Меморіал на честь 24 солдат East Lancashire Regiment, що загинули від одного снаряда під час шикування 14 березня 1915.

#ПСВ

​​Після захоплення села Пашендейл в листопаді 1917, фельдмаршал Дуглас Хейг почав підготовку до нової наступальної кампанії у Фландрії. Хейг до останнього вірив, що його стратегія постійних ударів смертельно виснажує німецьку армію, і ще одного наступу по типу Третьої битви на Іпрі вона вже не витримає.

Хейг планував розпочати Четверту битву на Іпрі в першій половині 1918 року, для чого зробив запит до військового міністерство на 400 тисяч новобранців. Але на цей раз його військовий план зустрів спротив політичного керівництва. Військовий міністр Девід Ллойл-Джордж не приховував своєї антипатії до Хейга, називав його м'ясником і казав, що скільки Хейгу не дай людей, він їх всіх вб'є в безглуздих атаках. Репутація Хейга дуже постраждала після Третього Іпра - попри витрату десятків мільйонів снарядів і сотень тисяч життів, за 4 місяці було досягнуто лише просування у 7 миль, проголошена мета захопити німецькі морські бази у Фландрії не була здійснена навіть близько. Ллойл-Джордж звинувачував Хейга і Начальника генерального штабу Великобританії генерала Робертсона в брехні уряду щодо дійсних стан справ на полі бою і заниженні втрат впродовж минулого наступу. В результаті, з 400 000 поповнень, які просив Хейг, він отримав не більше 100 000. На початку 1918 Хейг був змушений розформувати 5 новосформованих дивізій, для яких не набралось людей, і розподілити тих, хто лишився, між іншими підрозділами.

21 березня 1918 року розпочався грандіозний німецький наступ, який переріс в найбільшу сухопутну битву війни. Основною ціллю німецького удару виявились саме Британські експедиційні сили, які вступили у нову кампанію недоукомплектованими і по більшій мірі виснаженими.

В квітні 1918 ті рубежі під Пашендейлом, за які йшла боротьба кілька місяців, будуть втрачені за пару тижнів.

На фото: британський солдат споглядає пейзажі поблизу Пашендейла в лютому 1918.

#ПСВ

Сорян що трохи зник, пацани, робота йде💣

‼️Збірна України з дзюдо бойкотуватиме чемпіонат світу. Причина – допуск лукашистів. Це рішення вже ухвалене на рівні нашої Федерації. Офіційна заява з цього приводу:

16 травня 2025 року на офіційному сайті Національного олімпійського комітету Республіки Білорусь було оприлюднено інформацію про рішення Виконавчого комітету Міжнародної федерації дзюдо (IJF), згідно з яким, починаючи з 1 червня 2025 року, білоруським спортсменам дозволяється брати участь у всіх міжнародних змаганнях під національною символікою.

У відповідь на це Федерація дзюдо України офіційно звернулася до Міжнародної федерації дзюдо з проханням підтвердити або спростувати зазначену інформацію, а також наголосила на важливості дотримання чинних рекомендацій Міжнародного олімпійського комітету щодо участі спортсменів з країн-агресорів у міжнародних змаганнях.

23 травня 2025 року Федерація дзюдо України отримала офіційну відповідь від IJF, у якій було підтверджено зазначене рішення Виконавчого комітету. Зокрема, було наголошено, що «IJF віддана забезпеченню того, щоб спорт служив платформою для діалогу, єдності та розуміння — будівництва мостів, а не стін».
У зв’язку з цим, керуючись наказом Міністерства молоді та спорту України від 26 липня 2023 року №4435, Федерація дзюдо України вимушена ухвалити рішення про неучасть офіційної делегації збірної команди України з дзюдо в чемпіонаті світу, який відбудеться з 13 по 19 червня 2025 року в місті Будапешт, Угорщина.
Федерація дзюдо України рішуче засуджує рішення Міжнародної федерації дзюдо та вважає його таким, що суперечить базовим принципам справедливості, відповідальності й солідарності у світовому спортивному русі.

Ми переконані, що участь спортсменів з країн-агресорів під національними символами — це не лише політична сліпота, а й зневага до жертв війни та міжнародного права. Федерація дзюдо України й надалі буде послідовно відстоювати позицію, яка ґрунтується на моральних цінностях, свободі й гідності українського народу.

Держите к вечеру новый выпуск Forgotten Weapons с Яном Макколлумом в рубрике переводов на Армія TV.

На этот раз речь пойдет об необычном мини-револьвере "Рупертус", запатентованном в США еще в 1864 году.

Его ключевая особенность — отсутствие классического барабана.

Такое решение позволило сделать оружие особенно компактным — настолько, что его можно было буквально носить в жилетном кармане.

Всего было произведено около 3000 экземпляров.

@yigal_levin

Суббоєприпаси Північної Кореї

Друзі, відео нарешті на каналі. Дякую всім за підтримку та очікування!
https://youtu.be/pobol9SRjlM