Спорадично думав декілька днів над тим, що тема збиральництва і вплив цього архаїчного промислу на локальну економіку, якось неналежно оцінена у нашій антропології (якщо так можна висловитися). Згадую книгу Anna Tsing "The Mushroom at the End of the World: On the Possibility of Life in Capitalist Ruins", де описано, як одна з локальних збиральницьких практик інтегрувалася у сучасну світову економіку. Завжди задаюсь питанням, чому коли у нас є настільки круті кейси, ніхто не візьметься за написання подібних досліджень... Питання риторичне, але вже як є.

Опустіться у музичні безодні, де грізні рифи обгортають серця відродженням, а звуки освічують світлий шлях душі. У цьому океані звуків пробуджується Християнський метал, де кожен акорд стає битвою за вічну істину, кожен звук — молитвою за пробудження внутрішнього вогню.

https://www.group-telegram.com/metalcrossonmyneck 🩸

https://www.group-telegram.com/metalcrossonmyneck 🩸

https://www.group-telegram.com/metalcrossonmyneck 🩸

Пережити війну: релігійні виміри / збірник інтерв’ю; упор. і ред. У. Севастьянів. Київ: Видавництво Руслана Халікова, 2024. 120 с.
ISBN 978-617-8310-32-5
 
До книги ввійшли 10 розмов про воєнні реалії, у яких релігійні лідери діляться свідченнями про війну, описують досвід окупації й утрати, відновлення й адаптації громади до іншого життя. Це збірник інтерв’ю з представниками різних релігійних спільнот України: зі священниками УГКЦ Романом Гридковцем та Олександром Богомазом, православними священниками – отцем Дмитром Дзядевичем, отцем Андрієм Клюшевим та єпископом Борисом (Харком), головами громад юдаїзму Євгенією Ноженко та Володимиром Зеевом Ваксманом, представницею Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів в Україні Катериною Сердюк, членом релігійної організації «Свідки Єгови» Сергієм Афанасьєвим, послідовником Ґаудія-вайшнавської традиції (Харе Крішна) Артемом Полторацьким, які запрошують до роздумів про роль релігії у кризовий для суспільства час і важливість духовної стійкості та надії.
#R_W

Сьогодні Надвечір'я Різдва Христового
Подільська ікона «Різдво Ісуса Христа» кін. ХІХ ст. Україна 🇺🇦

Персонаж вертепу «Племінник сатани». Ілюстрація зі збірника Галагана «Український вертеп», який вийшов у 1882 році, демонструє сатиричний образ, що символізує хитрість, аморальність та низькі людські пороки. Цей персонаж був одним із засобів народного гумору, спрямованого на викриття негативних рис і зображення боротьби добра зі злом у традиційних різдвяних дійствах.

Різдвяна ялинка, призначена для німецьких 🇩🇪 передових позицій під час Першої світової війни, 1917 року.

Ця ялинка була частиною спроби підняти моральний дух німецьких солдатів, які служили на фронті. Різдвяні свята, навіть у розпал війни, залишалися важливим культурним і духовним моментом для багатьох солдатів, що нагадував їм про дім, сім'ю та мирне життя. Ялинки такого типу часто виготовляли компактними, щоб їх можна було легко транспортувати до фронту, і прикрашали простими елементами, доступними в умовах війни, як-от свічки, стрічки чи невеликі саморобні прикраси.