Актуальні та гострі думки від колеги, дякуємо що без висновків, хай кожен зробить свої. Вчора на презентації книги ми обговорювали, чим відрізняється ставлення цивільних до військових сьогодні та рік тому. Дійшли не надто втішних висновків. А як ви вважаєте, що змінилося за ці пару років? Про що варто нагадувати собі й одне одному?

Вчора за сімейним обідом згадували початок повномасштабного вторгнення. Як застали його на дачі під Васильковом і щоночі спускались до погребу, бо здавалося, що наступний вибух пролунає поруч, як родичі в Іванківському районі потрапили в окупацію, а їхніх знайомих з сусідніх сіл розстрілювали прямо у дворі, як друзі під Бучею бігли через поле, аби встигнути в останній евакуаційний бус чи виїжджали з Гостомеля під обстрілами. І це лише крапля в океані.

Ти відразу переносишся в ці моменти і розумієш, наскільки тобі пощастило бути тут і зараз, і згадувати це, а не бути чиїмось спогадом. Емоції, які постійно затихають в умовах повсякденності, знову розбурхались. І хоча ти не вважаєш себе байдужою людиною, іноді тиловий спокій замилює тобі очі. А численні новини про успіхи на фронті і взагалі вселяють думки, що перемога не за горами.

Але все це лише ілюзія. Кожному успіху передує величезна кількість зусиль і втрат. Кожний спокійний день для когось обернувся трагедією. За кожною новиною чи експертною думкою стоять тисячі знесилених людей, що кров'ю і потом створюють "інформаційний привід". А спостерігаючи за численними проявами зневаги та байдужості до військових та війни з боку "втомлених", на душі стає геть кепсько. Ніхто нікого не посилав, нікого захищати не треба.

Окрема когорта людей, що тим чи іншим чином на собі відчула війну, постійно згадує це і розуміє, що жодного "миру" не буде, які б переговори не провели. Більша частина, для кого війна проходить в новинах ТГ-каналів та інтерв'ю людей, які на основі цих новин будують свою "експертність", перестала розуміти, що відбувається.

І внутрішня пропаганда мала би будуватись на постійному поверненні до цього моменту усвідомлення жахливої невідворотності. Тому що люди живуть емоціями і саме вони є каналом комунікації з натовпом. Які емоції можуть виникати від нашого офіційного інфопростору? Від шизофренічної суміші перемоги з "примушуванням до миру", політичних пліток та зрадофільства з боку різних політичних сил, "віри в ЗСУ" і численних випадків зневаги військових та плюндрування пам'яті про них, підвищення податків і чергового розкрадання військового бюджету тощо. Суспільство варте того, аби критикувати його, але ж воно у масі своїй лише слідує тим наративам, в які його обгортають. Хотілося завершити цей текст висновками, але їх не буде. Бо я реально не знаю, що робити з усім цим. Хіба що на рівні свого масштабу та впливу не давати ілюзіям можливість проникнути в голови.

А до вечора неділі ми маємо для вас благу вість — ми все більше підкорюємо кібернетично-цифрові простори, і от запустили на нашому сайті повноцінну онлайн-крамницю!
Відтепер процес замовлення душеспасительних книжечок став іще зручнішим, зрозумілішим і оперативнішим.
Спробуйте самі та розкажіть друзям — чомусь певні, що саме зараз вас зможе зацікавити якась із книжок.

https://pxpublisher.com.com.ua/

І до новин законотворчості!

https://pxpublisher.com.com.ua/apostolstvo-mecha/

Хтось буде сміятися, комусь це буде шоком, але українська наука живе. Незабаром Майстерня спільно з нашим видавництвом готує чергове число цього журналу, присвячене західному езотеризму. Ви ж хочете мати вільний доступ до тих статей? Тоді запрошуємо докинути лепту сина вдови на банку ⏬⏬⏬

Шановні друзі та шанувальники нашої релігієзнавчої організації, запрошуємо Вас підтримати ініціативу!!!
Ми запускаємо невеличкий збір коштів для апгрейду сайту науково-популярного журналу "Релігієзнавчі нариси", що вже понад 10 років є результатом злагодженої роботи редакційної колегії та авторів. Усі, хто тримав в руках друкований примірник або ж переглядав доступні номери в інтернеті підтвердять якість нашої видавничої продукції. Сьогодні ми прагнемо зробити матеріали усіх 13 номерів "Релігієзнавчих нарисів" доступними і перевести їх в електронний формат, а також оновити сайт відповідно до міжнародних вимог щоби в подальшому відкрити шлях потенційним авторам до міжнародних наукометричних баз.
Справа надзвичайно шляхетна, але потребує спільнодії!
Ваші донати, поширення та коментарі лише вітаються!
Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/7vPt7eYBqK
З вірою в успіх проєкту, ГО "Майстерня академічного релігієзнавства"

Друзі!
Сьогодні вітаємо вас із Днем державного прапора!
Глибока шана тим, хто боронить, здіймає і не дає впасти синьо-жовтому стягу, і тим, хто віддав за нього й за нашу гідність життя.

Для нас честь видавати книжки в Україні державній, в Україні що бореться — і в якій символи та вчинки мають значення.

Друзі, маємо важливе повідомлення!

Незалежність — це не раз і назавжди визначений стан, і не політичне визначення.

Незалежність — це дві речі.
Перша — точка свободи, яка існує в душі людини, незбагненна і безвимірна точка абсолютного центру, навколо якого створюється наш Всесвіт.

Друга — постійний вольовий акт, із яким людина стверджує себе в просторі. Там, де закінчується воля до захисту кордонів — там і з'являються кордони Незалежності. А поки вольовий акт триває — маємо свято Незалежності. З ним нас усіх і вітаємо!

Хто ще не підписаний на Дмитра?

Этому каналу радикально не хватает пятидесяти подписчиков, чтоб я успокоился и дальше постил фрагменты, стихи, банальные мысли о разных мертвых немцах и подростковые вопли.