Так довго ждала з моря погоди, що ніц не публікувала. Хотіла вдалого тексту, чи то приводу. Щоб увірватися вихром. По серцям вдарити. В думках осісти (токсичною рідиною). А зʼявилася тихо. Кволо. Майже без сенсу. Виявляється, просто достатньо зʼявитися.
#настячь
#настячь
Forwarded from Музейно і віршовано
Ти моя серпнева ніч,
Я твоя рука в долоні.
Погляд в нікуди – це річ
Тонка: чекаю досі на пероні.
Твій потяг вже поїхав в даль
І усмішка в очах ще ледь непомітна,
Я жду тебе, я жду і ти чекай!
Слізьми вмивай кохання, що розквітло.
На колію спадає наша тінь,
Відблискує промінням тихе сонце,
Лиш місяць знає всі мої «амінь»,
Лиш серцем повертаюся я вкотре.
І райські квіти розцвіли:
Тебе чекали вже там вдома.
Твій потяг вже прибув, зажди,
Зажди, бо ще чекаю на пероні.
Я твоя рука в долоні.
Погляд в нікуди – це річ
Тонка: чекаю досі на пероні.
Твій потяг вже поїхав в даль
І усмішка в очах ще ледь непомітна,
Я жду тебе, я жду і ти чекай!
Слізьми вмивай кохання, що розквітло.
На колію спадає наша тінь,
Відблискує промінням тихе сонце,
Лиш місяць знає всі мої «амінь»,
Лиш серцем повертаюся я вкотре.
І райські квіти розцвіли:
Тебе чекали вже там вдома.
Твій потяг вже прибув, зажди,
Зажди, бо ще чекаю на пероні.
Хочу лежати в полі серед духмяних трав.
На теплій од сонця жаркого землі.
Слухати щебетання птахів.
Боятися, що мураха залізе у вухо.
Спостерігати за кошлатими хмарами у сліпучій синеві.
Вдихати ледь прохолодне повітря в перемішку із запахом скошеного сіна.
Ступати по стерні і, щоб баба казали бути обережною, бо проколю шльопки.
А там і потріскані пʼяти.
Тоді мене заберуть у лікарню і медсестри з важкою рукою даватимуть уколи.
З десяток, а то і два.
У круглий живіт.
Ну й нехай, все одно хочу.
Хочу кричати на півня, щоб стулив горлянку.
І питати в зозулі, скільки років ще маю топтати перегній.
Хочу цокирок у волоссі і великих солодких абрикос.
А ще вишень, і яблук білого наливу.
Хочу велом обʼїздити всі дороги й ліси.
І од груші розлогої бачити тіні над сторінками книжок.
Хочу їсти брудними руками малі мнячі попечених кавунів у перерві між копанням картоплі.
Хочу в те «додому», яке більше не існує.
У дитяче уявне місце спокою.
Надії, що все ще буде добре.
[тільки вже не з нами]
#настячь
На теплій од сонця жаркого землі.
Слухати щебетання птахів.
Боятися, що мураха залізе у вухо.
Спостерігати за кошлатими хмарами у сліпучій синеві.
Вдихати ледь прохолодне повітря в перемішку із запахом скошеного сіна.
Ступати по стерні і, щоб баба казали бути обережною, бо проколю шльопки.
А там і потріскані пʼяти.
Тоді мене заберуть у лікарню і медсестри з важкою рукою даватимуть уколи.
З десяток, а то і два.
У круглий живіт.
Ну й нехай, все одно хочу.
Хочу кричати на півня, щоб стулив горлянку.
І питати в зозулі, скільки років ще маю топтати перегній.
Хочу цокирок у волоссі і великих солодких абрикос.
А ще вишень, і яблук білого наливу.
Хочу велом обʼїздити всі дороги й ліси.
І од груші розлогої бачити тіні над сторінками книжок.
Хочу їсти брудними руками малі мнячі попечених кавунів у перерві між копанням картоплі.
Хочу в те «додому», яке більше не існує.
У дитяче уявне місце спокою.
Надії, що все ще буде добре.
[тільки вже не з нами]
#настячь
Forwarded from senta_lia || Dawn Winery's Cellar
Киці, біда
У моєї доброї знайомої більше немає домівки через сьогоднішній обстріл русні — вона жила в тому домі, де росіяни сьогодні повністю знищили один з підʼїздів.
Вона дуже талановита керамістка, тому виставила на продаж свої роботи
А також відкрила банку на переїзд
Будь ласка, підтримайте її, бо це ну просто жесть таке пережити. Я просто не маю слів
У моєї доброї знайомої більше немає домівки через сьогоднішній обстріл русні — вона жила в тому домі, де росіяни сьогодні повністю знищили один з підʼїздів.
Вона дуже талановита керамістка, тому виставила на продаж свої роботи
А також відкрила банку на переїзд
Будь ласка, підтримайте її, бо це ну просто жесть таке пережити. Я просто не маю слів
X (formerly Twitter)
Біла Змія (@Zmiukka) on X
Знайшли тимчасовий прихисток, але потрібно шукати нове житло, зараз лікую проблеми із здоров'ям і коштів на переїзд немає. Прикріпляю те що маю з кераміки, прошу поширити, будь ласка😭 Буду рада кожній гривні, як би я не старалася, але у мене не виходить
…
…