KRAMPUS – новий мобільний вогнеметний комплекс на службі ЗСУ.

Міністерство оборони кодифікувало і допустило до експлуатації у підрозділах Збройних сил України мобільний вогнеметний ударний комплекс KRAMPUS українського виробництва. Він призначений для виконання штурмових та оборонних завдань.

Цей НРК має два електричні двигуни, гусенічне шасі. Як заявляють у МО, комплекс стійкий до РЕБів ( має захищенні канали управління).

На бойовий модуль одночасно можна встановити до 4 вогнеметів РПВ-16.

РПВ-16 (реактивний піхотний вогнемет) - це український динамореактивний гранатомет з термобаричним боєприпасом одноразового використання.

Що думаєте з цього приводу? Буде ефективним ?🤔


Поділитися новиною| Звʼязок з адмінами

Міни та кава з канапками!

🇺🇸 США начали серийное производство ядерной бомбы B61-13 — новой и самой мощной модификации в линейке B61, которая остается основным типом свободно падающих ядерных боеприпасов в американском арсенале с 1960-х годов.

B61-13 внешне почти не отличается от предыдущей версии B61-12, но обладает в 6–7 раз большей максимальной мощностью — до 360 килотонн (для сравнения: бомба, сброшенная на Хиросиму, имела мощность около 15 килотонн.)

Бомба оснащена инерциальной системой наведения и функцией выбора мощности (dial-a-yield), что позволяет настраивать заряд под конкретную задачу — от тактических до стратегических ударов.

Ее основное предназначение — поражение подземных бункеров, командных пунктов и других укрепленных объектов, включая те, что расположены на большой глубине.

B61-13 будет использоваться исключительно стратегическими бомбардировщиками B-2 и новыми B-21 — самолетами-"невидимками", способными проникать в воздушное пространство врага.

В отличие от B61-12, которые хранятся в Европе и могут быть предоставлены союзникам по НАТО, B61-13 останется исключительно в распоряжении Воздушных сил США.

Повышение мощности связано с необходимостью учитывать рост глубокоэшелонированной подземной инфраструктуры у потенциальных врагов — таких как Китай, Россия, КНДР и Иран.

@yigal_levin

КОНТУЖЕНИЙ ПОДКАСТ #2 — ВЕТЕРАН ВІЙНИ ОЛЕКСАНДР ДАШКО

youtu.be/mpCZ1SqBnMQ

👉 В цьому випуску «Контуженого подкасту» ми мали за честь поспілкуватися із Олександром Дашко — добровольцем, бійцем підрозділу «Кракен», ветераном війни, пара-атлетом та майстром чорного гумору й самоіронії.

Буду дуже вдячний за репост

https://youtu.be/b96YAbwxbDQ

Вождь ОУН полковник Євген Коновалець.

Меморіал на честь 24 солдат East Lancashire Regiment, що загинули від одного снаряда під час шикування 14 березня 1915.

#ПСВ

​​Після захоплення села Пашендейл в листопаді 1917, фельдмаршал Дуглас Хейг почав підготовку до нової наступальної кампанії у Фландрії. Хейг до останнього вірив, що його стратегія постійних ударів смертельно виснажує німецьку армію, і ще одного наступу по типу Третьої битви на Іпрі вона вже не витримає.

Хейг планував розпочати Четверту битву на Іпрі в першій половині 1918 року, для чого зробив запит до військового міністерство на 400 тисяч новобранців. Але на цей раз його військовий план зустрів спротив політичного керівництва. Військовий міністр Девід Ллойл-Джордж не приховував своєї антипатії до Хейга, називав його м'ясником і казав, що скільки Хейгу не дай людей, він їх всіх вб'є в безглуздих атаках. Репутація Хейга дуже постраждала після Третього Іпра - попри витрату десятків мільйонів снарядів і сотень тисяч життів, за 4 місяці було досягнуто лише просування у 7 миль, проголошена мета захопити німецькі морські бази у Фландрії не була здійснена навіть близько. Ллойл-Джордж звинувачував Хейга і Начальника генерального штабу Великобританії генерала Робертсона в брехні уряду щодо дійсних стан справ на полі бою і заниженні втрат впродовж минулого наступу. В результаті, з 400 000 поповнень, які просив Хейг, він отримав не більше 100 000. На початку 1918 Хейг був змушений розформувати 5 новосформованих дивізій, для яких не набралось людей, і розподілити тих, хто лишився, між іншими підрозділами.

21 березня 1918 року розпочався грандіозний німецький наступ, який переріс в найбільшу сухопутну битву війни. Основною ціллю німецького удару виявились саме Британські експедиційні сили, які вступили у нову кампанію недоукомплектованими і по більшій мірі виснаженими.

В квітні 1918 ті рубежі під Пашендейлом, за які йшла боротьба кілька місяців, будуть втрачені за пару тижнів.

На фото: британський солдат споглядає пейзажі поблизу Пашендейла в лютому 1918.

#ПСВ

Сорян що трохи зник, пацани, робота йде💣