🚭 Сьогодні пішов сьомий тиждень, як Президент не підписує ухвалений Радою Закон щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби.

Закон передбачає підвищення ставки акцизного податку на нікотинові вироби, прив’язує ставки до курсу євро, та запроваджує додаткові заходи протидії нелегальній торгівлі алкоголем і тютюном в інтернеті.

Далі коментар від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«Навіть незважаючи на пільгу для ТВЕНів («айкосів»), яку протягнули тютюнові лобісти, підвищення акцизів на нікотинові вироби має принести до бюджету лише цьогоріч 8-10 млрд грн.

💸 Відтак, бюджет уже недоотримав близько півмільярда гривень, які могли бути спрямовані на забезпечення армії. А нижчі ціни на цигарки збергіають їх доступнішими для курців, що завдає шкоди здоров’ю українців та збільшує майбутні видатки на охорону здоров’я.

До речі, у грудні, під час шостого перегляду програми з Україною, МВФ зазначив, що поступове наближення акцизів до мінімального рівня євродиректив і, зокрема, імплементація законопроєкту 11090 з початку 2025 року є найвищим пріоритетом.

👉 Зазвичай важливі закони «зависають» на підписі Президента, якщо той не довіряє тексту ухваленого закону, вбачаючи там чийсь прихований інтерес, незважаючи на попередні узгодження та голосування за закон в т.ч. фракцією Слуга Народу.

Однак у даному випадку маємо зовсім унікальну ситуацію, коли і бізнес-асоціації, і профільні економісти, і експерти з охорони здоров’я, і МВФ 一 підтримали закон, «корупційних тем» у ньому ніхто не знайшов, але закон продовжує лежати десь у шухляді, а бюджет 一 втрачати десятки мільйонів грн щодня».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Трамп заморозив зовнішню допомогу США на три місяці, щоб перевірити їхню «відповідність цілям політики»

Як пише Associated Press, поки незрозуміло, якого обсягу допомоги спочатку торкнеться указ, оскільки кошти на фінансування багатьох програм уже виділені Конгресом, і вони мають бути витрачені.

💸 Нагадаємо, що США займають третє місце за обсягом фінансування українського бюджету у 2024 році 一 $8,3 млрд. Загалом у 2024 році Україна отримала $41,6 млрд іноземного фінансування (2022 рік 一 $31,1 млрд, 2023-ий 一 $42,7 млрд).

👉 Найбільшим фінансовим донором на якого спиратиметься Україна у 2025 році і далі залишається ЄС. Щоб кошти надходили вчасно уряд має показувати прогрес у реформах, що далеко не завжди вдається.

Більше про «гроші в обмін на реформи» запрошуємо поговорити 30 січня о 15:00 у Києві та в онлайні.

Це спільний захід ЦЕС з колегами з консорціуму RRR4U.

🔗 Деталі та реєстрація за посиланням.

Графік: Трекер економіки.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🪖 Усі європейські країни мають витрачати на оборону стільки, скільки справді потрібно. Якщо треба 5% ВВП – отже це 5%, 一 сказав Зеленський на економічному форумі в Давосі

На інфографіці дані, скільки країни НАТО витрачають у ВВП на оборону станом на 2023 рік. 

💰 Як повідомляли раніше в Міністерстві фінансів, у 2025 році Україна планує витратити на безпеку і оборону 26,3% від прогнозованого ВВП або 2,2 трлн грн. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

😔 Бізнес входить у 2025 рік з негативними очікуваннями

Від початку повномасштабного вторгнення ми щомісяця відслідковуємо ділові очікування за опитуваннями НБУ.

📉 Найгірший рівень настроїв за час повномасштабного вторгнення фіксувався у січні 2023 року (37,5, коли нейтральний рівень — 50).

У 2024 році найбільш песимістичним бізнес був у січні — 41 пункт. У квітні очікування сягнули найвищого за рік та за весь час повномасштабки рівня у 52,3 пункти.

📌 На кінець 2024 року у грудні бізнес-очікування впали до 45,9. Безпекова ситуація та збільшення обстрілів енергооб’єктів мають найбільш негативний вплив.

Зміна очікувань бізнесу є важливим суб’єктивним показником стану економіки, що свідчить про поступове відновлення активності чи, навпаки, погіршення ситуації.

#підсумки_року

Графік: зведений огляд економіки за рік.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

НБУ підвищив ставку — найголовніше з релізу

НБУ підняв ключову ставку на один відсотковий пункт 一 до 14,5%, щоб стримати інфляцію.

👇 Про що йдеться у релізі: 

🧮 У грудні 2024 року інфляція пришвидшилася до 12% р/р, що перевищило жовтневий прогноз НБУ, насамперед через дію тимчасових чинників (зокрема гірші минулорічні врожаї). 

Перехід інфляції на двознаковий рівень негативно позначається на інфляційних очікуваннях населення та бізнесу. Це зумовлює й зниження реальної дохідності гривневих інструментів для заощаджень. 

Підвищення облікової ставки допоможе забезпечити належний захист гривневих заощаджень від інфляції та підтримати інтерес населення до гривневих активів. Це сприятиме зниженню тиску на валютний ринок та ціни. 

🏦 Разом з обліковою ставкою на 1 в. п. підвищуються ставки за депозитними сертифікатами овернайт, тримісячними депозитними сертифікатами та кредитами рефінансування – до 14,5%, 17,0% та 17,5% відповідно.

📈 НБУ прогнозує й подальше підвищення облікової ставки для стримування інфляції та повернення до цілі 5% – у 2026 році.

📌 Детальніше 一 у релізі НБУ.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Економічний форум в Давосі розділився на два світи: війна в Україні та штучний інтелект

Насправді ці теми є ключовими в Давосі вже другий рік поспіль. Початок форуму відбувся в один день з інавгурацією Трампа. Тому політичні лідери, економісти та бізнес обговорювали зміни, які Трамп принесе для класичного демократичного світу. 

👉 Про що ще говорять на форумі передає «з полів» директор ЦЕС Гліб Вишлінський:

🪖 Європі треба рухатись швидше. Йдеться про збільшення фінансування в сектор оборони та створення єдиного європейського ринку капіталу. Американська економіка значно випереджає європейську завдяки масштабним інвестиціям у новітні технології. 

🇪🇺 ЄС може виграти від анонсованих США тарифів на імпорт товарів з Мексики, Канади та Китаю Після попереднього президентства Трампа частка Китаю у торгівлі з США істотно скоротилась з 20+% до менше ніж 15%. ЄС вже тоді вийшов на друге місце серед торговельних партнерів.

Попри те, що з економічної точки зору Мексика залишається логічним вибором для виробництва через географічну близькість і угоду про вільну торгівлю зі США, нові тарифні обмеження можуть змусити бізнес переглянути свої ланцюги постачання. 

🤖 Штучний інтелект. ШІ вже збільшує продуктивність праці в американській економіці. Тоді як Європа відстає у впровадженні ШІ через надмірну регуляцію та уповільнені реформи. Загалом на вулицях Давосу помітно витіснення ІТ-бізнесом будь-яких інших бізнесів. Підприємствам потрібно адаптуватися і дивитися, які технології можуть зробити їх більш конкурентно здатними.

🇺🇦 Додамо, що для української делегації, завдяки прогарантованому фінансуванню бюджету на наступний рік, відкрилось вікно для домовленостей з іноземним бізнесом. 

Так, українська група ДТЕК та данська Vestas, провідний світовий виробник вітрових турбін підписали угоду щодо будівництва другої черги Тилігульської вітроелектростанції. 

🎧 Слухайте більше про це у подкасті «Що з економікою?», який вийде вже цієї суботи на наших подкаст-платформах.   

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram  

🎰 Скільки податків сплачують онлайн-казино?

У рамках співпраці з Податковим комітетом Верховної Ради продовжуємо моніторити і досліджувати ринок азартних ігор.

💸 Минулоріч українці поповнили рахунки у онлайн-казино (білий сегмент) на майже 159 млрд грн. 

При цьому індустрія азартних ігор сплатила до бюджету 17 млрд грн податків (проти 10,4 млрд у 2023 та смішних 205 млн у 2021).

Це багато, чи мало?

Співвідношення податків до поповнень близько 10%, але значна частина поповнень виплачується гравцям у вигляді виграшів, або повернень. 

Частка доходу операторів азартних ігор після виплат (gross gaming revenue), яка йде на сплату податків, минулоріч склала близько 38% (див графік).

Це можна було б вважати гарним показником, однак є декілька проблем:

🔻 Податкове навантаження дуже нерівномірне. Лідери ринку подекуди сплачують вдвічі менше, аніж їхні конкуренти. Азартні ігри 一 не та галузь, де такі розбіжності можуть бути природними.

🔻 Ми бачимо масове залучення нових гравців до деяких онлайн-казино з низькими податками через оголошення на тіньових сайтах з пошуку роботи. Так, їм платять за те, щоб вони робили ставки! У деяких випадках це може бути звичайне шахрайство, але також є ймовірність, що таких гравців використовують як дропів для відмивання чи переказу коштів.

🔻 У другій половині 2024-го з’явилися тренди на:

▪️ зниження податкового навантаження, 
▪️ зростання повернень грошей з гральних рахунків. 

Хоча формально всі виплати гравцям підлягають оподаткуванню ПДФО та ВЗ, оператори ринку відстоюють у судах позицію, що оподатковуватися мають лише суми виграшів.

✍️ Навести з цим лад можна, запровадивши нарешті багатостраждальну систему онлайн-моніторингу, та внісши одночасно зміни до податкового законодавства. Але це вже окрема історія.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Минулого року інфляція перетнула прогнози і пришвидшилась до 12% у грудні

Тож НБУ підняв облікову ставку до 14,5%. 

🛒 Більшість з вас певно знають, що інфляція 一 це зростання цін. А чи думали колись про те, як її рахуюють? 

Отже, коротко розповідаємо:

▪️ Розрахунок індексу споживчої інфляції базується на зміні цін певного споживчого набору, що включає понад 300 найменувань товарів і послуг, таких як харчі, одяг, житло, транспорт тощо.

▪️ Кожна позиція має свою вагу у загальному розрахунку, залежно від того, скільки грошей українці витрачають на певні товари та послуги.

▪️ Найбільшу частку у кошику розрахунку індексу займають продукти харчування (41%), транспорт (10%), комунальні послуги (9%), алкоголь і тютюн (8%). 

▪️ Серед окремих товарів найбільшу частку мають ліки (4,3%), цигарки (3,8%), пальне для автомобілів (3,5%) і власне самі автомобілі (3,3%), хліб (3,0%) та свинина (2,9%).

▪️ Найменшу вагу в індексі мають дитяче домашнє взуття (0,004%), послуги з перевезення речей (0,008%) та дівчачі блузки (0,008%) 👚

💻 Ці дані щомісяця публікує Державна служба статистики, а також їх можна переглядати на сайті Національного банку України.

Інфографіка: інтерактивна теплокарта з нашого Трекеру економіки, де можна відслідкувати зміни. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🪖 Світові оборонні видатки зростають швидше за ВВП та продуктивність. Які це матиме наслідки?

(думка старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая).

«Окрім очевидного висновку, що світ швидкими темпами рухається до великої війни, прокоментую, як економіст.

1️⃣. Негативний вплив на продуктивність.

Оборонні видатки зростають коштом менших інвестицій у людський капітал (освіта, медицина) та в інфраструктуру.

Значні інвестиції та інші стимули від уряду витягують у цю сферу якісний людський капітал з інших сфер 一 тих, хто могли бути якісними управлінцями, іноваторами, дослідниками у цивільних напрямках. При цьому ефекти «переливу», коли оборонні технології потім перетікають у цивільну економіку, насправді, доволі обмежені та відтягнуті у часі, тому не компенсують втрат.

2️⃣. Часто оборонні видатки нарощуються через вищі податки. Більша частка держави, як правило, зменшує продуктивність економіки, перерозподіляючи кошти з ринкових сегментів у менш конкурентну оборонку.

3️⃣. Вища роль військових, великі оборонні видатки 一 це майже завжди погано для демократії та інституцій. Бо оборонний сектор через свою закритість завжди вразливіший до корупції, та й управлінські практики у війську 一 вони про чітку субординацію та дотримання наказів, з відповідною селекцією.

👉 Що характерно, більш вразливі якраз економіки, що розвиваються 一 їм важче досягнути перетоку позитивних ефектів у цивільний сектор, їх інституції більш вразливі, вони більше страждають від низької продуктивності.

А розвиненим економікам легше грати в цю гру з меншою довгостроковою шкодою для себе.

🇨🇳 До речі, про Китай. Він якраз вразливий.

І це теж аргумент на користь того, що триваюча мілітаризація Азії не може бути сталою. Вона вибухне або війною, або політичною чи економічною кризами, або ж їхнім поєднанням».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

ЄС планує заборонити продаж PlayStation та Xbox в РФ 一 Financial Times

Зараз обладнання для відеоігор використовується для керування безпілотниками. 

Кая Каллас, висока представниця ЄС із зовнішньої політики, заявила, що консолі, серед яких можуть бути PlayStation від Sony і Xbox від Microsoft, будуть включені в новий пакет санкцій, приурочених до третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого.

🎮 Обмеження стосується продавців, які постачають ігрове обладнання до Росії, зокрема і вживаної техніки. Санкції включатимуть продаж консолей та ігрових контролерів, контролерів для авіасимуляторів, джойстиків та інших пристроїв, здатних дистанційно керувати дронами.

Втім, заборона ЄС може не мати «значного впливу, оскільки більшість операторів покладаються на китайські контролери, які можна купити онлайн».

🇨🇳 Китай є головним постачальником Росії, продавши країні ігрових консолей та супутнього обладнання на понад $120 млн минулого року, згідно з даними Trade Data Monitor.

Що ще включає новий 16-й пакет санкцій, який планують прийняти до річниці повномасштабного вторгнення?

▪️ Обмеження імпорту російського алюмінію. Санкції будуть поступовими і дозволять європейським покупцям імпортувати алюміній з Росії протягом року за системою квот, перш ніж набуде чинності повна заборона.

▪️ Нові мита на агропродукцію та добрива з РФ та Білорусі. Деякі країни ЄС раніше виступали проти мит на добрива, оскільки це підвищить вартість вирощування продуктів харчування. Але комісія заявила, що тарифи підтримають зростання внутрішнього виробництва та індустрії добрив ЄС, яка постраждала від високих витрат на енергію.

▪️ Повна заборона закупівлі російського зрідженого природного газу поки що не передбачена. Нові санкції лише забороняють російському СПГ надходити на термінали ЄС, не підключені до спільної газорозподільної системи, що не торкнеться більшої частини імпорт СПГ.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Прикормка для українського експорту 

🌾 Агропродукція забезпечує більше половини експортної виручки України. Якщо про експорт пшениці, кукурудзи та соняшникової олії говорять багато, про іншу велику експортну статтю чути набагато менше. І це – макуха. 

Макухою називають вичавки, відходи від виробництва олійних культур або бобів. Цей товар забезпечує понад 3% експорту України. Минулого року за кордон продано 4,8 млн т соняшникової макухи на $1,03 млрд та 725 тис. т соєвої макухи на $304 млн. 

Статистичний класифікатор визначає макуху не як сільгосппродукцію, а як відходи харчової промисловості. Хоча за вартістю такі відходи не поступаються деяким зерновим культурам: середня експортна ціна соняшникової макухи у 2024 році становила $215, соєвої – $420.

🌻Соняшникова макуха їде переважно до Китаю (31,5%) та Польщі (12%), соєва – до тієї ж Польщі (46%) та Угорщини (24%). 

Макуха використовується як корм для відгодівлі свійських тварин та як складова для приготування повноцінних комбікормів і кормосумішей.

👉 Нагадаємо, що експорт товарів з України зріс на 15% до $41,7 млрд минулого року.​ Тут писали про те, що експортували найбільше.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Гетманцев попередив уряд, що податкових змін під ялинку більше не буде.

Десь із такими заголовками мали б вийти профільні видання, та, схоже, вони взагалі не звернули увагу на допис голови Податкового комітету кілька днів тому, про рішення Конституційного суду за конституційною скаргою ТОВ «Геомакс-Ресурс».

✍️ Переказуємо допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая. 

«Історія така, що до компанії (мережа АЗС) у 2016 році прийшли бамбізовці [похідне від колишнього голови Офісу великих платників податків Євгена Бамбізова 一 ЦЕС] з перевіркою за 2015-2016 і вжарили, зокрема, опираючись на зміни ПКУ, які проголосували 28 грудня 2014, опублікували 31 грудня і 1 січня 2015 зміни набули чинності.

Не буду вдаватися в деталі 一 за що вжарили, як компанія два рази пройшла всі три інстанції, як прем'єр у відгуку на скаргу зазначив, що в платника було достатньо часу до 20 лютого, щоб подати декларацію платника акцизного податку.

Суть в іншому.

1) КСУ визнав відповідний припис антиконституційним, керуючись тим, що, якщо запроваджуються регуляторні вимоги, які погіршують стан підприємця, то має бути належний час, щоби до цього підготуватися.

2) Гетманцев білим по блакитному написав, що Податковий комітет, опираючись на це рішення, більше не підмахуватиме зміни до ПКУ день-в-день. І жирним шрифтом звернув на це увагу «Уряду і Мінфіну».

👉 Це дуже цікава заява, і, сподіваюся, вона буде втілюватися Комітетом на практиці 一 це додало б дисципліни у законотворчий процес і трохи спростило б життя бізнесу.

Отакі перші видимі наслідки зміни балансу влади у фіскальному блоці. Кайф, демократія)».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram