічні знахідки: рунічні камені, фібули, гобелени, різьба на старих церквах тощо.

Процес передачі Едд, найімовірніше, включав в себе суміш запам'ятовування, перекомпонування з варіаціями, інтерполяціями та пропусками (навмисно чи з-за помилок пам'яті). Це означає, що багато віршів, ймовірно, змінювалися з плином часу. Про це варто пам'ятати та підходити до Едд зі здоровим скепсісом.
_______________________________

Саме тому я кажу, що ми можемо складати пазл як завгодно. На мій погляд, немає сенсу сперечатися, що правильно.
— Хтось може бачити Фрею та Фріґґ як різних постатей, а хтось як 2 аспекти одної богині.
— А історики середньовіччя взагалі писали, що Фрея та Фрей — то одне божество-гермафродит, отакої.
— Хтось пригортає до серця Ґулльвейґ, бо вона аспект йотунки Анґрбоди, а хтось — бо аспект богині ванів Фреї.
— Хтось зі слиною плюється, що Сини Івальді — то дверґи, а не альви, і ніяк інакше бути не може. І забуває при тому, що та ж сама поема Волюспа прямо називає кількох дверґів — альвами. Упс.

На мою думку, найголовніше — що ми пам'ятаємо та шануємо Одіна, Тора, Фрею, Хель, альвів, дверґів та інших.

Ось такий вводний пост в Едди. На цьому ще не все! 😈
Дорогі новачки, пишіть запитання в коментарі, на всі постараюсь згодом відповісти 💚

#міфологія #едди #новачківка

Рісі та йотуни

Я казала на стрімі, що зроблю пост про рісі. Ось він 💚

Том Ґрант, автор статті A Problem of Giant Proportions: Distinguishing Risar and Jötnar in Old Icelandic Saga Material каже, що для кращого розуміння варто розмежовувати різні раси велетів.

Зазвичай, велетів сприймають як одвічних ворогів богів, аналогічно титанам та богам Древньої Греції. Але це надто загально. Проблема виникла завдяки першим перекладачам, які зі своєю класичною освітою сприйняли стосунки скандинавських істот як класичне чорно-біле.

До речі, якщо ми заглянемо в словник, то знайдемо купу слів на позначення велетів, різноманітних гігантських постатей: ám-áttigr, berg-búi, berg-danir, berg-risi, bjarg-vættr, blendingr, búi, djöfull, dólgr, fjall-kona, flagð, flagð-kona, geitir, greppr, grjót-niðaðr, grjót-móði, grjót-öld... ну коротше, перераховувати можна без кінця.

І вони всі різні. Проблема в тому, що якщо ми беремо одне слово на позначення всіх — гигант, велет — то ми автоматично провалюємось в доволі вузьке семантичне поле. Тобто, автоматично сприймаємо загально та часто неправильно.

Так ось, про risi. Є така сага Þorsteins þáttr bœjarmagns — "Прядь о Торстейне Мощь Хуторів" (вміли вікінги давати нікнейми). Там є такий персонаж Ґудмунд, король Рісаланда:

Тепер Торстейн бачить трьох чоловіків, що їхали верхи, добре озброєних і таких великих, яких він ще ніколи не бачив. Найбільший з них їхав посередині — у вбранні, оздобленому золотом, на рудувато-білому коні, а двоє інших — на сірих конях, у алих плащах.

<...>

— Мене звати Ґодмунд. Я правлю тією землею, яка зветься Глейсіволль. Це частина країни, що зветься Рісаланд. Я — син конунга, а моїх супутників звуть: одного — Фулльстерк (Повносильний), другого — Алльстерк (Всесильний). Чи не бачив ти тут вранці якихось подорожніх?

Торстейн відповів:
— Тут проїжджали два десятки чоловіків, і вигляд мали доволі грізний.

— То мої воїни, — сказав Ґодмунд. — Поруч лежить земля, що зветься Йотунхеймом. Там править король на ім’я Ґейррьод. Ми платимо йому данину. Мого батька звали Улфгеднін Траусті (Вірний). Його також називали Ґодмундом — як і всіх, хто мешкає на Глейсіволлі. Батько вирушив у володіння Ґейррьода, щоби передати йому податок, і в тій подорожі загинув. Король запросив мене, щоби я справив тризну за батьком і прийняв його ім’я та почесті. Та все ж нам тяжко служити Йотунам.

Далі християнин (!) Торстейн допомагає Ґодмунду вбити Ґейррьода та звільнитися з-під жорстокої влади. А потім ще й одружується з донькою переможеного ярла йотунів, навертаючи її у свою віру))

Ще уривок з той же саги:

Ґейррьод запитав Ґодмунда, чи не хоче той позмагатися (в боротьбі). Але той відповів, що ніколи раніше не боролись, проте не хоче й відмовлятися. Тоді король наказав ярлу Аґді помститися за своїх людей. Той відповів, що давно вже полишив боротьбу, але сказав, що король має вирішувати.

Потім вони обоє скинули з себе одяг. Торстейн ніколи не бачив тіла, схожого на тролівське, більше, ніж у Аґді — той був синюватий, як смерть. Ґодмунд вийшов йому назустріч — він мав біле, світле тіло. Ярл Аґді ринувся на нього й так сильно стиснув пазуристі руки біля його боків, що дійшло аж до кісток, і вони почали боротися по всій залі.

І коли вони дісталися до місця, де сидів Торстейн, Ґодмунд раптово застосував прийом з підсічкою і сильно перекинув ярла. Торстейн миттєво кинувся до ніг ярла, і той упав, вдарився носом об землю так, що у нього зламався орлиний ніс і вибилися чотири зуби.

Бачте, рісі Ґодмунд — гарний велет, красивий, в нього біла шкіра, і він набагато більш схожий на людей, тільки дуже високий. І якщо перекладати все як "велет, велет, йотун, йотун", то вийде плутанина, не зрозуміло буде, чому одні ворогують з іншими, та ще люди їм допомагають.

А загалом цікава сага, раджу) Думаю, там не випадково героя звуть Торстейн, бо історія дуже схожа на пригоди Тора з йотунами. І велети так само підколюють героя щодо його невеличких габаритів.

Сагу можна почитати російською та англійською, українською не знайшла.

Ось така історія. Бажаю всім гарного дня та тихої ночі 💚

#міфологія

bærr er hverr at ráða sínu

Кожен має право розпоряджатися своєю власністю

Кожен гідний сам керувати своїм життям

‣ bærr er hverr — «гідний/достойний є кожен»

‣ at ráða sínu — «керувати своїм», «розпоряджатися власним» (життям, маєтком, рішеннями тощо)

джерело

#олд_норс_мова

Валькірії та роса

На стрімі я сказала, що є версія, що вранішня роса падає від копит коней валькірій. Таке дійсно є у джерелах! Плюс знайшла два інших пояснення, звідки роса. Обирайте, яке подобається)

...Тоді Всебатько взяв Ніч і її сина День, і дав їм по коню та колісниці, і послав їх у небо, щоб вони їздили щодня навколо світу. Ніч їздить першою на коні, що зветься Хрімфаксі (Hrímfaxi, “Іній-грива”), і щоранку роса (дощ) змочує землю краплями з його вудила.
Gylfaginning

Я знаю ясен, що зветься Іґґдрасіль, обмитий сяючим джерелом,
високе священне дерево, окроплене білим потоком;
звідти падає роса, що спадає в долини;
він завжди зелений стоїть над джерелом Урд.

Та роса, що звідти падає на землю, зветься медопадом (hunangfall), і з неї народжуються бджоли. У джерелі Урд народжуються два птахи. Їх звуть лебедями, і від них походить рід птахів, що так зветься.
Gylfaginning

Тричі по дев’ять дів,
хоч одна їхала попереду —
дівчина в білому шоломі;
коні здригалися,
з їхніх грив
роса спадала в глибокі долини,
град — у високий ліс;
звідти з водами йде ріка.
Все це мені здавалося зловісним, що я бачив.
Helgakviða Hjörvarðssonar

Доброго ранку) Хай день буде чудовим 💚

#міфологія

«Уламок чаші тролів». Лофотенські острови, Норвегія.

Ліжко як метафора цього самого

Потихеньку продовжуємо читати Lucy Anne Keens Scenes of a sexual nature: theorising representations of sex and the sexual body in the sagas of the Icelanders. Деякі цитати не прямі, я так переклала суто для зручного читання.

Сексуальні метафори, що зосереджуються на ліжку, — найпоширеніша метафора для сексу в сагах. Використовується, здається, лише для гетеросексуальних пар. Статеві стосунки між чоловіками через своє табу виражається у більш вигадливих метафорах, ніж просто спільне ліжко.

На позначення ліжка у давньоскандинавській мові використовується кілька іменників: hvíla, rekkja, rúm та sæng. Дієслова hvíla та rekkja еквівалентні англійському евфемізму "to bed" — "піти в ліжко (з кимось)". Приклади включають:

Egils saga Skalla-Grimssonar:

Bjǫrgólfr keypti hana með eyri gulls, ok gengu þau í eina rekkju bæði.

Бйоргольф купив її за одну унцію золота, і вони вдвох лягли в одне ліжко.

Svarfdœla saga:

Klaufi tók sér jafnaðarmann Óláf Ásgeirsson ok strengdi þess heit at koma í sǫmu rekkju Yngvildi fagrkinn án vilja Ljótólfs goða.

Клауфі взяв Олафа Асгейрссона як рівного собі [у юридичному сенсі] і присягнувся, що не ляже в одне ліжко з Інгвільд Фаґркін без дозволу Лйотольфа ґоді [вождя].

Рух до ліжка/в ліжко забезпечується дієсловами наміру, koma або ganga, що прирівнюється до бажання сексу. Швидкість, з якою відбувається цей рух, також потрапляє під перевірку — наприклад, як тут, зі словом þramma:

Hallfreðar saga:

Þrammar, svá sem svimmi
sílafullr, til hvílu
fúrskerðandi fjarðar,
fúlmǫ́r á trǫð bǫ́ru,
áðr an orfa stríðir
ófríðr þorir skríða,
hann esa hlaðs við Gunni
hvílubráðr, und váðir.

Поволікаючись у ліжку, чоловік [зменшувач вогню фіорду] схожий на фаршированого оселедцем фульмара, що пливе морським шляхом, перш ніж [неприємний суперник коси] наважиться залізти під ковдру; він не поспішає лягти в ліжко з Кольфінною [володаркою мережива].

Тут використовується слово þramma (важко ходити вперевалку). Вірш передає сильні ревнощі Халльфрера до чоловіка своєї коханки, тому він малює вульгарний і неприємний образ суперника та його сексу. Фульмар — то птах, його звуть ще бургомістр або глупиш.
_____________________

Що ж! Бажаю вам приємного...ліжка 💚

#цікаве #олд_норс_мова

Що таке Волюспа

Vǫluspá — Пророцтво Провидиці — збереглася у двох суттєво відмінних версіях. Крім того, третій варіант можна побачити у Молодшій Едді, яка багато цитує поему.
_______________________

Поема написана розміром fornyrðislag. Це такий спеціальний поетичний метр, про нього гарно написано на каналі ⱧɄ₲ Ø₲ ØⱤĐ.

Історія розповідається вьольвою, провидицєю, від першої та третьої особи. Чергування загадкове, і можливо, вказує на стан, подібний до трансу.

Скоріш за все, вона промовляє після того, як їй заплатив бог Одін — про що вона згадує прямо в тексті. Одін разом з людьми (і, можливо, іншими живими істотами) складає її аудиторію.

Її промова масштабна за обсягом: вона охоплює становлення, розквіт та знищення всесвіту та його мешканців (богів, велетнів, людей, карликів і небесних тіл), після чого відбувається його відродження в чистоті.
_______________________

Волюспа — одна з найулюбленіших поем науковців, по ней дуже багато досліджень. Тлумачення вимагає значних знань давньоскандинавської міфології, і в цьому ми залежимо від інтерпретації Сноррі Стурлусона в "Молодшій Едді". Ми не знаємо, чи вона цілком правильна, повна або неупереджена. Особливо яскраво ми бачимо упередженість та християнське "чорно-біле", коли Снорри пише про Локі.
_______________________

Де, коли і ким була написана Волюспа — невідомо. Однак, дослідники часто схиляються до Ісландії. Така версія слідує з того, що численні фрагменти свідчать про вплив нової релігії, як-от:

— покарання клятвопорушників, вбивць і перелюбників у 37-38 віршах, що нагадує долю грішників в Revelation 21:8;
— затемнення сонця і місяця та зникнення зірок у віршах 54-55, подібно до Mark 13:24–25;
— передостання строфа версії H, яка може натякати на прихід християнського Бога в Судний день, як і в Mark 13:26.

На ісландське походження може вказувати почервоніння осель богів і потемніння сонця влітку перед Раґнарьоком (вірш 40), що може означати видимі наслідки хмар попелу над Ісландією, де багато активних вулканів.

Ше одне свідоцтво в пользу ісландського походження: початкові слова вірша 55 перегукуються з початковими словами станзи 24 «Поеми Þorfinnsdrápa» («Яскраве сонце стане чорним, земля зануриться в темне море»). Þorfinnsdrápa написана ісландцем-християнином Арнором Þórðarson Ярласкальдом десь у 1065 році.
_______________________

Разом з цим, найпереконливіша і досить рання паралель вірша походить не з Ісландії, а з північноанглійського церковного подвір'я.

На території парафіяльної церкви Святої Марії в Ґосфорті, Камбрія, стоїть кам'яний хрест, датований першою половиною 10 століття. Окрім сцени Розп'яття Христа, на його боках вирізьблені сцени, що дуже нагадують Раґнарьок, зокрема:
— ймовірні зображення Хеймдаля з рогом,
— полону Локі та відвідин Сіґюн,
— втечі вовка з кайданів,
— також вбивство Відаром вовка, який зжер Одіна.

Це значить, що Волюспа або інші поеми подібного вмісту існували вже в 10 сторіччі.
_______________________

Що можна почитати з досліджень про Волюспу:
Academia Edu — по запиту десь біля 80 статей про поему
Understanding Völuspá — гарний гайд, про що ж вона розповідає
Vǫluspá in a Holistic Reading — як правильно читати
Antropogenesis in Völuspá — як поема описує створення людей
The representation of time in Voluspa — репрезентація часу у поемі

Ну й можна ще почитати мої пости та статті по тегу #волюспа 💚

#цікаве #волюспа #новачківка

Bakrauf

Потихеньку розбираємо перелік імен троль-кон.

Я навіть не знаю, чи можна таке в канал для приличних людей. Ви ж тут усі приличні люди, так?
Але ж записалась розібрати всі імена йотунок. Взялась за гуж, ото й пишу. Коротше, заховаю під спойлери, а далі — вже ваша відповідальність.

Словник каже, що bak-rauf пов'язане із заднею частиною тіла, тобто "анус".

bak — то спина;
rauf — то розлом, дірка.

Цікава троль-кона виходить.

В сагах її немає, але є згадка у контексті вірувань інтуїтів Ґренландії. Цей текст написаний у 1926 році Вільямом Талбітцером, данським філологом та професором ескімоських студій в Копенгагенському університеті. Вчений цитує Нансена:

Eskimoernes kultiske guddomme — William Thalbitzer

Erhlaveersisoq (витягач кишок) ідентична двом велеткам Бакрауф та Ріфінгафлі з «Едди» Сноррі, оскільки вона співає про промежину штанів, а імена обох жінок стосуються однієї й тієї ж частини тіла.

Ще один приклад використання Bakrauf, але не як ім'я йотунки, а ганебний нікнейм для вікінга, зустрічається у "Колі Земному" нашого улюбленого Сноррі Стурлусона. Подивіться-но на цей прекрасний образець лайки:

Heimskringla — Saga Magnús konungs berfœtts

Тоді підвівся Свейнкі, кинув каптур собі за спину й сказав:

— Фу, ганьба собакам! Лисиці напаскудили в старому дідовому мішку. Чуєш ти, безрукавий чоловіче, в сорочці навипуск — що це ти мені погрожуєш вигнанням? Колись уже слали таких, як ти, з такими погрозами. Один звався Сіґурд Вовняний Живіт, другий — Гіллі Заднєпрохідний, а третій ще гіршим ім’ям. Переночували у моїй хаті — й обікрали, щойно прокинулись. І це ти мені щось говориш про вигнання? Та мовчав ти, як миша в торбі, поки жив король Гокун, мій вихователь. Як був ти на його шляху — трясся, мов отой щур у сітці. Одяг твій ховав, як пес на кораблі, тебе ховали в трюм, як зерно в мішку. Гнали тебе з родових земель, як кастрованого жеребця з табуна. І притиснутий ти був у дорозі, як видра в пастці!

Кхем. 😇 Бажаю вам такої ж майстерності у відстоюванні кордонів 💚

#тролькони

fyrr er dapr en dauðr

Раніше приходить смуток, ніж смерть

‣ fyrr — «раніше», «перед тим, як»
‣ er — дієслово «є» (звідси — «є раніше»)
‣ dapr — «сумний», «сум», «печальний»
‣ en — «ніж»
‣ dauðr — «мертвий», «смерть»

Сенс в тому, що сильний дух або надія тримають життя. Якщо здався, то смерть більш ймовірна.

Не здаємося 💚

джерело

#олд_норс_мова

Рамки доби вікінгів

Щоб встановити часові рамки доби вікінгів, необхідно оцінити діяльність людей, які увійшли в історію як вікінги.

Так, визначення будь-якого історичного періоду то пізніша конструкція для зручності. Проте, добре відомі події часто використовуються для позначення початку і кінця.

Загальноприйнято вважати, що:
— епоха вікінгів почалася з набігу на Ліндісфарн, Англія, у 793 році,
— і закінчилася вторгненням норманів в Англію і битвою при Гастінгсі у 1066 році.
Епоха вікінгів — загальний термін, який використовується для позначення цих трьох століть.

Однак ці події — не єдиний спосіб визначити початок і кінець. Вчені сходяться на думці, що основним фактором початку доби була скандинавська експансія (набіги, подорожі та торговля). На основі нещодавніх археологічних досліджень можна стверджувати, що дату експансії та доби вікінгів можна відсунути на сорок-сто років назад, до 600х.

Щодо кінця, то припустимо сказати, що епоха вікінгів закінчилася з наверненням окремих скандинавських народів до західного християнства і встановленням церковної ієрархії.

An Encapsulation of Óðinn: Religious belief and ritual practice among the Viking Age elite with particular focus upon the practice of ritual hanging

#новачківка

Датабази — це скарб

Ось вам датабаза по рунічним написам на різноманітних предметах від Університету Копенгагену та Національного Музею Копенгагену (в Данії існує тільки Копенгаген).

Інтерфейс тільки на данському, але ніщо не заважає увімкнути гугл перекладач. В меню можна сортувати по об'єктах, написам, місцям знаходження, власникам, літературі. Кайф! ✨

#руни

Книга Stephen A. Mitchell Witchcraft and Magic in the Nordic Middle Ages (University of Pennsylvania Press, 2011) пропонує комплексне дослідження уявлень про магію та чаклунство в Північній Європі між 1100 і 1525 роками. Автор поєднує аналіз правових кодексів, саг, проповідей, фольклорних сюжетів і матеріальних артефактів, щоб реконструювати соціальні функції магічних практик і ставлення до них у середньовічному скандинавському суспільстві.

Мітчелл зосереджується на тому, як народна віра, церковні настанови та політичні інтереси формували змінний образ чарівника, відьми або волхва — і які чинники вплинули на те, що Скандинавія не зазнала масових «відьомських процесів» у той самий час, коли вони розгортались у Західній Європі.

Серед ключових тем:
– магія у повсякденному житті (лікування, захист, вплив на довкілля),
– роль гендеру та соціальної ієрархії у звинуваченнях,
– образ чаклуна в наративній традиції,
– юридичні та богословські підходи до «злочинної» магії.

Мінойська цивілізація

Скажете, що тут роблять мінойці? 🤣

Для справки: Мінойська цивілізація — цивілізація бронзової доби (3000 — 1000 роки до н. е.) на острові Крит, у східній частині Середземного моря.

Автор відео Norse & Minoan Religion: Surprising Similarities from the Bronze Age думає, що таки щось роблять. Він знаходить декілька паралелей між скандинавами та мінойцями, які здатні допомогти реконструювати північні культи.

Доволі цікава теорія, цікаві паралелі (ну, без Ірмінсуля, звісно ж, нікуди, але що вже поробиш). У відео згадують, наприклад, про лабіринти, про змій, різних богинь та святі дерева. Є про що подумати 🤔

#цікаве