Telegram Group Search
​​Адмін на Святвечір дев'яносто якогось там року, сьогодні теж вдома🥰

З того часу я не сильно помінявся🤫

З дійових осіб сімейного кола, лишилась лише бабуся в якої я на руках ❤️ і сьогодні дєльно видала 500 грн колядки, за шо ми з нею перевернули за комір по чарці віскі.

Прадід-фронтовик уже в кондиції після улюблених колядок, співати не менш улюблені "Ой гиля-гиля - гусоньки на став", з своєю сестрою, праворуч нього, що покинула цей світ 2 роки тому як раз на Святвечір🙏

Прабабця вже відібрала в діда сулію, що вкупі з попередніми декораціями виглядало так:

*Сьорбає дід чарчину на празник*

"Баба: - Шо ти скривився як лиха година?

Дід: Так ніякий же сатана так як ти не п'є, Галько.

*Баба хряцає 100 грам залпом, і оком не повела*

Дід: - Галько, то ти ж умреш!

Баба: - Ти ж Купрію, сто год п'єш, а ще досі не вмер!"

Зранку з дідом, якому вже крепко за 80 (1915 р.н), що з бабою пережили 2 світові війни, ліворуцію і 3 Голодомори з післявоєнним вовчим квитком за полон, та паспортом лише в 70-х роках - уже був як огірочок і ледь розвиднівшись, ми вже йшли КОЛЯДУВАТЬ по родичам і сусідам. Прабабця зі знанням діла проводжало чоловіка словами:

- Купрію! Ти хоч налигача вдінь (так бабця ніжно називала краватку), щоб дитині було тебе як додому вести!

У відповідь дід багатозначно і з любов'ю крутив бабі дулею і тою ж рукою крутив біля скроні, закріплюючи сентенцією: "ДУРНОМУ БРАТ!".

Взявши діда за дебелу натружену століттям долоню, ми йшли "на дєло", ходячи від хати до хати, де мені як найменшенькому, та й з поважним таким супроводом давали величезний по моїм тодішнім міркам прикуп, а діду гранчак "на колядку", я волочив кульок канхветів і розперезаного веселого, співаючого аксакала-колядника до рідного двору.

За кадром молоді батьки, брат і ще з десяток родичів і сусідів.

Україна, Київщина, Кучмізм, 7-е січня, Різдво. Мир. Так добре - наче цього ніколи не було і все приснилось мені в якомусь прекрасному сні.

Але було, і обов'язково буде!

ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!
Є така околофутьольна пітушина шайка під дивною назвою "еспаньйола".

Складається з конгломерату піжжєних десятиліттями мусорами алконавтів на залузганих сємєчеками стадіонах, що мали збочення слідкувати за проперженим рідним чемпіонатом.

Втім в них дійсно є одна характерна особливість, вони і правда не кричать: "Чечня - круто!"

Вони кричать: "ДИНАМО КИЇВ - ЧЕМПІОН!"
Пізніше напишу текст, який хотів наваяти ще у 22, на фоні всіх "деескалююючих краплин допомоги" від США, на фоні яких мене буквально бісойобило від наших дякуль за ці подачки, в умовах пиздячки на фронті. Саме ж ставлення сформувалось ще на межі 2014/15, з тої ж причини, а корінням в світових війнах.

Ну й дейлі ремайндер, на правах людини, яка позбулась зачарування Піндосією ще в юнацькому віці:

https://www.group-telegram.com/terra_kozakorum.com/1150
Terra Kozakorum
​​Адмін на Святвечір дев'яносто якогось там року, сьогодні теж вдома🥰 З того часу я не сильно помінявся🤫 З дійових осіб сімейного кола, лишилась лише бабуся в якої я на руках ❤️ і сьогодні дєльно видала 500 грн колядки, за шо ми з нею перевернули за комір…
Прадід і прабаба.

65 років шлюбу, чого і вам бажаю.

В цих людей "за плечима" - 2 світових війни, три голодомори, колективізація та "вовчий білет" до 70-х.

Все життя вкладене у дітей, внуків і правнуків.

Дід помер в 2003, баба в 2007.

Коли ще "по-душам" балакали з прабцею то й казали, на питання а як жили: "Жили й тяжко-важко та добре і ловко, но й весело бо любить кого було і в Бога вірили, на все Його воля."

Живіть!
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
З Новим Роком, з Василем!

🙏🥳
2025/01/14 09:42:12
Back to Top
HTML Embed Code: