Петра́ | Petri | Πέτρου 1:6
6. Зане́ пи́сано є́сть в Писа́нії:
VI. Propter quod contǐnet Scriptūra:
ζ´. Διότι περιέχει ἐν Γραφῇ,
се полага́ю во Сіо́ні ка́мень
Ecce pono in Sion lapǐdem
Ἰδοὺ τίθημι ἐν Σιὼν λίθον
краєуго́лен, ізбра́н, че́стен:
summum angulārem, elēctum, pretiōsum:
ἀκρογωνιαῖον ἐκλεκτὸν ἔντιμον,
і ві́руяй вон не постиди́тся.
et qui crediděrit in eum, non confundētur.
καὶ ὁ πιστεύων ἐπ᾽ αὐτῷ οὐ μὴ καταισχυνθῇ.
Затим є в Писаннях такі слова: Ось, кладу нині у Сіоні камінь: наріжний, вибраний, дорогий; хто ж повірить в нього, не буде осоромлений.
6. Зане́ пи́сано є́сть в Писа́нії:
VI. Propter quod contǐnet Scriptūra:
ζ´. Διότι περιέχει ἐν Γραφῇ,
се полага́ю во Сіо́ні ка́мень
Ecce pono in Sion lapǐdem
Ἰδοὺ τίθημι ἐν Σιὼν λίθον
краєуго́лен, ізбра́н, че́стен:
summum angulārem, elēctum, pretiōsum:
ἀκρογωνιαῖον ἐκλεκτὸν ἔντιμον,
і ві́руяй вон не постиди́тся.
et qui crediděrit in eum, non confundētur.
καὶ ὁ πιστεύων ἐπ᾽ αὐτῷ οὐ μὴ καταισχυνθῇ.
Одна із найкращих цьогорічних фотографій (Люнебург, Німеччина).
Петра́ | Petri | Πέτρου 1:7
7. Ва́м у́бо честь ві́рующим,
ζ᾽. Ὑμῖν οὖν ἡ τιμὴ τοῖς πιστεύουσιν,
VII. Vobis igĭtur honor credentĭbus:
а проти́вящимся ка́мень,
ἀπιστοῦσιν δὲ λίθος
non credentĭbus autem lapis,
єго́же небрего́ша зи́ждущиї,
ὃν ἀπεδοκίμασαν οἱ οἰκοδομοῦντες,
quem reprobavērunt ædificantes,
сей бисть во главу́ у́гла,
οὗτος ἐγενήθη εἰς κεφαλὴν γωνίας
hic factus est in caput angŭli:
і ка́мень претика́нія і ка́мень собла́зна:
καὶ λίθος προσκόμματος καὶ πέτρα σκανδάλου·
VIII. et lapis offensiōnis, et petra scandăli [...]
Вам, що вірують, він честю є; невіруючим же каменем, від якого будівничі відмовилися: так і залишився в кутку, будучи каменем спотикання, каменем спокуси.
Священні Писання й Київський Ізвод
7. Ва́м у́бо честь ві́рующим,
ζ᾽. Ὑμῖν οὖν ἡ τιμὴ τοῖς πιστεύουσιν,
VII. Vobis igĭtur honor credentĭbus:
а проти́вящимся ка́мень,
ἀπιστοῦσιν δὲ λίθος
non credentĭbus autem lapis,
єго́же небрего́ша зи́ждущиї,
ὃν ἀπεδοκίμασαν οἱ οἰκοδομοῦντες,
quem reprobavērunt ædificantes,
сей бисть во главу́ у́гла,
οὗτος ἐγενήθη εἰς κεφαλὴν γωνίας
hic factus est in caput angŭli:
і ка́мень претика́нія і ка́мень собла́зна:
καὶ λίθος προσκόμματος καὶ πέτρα σκανδάλου·
VIII. et lapis offensiōnis, et petra scandăli [...]
Священні Писання й Київський Ізвод
Forwarded from котлован
Кажуть, що 14-го числа буде марш за християнські цінності у місті Архангела Михаїла. Тому обовʼязок кожної віруючої людини, котра мешкає в столиці прийти на нього в показати, що християни це та сила, з якою усі, зокрема влада і мусора мають рахуватись. Небайдужим, котрі прийдуть на ходу, та не є учасниками якихось організацій хочу подарувати прапор «Вічного Євангелія» для нагадування, що воїнство Христа живе і боротиметься до другого пришестя.
Ὑπὸ τῇ Ἀμπέλῳ τῆς Ὀρθοδοξίας
Кажуть, що 14-го числа буде марш за християнські цінності у місті Архангела Михаїла. Тому обовʼязок кожної віруючої людини, котра мешкає в столиці прийти на нього в показати, що християни це та сила, з якою усі, зокрема влада і мусора мають рахуватись. Небайдужим…
Соромно мені, однозначно, за тих, хто "християнами" називаються, серед яких більшість як німе стадо овець поводяться, прислуговуючи своїм пристрастям, [...] (Pudet me profecto Christianorum nomine, quorum maxima pars veluti muta pecora servit affectibus suis, [...])
(Із Enchiridion militis Christiani, Посібник християнського воїна, Еразм Ротердамський)
Християни, всі, хто сповідують Нікейський Символ Віри, хто намагаються бути віруючими та знають, що вони мають рацію: радикалізм, бажання бити образ Божий, який наділений свободою робити свій власний вибір (помилковий чи вірний), є великою помилкою для людини, що намагається бути у Христі і спастися.
Щонайменше, це не цивільно.
Просто тому, що кожен із нас є образом Божим. Виправдане рукоприкладство, коли вашому життю прямо погрожуть. Коли вам забороняють іти в Церкву. Коли Вам хтось прямо оголошує війну.
Виїхід на площу - це важливо; показати, що ми, християни, є, і що ми єдині - це надціль; що ми є альтернативою цьому стану речей - теж причина зібратися разом із братами і сестрами у Христі.
Що з нами треба рахуватися - це теж важливо: зустрітися на площі.
Але не через загрозу теракту, ні. Це терроризм. Як поводяться із террористами? Їх знешкоджують максимально прямим способом. Ми всі переживаємо це в Україні.
Нехай ми, християни, не рукоприкладством, а Словом будемо переконувати, не силою і гнівом, а розумінням. Наша Церква народилася в дуже непростий час, але в пост-елліністичній культурі, де Словом можна було переконати, а сила в богословських та філософських речах була проявом варварства.
Чому ми, належачи до такої культури, змушені прибігати до терактів? Невже перші християни вбивали язичників, і таким чином поширювали Слово Боже?
(Із Enchiridion militis Christiani, Посібник християнського воїна, Еразм Ротердамський)
Християни, всі, хто сповідують Нікейський Символ Віри, хто намагаються бути віруючими та знають, що вони мають рацію: радикалізм, бажання бити образ Божий, який наділений свободою робити свій власний вибір (помилковий чи вірний), є великою помилкою для людини, що намагається бути у Христі і спастися.
Щонайменше, це не цивільно.
Просто тому, що кожен із нас є образом Божим. Виправдане рукоприкладство, коли вашому життю прямо погрожуть. Коли вам забороняють іти в Церкву. Коли Вам хтось прямо оголошує війну.
Виїхід на площу - це важливо; показати, що ми, християни, є, і що ми єдині - це надціль; що ми є альтернативою цьому стану речей - теж причина зібратися разом із братами і сестрами у Христі.
Що з нами треба рахуватися - це теж важливо: зустрітися на площі.
Але не через загрозу теракту, ні. Це терроризм. Як поводяться із террористами? Їх знешкоджують максимально прямим способом. Ми всі переживаємо це в Україні.
Нехай ми, християни, не рукоприкладством, а Словом будемо переконувати, не силою і гнівом, а розумінням. Наша Церква народилася в дуже непростий час, але в пост-елліністичній культурі, де Словом можна було переконати, а сила в богословських та філософських речах була проявом варварства.
Чому ми, належачи до такої культури, змушені прибігати до терактів? Невже перші християни вбивали язичників, і таким чином поширювали Слово Боже?
Ὑπὸ τῇ Ἀμπέλῳ τῆς Ὀρθοδοξίας
Соромно мені, однозначно, за тих, хто "християнами" називаються, серед яких більшість як німе стадо овець поводяться, прислуговуючи своїм пристрастям, [...] (Pudet me profecto Christianorum nomine, quorum maxima pars veluti muta pecora servit affectibus suis…
Я не знаю, хто збирався прибігти до організації терракту на КиївПрайд, але цей факт, напевно, стане черговою дискредитацією християн в Україні.
Forwarded from О.Андроник (А М)
Друзья, прошу молитв . Нас трясет на Афоне . Только что несколько сильных толчков было
Petri I, III:7 | Πέτρου α´, γ´:ζ´ | Петра 1, 3:7
Му́жиє та́кожде, | Viri simĭlĭter | Οἱ ἄνδρες ὁμοίως,
вку́пі живу́ще со свої́ми жена́ми по ра́зуму, | cohabitantes secundum scientĭam | συνοικοῦντες κατὰ γνῶσιν
я́ко немощні́йшу сосу́ду же́нскому воздаю́ще честь, | quasi infirmiōri vascŭlo muliebri impartientes honōrem, | ὡς ἀσθενεστέρῳ σκεύει τῷ γυναικείῳ, ἀπονέμοντες τιμὴν
я́ко і снаслі́дници благода́тния жи́зні, | tamquam et coherēdĭbus grātĭæ vitæ: | ὡς καὶ συγκληρονόμοις χάριτος ζωῆς
во є́же не прекраща́тися моли́твам ва́шим. | ut non impediantur oratiōnes vestræ. | εἰς τὸ μὴ ἐγκόπτεσθαι τὰς προσευχὰς ὑμῶν.
Так само чоловіки: живіть зі своїми дружинами в порозумінні, поводячись, немов з тендітною вазою, сповненою жіночості, виявляючи їм шану як співспадкоємцям благодаті життя, щоб не було перепон для ваших молитов.
Священні Писання й Київський Ізвод
Му́жиє та́кожде, | Viri simĭlĭter | Οἱ ἄνδρες ὁμοίως,
вку́пі живу́ще со свої́ми жена́ми по ра́зуму, | cohabitantes secundum scientĭam | συνοικοῦντες κατὰ γνῶσιν
я́ко немощні́йшу сосу́ду же́нскому воздаю́ще честь, | quasi infirmiōri vascŭlo muliebri impartientes honōrem, | ὡς ἀσθενεστέρῳ σκεύει τῷ γυναικείῳ, ἀπονέμοντες τιμὴν
я́ко і снаслі́дници благода́тния жи́зні, | tamquam et coherēdĭbus grātĭæ vitæ: | ὡς καὶ συγκληρονόμοις χάριτος ζωῆς
во є́же не прекраща́тися моли́твам ва́шим. | ut non impediantur oratiōnes vestræ. | εἰς τὸ μὴ ἐγκόπτεσθαι τὰς προσευχὰς ὑμῶν.
Священні Писання й Київський Ізвод
Forwarded from Starodruk
🔸 Відкриваємо серію публікацій, присвячених майстрам гравюри.
Олександр Тарасевич — одна з ключових фігур в історії українського мистецтва XVII століття.
Професійний художник-гравер, педагог і чернець Києво-Печерської лаври, він став засновником української школи мідеритної гравюри, що об'єднала ренесансний гуманізм, барокову символіку та локальні традиції.
Навчався в місті Аугсбург у майстерні братів Кіліанів — знаних європейських граверів. Це сформувало його виразну графічну мову: глибоку, точну, з увагою до реалій побуту та анатомії.
Працював переважно в техніці різцевої гравюри на міді. Його графічна мова поєднує барокову експресію, символічну глибину та високу майстерність у передаванні портретної індивідуальності.
Тарасевич — не лише митець, а й носій цілого художнього мислення, що поєднало Київську духовну школу, європейську технічну досконалість і локальні стилістичні коди.
Його творчість стала підґрунтям для формування національної ідентичності української графіки XVII-XVIII століття.
Далі буде.
Олександр Тарасевич — одна з ключових фігур в історії українського мистецтва XVII століття.
Професійний художник-гравер, педагог і чернець Києво-Печерської лаври, він став засновником української школи мідеритної гравюри, що об'єднала ренесансний гуманізм, барокову символіку та локальні традиції.
Навчався в місті Аугсбург у майстерні братів Кіліанів — знаних європейських граверів. Це сформувало його виразну графічну мову: глибоку, точну, з увагою до реалій побуту та анатомії.
Працював переважно в техніці різцевої гравюри на міді. Його графічна мова поєднує барокову експресію, символічну глибину та високу майстерність у передаванні портретної індивідуальності.
Тарасевич — не лише митець, а й носій цілого художнього мислення, що поєднало Київську духовну школу, європейську технічну досконалість і локальні стилістичні коди.
Його творчість стала підґрунтям для формування національної ідентичності української графіки XVII-XVIII століття.
Далі буде.
Forwarded from Cyril Hovorun
Узнал из достоверных источников, что одним из требований, которые Путин передавал Трампу, было изгнание Вселенского патриархата из Стамбула.
Petri I, IV:1-2 | Πέτρου α´, δ´:α´-β´ | Петра 1, 4:1-2
1. Христу́ у́бо пострада́вшу за ни пло́тію, | Chrīsto igĭtur passo in carne, | Χριστοῦ οὖν παθόντος σαρκὶ
і ви во ту же ми́сль вооружі́теся: | et vos eādem cogitatiōne armāmini: | καὶ ὑμεῖς τὴν αὐτὴν ἔννοιαν ὁπλίσασθε,
зане́ пострада́вий пло́тію, преста́ от гріха́, | quia qui passus est in carne, dēsĭit a peccātis: | ὅτι ὁ παθὼν σαρκὶ πέπαυται ἁμαρτίας
2. во є́же не ктому́ челові́ческим по́хотем, | ut iam non desīdĕrĭis homĭnum, | εἰς τὸ μηκέτι ἀνθρώπων ἐπιθυμίαις
но во́лі Бо́жиєй про́чеє во пло́ті жи́ти вре́мя. | sed voluntāti Dei, quod reliquum est in carne vivat tempŏris. | ἀλλὰ θελήματι Θεοῦ τὸν ἐπίλοιπον ἐν σαρκὶ βιῶσαι χρόνον.
Отож, після істерпівшого у тілі Христа, і ви озбройтеся наступною думкою: кожен, воістину, хто істерпів тілесно, звільнився від гріха, аби решту життя земного прожив не для хтивих побажань, а для волі Божої.
1. Христу́ у́бо пострада́вшу за ни пло́тію, | Chrīsto igĭtur passo in carne, | Χριστοῦ οὖν παθόντος σαρκὶ
і ви во ту же ми́сль вооружі́теся: | et vos eādem cogitatiōne armāmini: | καὶ ὑμεῖς τὴν αὐτὴν ἔννοιαν ὁπλίσασθε,
зане́ пострада́вий пло́тію, преста́ от гріха́, | quia qui passus est in carne, dēsĭit a peccātis: | ὅτι ὁ παθὼν σαρκὶ πέπαυται ἁμαρτίας
2. во є́же не ктому́ челові́ческим по́хотем, | ut iam non desīdĕrĭis homĭnum, | εἰς τὸ μηκέτι ἀνθρώπων ἐπιθυμίαις
но во́лі Бо́жиєй про́чеє во пло́ті жи́ти вре́мя. | sed voluntāti Dei, quod reliquum est in carne vivat tempŏris. | ἀλλὰ θελήματι Θεοῦ τὸν ἐπίλοιπον ἐν σαρκὶ βιῶσαι χρόνον.