group-telegram.com/qualiaessence/508
Last Update:
Зупинка
Куди тікати від того, як сукотять колеса потягів
А дерева блимають зеленими плямами:
Такі близькі, та до них не дотягнутися,
Не відчути їхнього свіжого запаху,
Їхньої втоми стиглого серпня,
Втоми готової у духоті
Пестити твої тривожні сни.
Мені здається, я втрачаю здатність до мови,
Поки мої супутники дзвінко про щось гомонять.
Механічні машини, електромашини
Будуть їм снитися.
Чуєш? майбутнє уже сьогодні.
І я не можу обрати між Штірнером — Зерзаном.
Я вважала, що знову пливу за течією,
Та насправді — життя як потяг,
Що іде по стареньким коліям
Надто звичної цивілізації.
І в тобі та єдина крапка, де я спокійно
Не думаю про свої вибори.
(Вибач, вперше тобі набрехала.
Вибір міститься в кожному вчинку!)
Та чи стане нам духу зістрибнути із потягу
На якійсь незнайомій станції,
Аби просто побути з деревами,
Аби тихо любитись під зорями,
Аби голосно дихати в лісі
І зачати дику дитину,
Що могла би балакати з вітром
І гуляти з лякливими звірями.
Ту-ту-тук уту-ту-ту-ту-ту ту-ту-ту ту-ту ту-ту-ту...
Потяг все іще їде.
Спиніть, машиністе!
Це аварійна зупинка,
Це зупинка для тих,
Хто забув куди треба їхати.
#вірші
BY Qualia Essence #УкрТґ
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Share with your friend now:
group-telegram.com/qualiaessence/508