Telegram Group Search
Розборка стіни біля раки з мощами Нестора літописця, Ближні печери Києво-Печерської Лаври, 1934 (?).

В стіні за ракою ще одне поховання. За грецькою монашкою традицією — сидячи.

З фондів Києво-Печерської Лаври. Опубліковано у статті Анни Яненко Research into the cave complexes of the Kyiv-Pechersk Lavra in the 1930s: overview of (little) known sources / Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, вип. 26, 2022.

Джерело: Едуард Андрющенко
Цікаво що за святі на образі замінили Асада в резиденції Антіохійського патріарха?

Варто б молитись до них за звільнення від новітніх Іродів.
Нікому крім нас
Цікаво що за святі на образі замінили Асада в резиденції Антіохійського патріарха? Варто б молитись до них за звільнення від новітніх Іродів.
Собор Святих Дамаску.

Патріарх Іоан можливо хитрий лис і пристосуванець, але навіть якщо так, то Господь дає красивий урок. Він дав Дамаску святих подвижників і на них варто дивитись, а не на зайд-диктаторів.

До кого помолимось? Я от завжди з радістю молюсь біля образу святого Серафима Саровського. Хай і він своїми молитвами наставляє своїх нерозумних чад.
Наслідки.

Костел Св. Миколая.
Собор Св. Катерини (УПЦ). Херсон.
Грудень 1994 року. Літургію служить Святійший Патріарх Володимир.

Праворуч - о. Павло Найденов, ліворуч - майбутній Митрополит Димитрий Рудюк.
Дорогою в церкву в парку.

Добре, що ми не забрали Бога з публічного простору.
Христос народжується.
«Було Світло істинне, що освітлює кожну людину, яка приходить у світ. У світі був, і світ через Нього постав, і світ Його не пізнав. До своїх прийшов, і свої Його не прийняли. А тим, які прийняли Його, що вірують в ім’я Його, дав силу дітьми Божими бути, які не від крови, не від похоті плотської, не від хотіння чоловічого, а від Бога народилися».

Як невимовно прикро бачити, що в цей темний час так багато наших близьких не приймають Його. Ігнорують, зневажають. Нехтують.

Біймося цього. І радіймо, бо Христос народився.
Forwarded from L U C R O S A (Vitalii Xxxxxxx)
ВОРОЖІННЯ

Різдвяна тиша повагом зійшла
На місто пообіднє присмеркове.
На білий іній, на вбрання святкове
Заноситься рідка холодна мла.

Мов більма з помережаного скла,
Вітрини дивляться в лице зимове,
І з гомоном розтріпаної мови
Чужа веселість мимо нас пройшла.

Та багатьом уже немає свята.
Колись весела і червона дата
Як чорна цифірь нині промайне —

І лиш нудьгу всередині сколише,
І скаже місяцеві стріть мене
Примарою холодного безгрішшя.

Микола Зеров

29.01.1932
2024/12/25 14:37:00
Back to Top
HTML Embed Code: