Ще одна жертва російського терору. Рятувальники деблокували тіло 9 жертви ворожого удару. Пошукова операція триває.

Девʼята жертва російського удару — дитина 11 років, дівчинка. Раніше з-під завалів витягли й тіло матері.

Висловлюю щирі співчуття рідним.

В Шевченківському районі вже 14 годин триває ліквідація наслідків російської атаки.

Район дуже постраждав. Понад 30 пошкоджених обʼєктів, з яких 27 - житлові будинки, 3 заклади освіти, майже 40 автівок.

Як і минулого разу, ворожа ракета влучила в житловий будинок та фактично прошила його до підвалу. 9 осіб загинули, 25 постраждали.

На місці протягом дня 31 одиниця техніки вивезла понад 600 м.куб будівельного сміття. До пошуково-рятувальної операції були залучені фахівці ДСНС, правоохоронці.

Зранку в районі працюють гуманітарні штаби, людям надають всебічну підтримку. Наразі 72 постраждалих подали заяви на виплату 10 тис. грн за програмою “Турбота. Назустріч киянам”. Також прийнято 23 заяви по "єВідновленню". Крім цього, 16 осіб звернулися за компенсацією для оренди житла (40 тис. одразу, 20 тис. щомісяця).

Дякую всім, хто сьогодні працює на місці трагедії — рятувальникам, поліцейським, лікарям, комунальникам, волонтерам. Ваша відданість і людяність — безцінні для міста у ці страшні дні.

Найбільше болить, коли гинуть діти. Російська ракета забрала життя 11-річної дівчинки та її мами.

Це не просто трагедія — це невиправна втрата, від якої стискається серце. Жодні слова не загоять такого болю. Висловлюю найщиріші співчуття родинам загиблих. Ми всі з вами в скорботі.

Столицю знову атакують російські БпЛА. Може бути чутно роботу ППО.

Будьте в безпечних місцях до відбою!

Всю ніч на місці російського удару в Шевченківському районі тривали роботи з ліквідації наслідків російського удару. Безперервно.

З вечора комунальники вивезли понад 1080 кубічних метрів сміття.

Розбір основних завалів і території вже завершили. Пошуково-рятувальні роботи на обʼєкті також.

Наразі обережно розбираємо елементи конструкцій, які провисли та не закріплені. Будинок дав додаткові тріщини, тому служби працюють дуже обережно.

Внаслідок цього удару росії-терориста загинули 9 киян, в тому числі 11-тирічна дівчинка та її мама. У Шевченківському районі 26 киян постраждали, а всього по Києву травми різного ступеня отримали 36 людей.

Ми не повернемо тих, хто загинув. Але ми все відновимо.

Тому що світло завжди перемагає темряву. І навіть після важкої ночі настає ранок.

Дякую всім нашим рятувальникам, комунальникам і волонтерам. Попереду багато роботи з відновлення, тому працюємо у посиленому режимі.

Нагадаю, що продовжує свою роботу гуманітарний штаб по локації — у бібліотеці №122 для дітей, вул. Парково-Сирецька, 11А. Телефон +380 (63) 378-13-01.

Ми ніколи не знаємо, коли ворог завдасть наступного удару. Тим паче не можна передбачити наслідки. В надзвичайних ситуаціях завжди повинна бути точка опори. І найкраще — коли таких точок багато.

Гуманітарні штаби, місцеві адміністрації, органи соціального захисту скоординовані, проінструктовані та готові надати всебічну юридичну, матеріальну, психологічну допомогу кожній родині, яка постраждала від російської агресії.

Якщо ваше житло постраждало, зверніться до відповідальних установ. Вони вказані на інфографіці.

Знищуємо бюрократію в КМДА.

Більше ніяких папок й папірців — відтепер усі звернення, документи на підпис та інше буде направлятися в КМВА виключно в електронному вигляді.

Відповідне доручення вже видане мною до апарату КМДА.

Стоси документів, які припадають пилом і затримують їхнє підписання мають зникнути. А посадовцям КМДА, які завдяки такому «складуванню» не вилазили з відпусток і займалися чим завгодно, окрім державницьких справ, — доведеться працювати.

Не може бути такого, що критичність підприємств опрацьовується місяцями, замість 10 днів.

Усе має бути чітко: цифровий слід, прозорі терміни та етапи розгляду звернень. Також повністю електронна історія прибере будь-які закиди, що начальник КМВА «щось затримує» чи «не підписує».

17 червня російська ракета прилетіла прямо в будинок у Соломʼянському районі. Вже зранку допомогу постраждалим та комунальникам надавали школярі.

Наші діти. Вони самі згуртувались. Самі прийшли. З окулярами, в респіраторах, з рукавичками. Різного віку. Наймолодшому – лише 9 років.

В ніч удару вони не спали, але замість відпочинку обрали допомагати. Хлопчики та дівчатка, у яких росіяни забирають дитинство, які так рано стають дорослими.

Як батько, я низько вклоняюся перед кожним з цих дітей. І дякую їхнім батькам, вчителям і всім, хто виховав громадян з гідністю найвищого ґатунку.

Сьогодні ми зустрілися і для мене є велика честь поспілкуватися з юними, але великими киянами та їх рідними. І подякувати вже особисто за чудовий приклад згуртованості задля допомоги Києву. За весь час на посаді це найтепліша зустріч з тих, що я мав.

Ми вручили невеликі подарунки, подяки від КМВА. Але справжня вдячність не вимірюється урочистими заходами. Ми можемо продемонструвати її лише прикладом такої поведінки, яку показали ці діти.

До речі, фонд "Соломʼянські котики" організував для цих сміливих підлітків навчання з домедичної допомоги. І ми будемо залучати юних, але вже таких дорослих, киян до розвитку руху готовності допомагати.

Дякую кожному.

В столиці тривога.

Кияни, на місто прямують БпЛА. Будь ласка, йдіть в укриття і залишайтесь там до відбою.

До міста наближаються російські ударні БпЛА. Буде працювати ППО.

Кияни, прошу вас в разі оголошення тривоги негайно прямувати до укриття.

Також нагадую, і наполегливо прошу не фіксувати наслідки атаки та роботу ППО, не передавати цю інформацію, не продавати її та ніде не публікувати.

Сьогодні разом з очільником МЗС України Андрієм Сибігою зустріли в Києві Федерального міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадефуля. Ранкова зустріч пройшла у Соломʼянському районі біля будинку, який зруйнувала російська ракета.

Щиро радий вітати пана Вадефуля в столиці. Дякую за відверту розмову та підтримку. Обговорили можливості розширення співпраці, зокрема між містами-побратимами та друзями — Берліном, Лейпцигом, Мюнхеном і Гамбургом.

Подякував за допомогу, яку Німеччина надає Києву. Підтримка наших громадян за кордоном і допомога постраждалим від атак у столиці — дуже важливі для нас. Дякую за солідарність.

Київ високо цінує внесок німецького народу в нашу стійкість. Ми разом у складний час. Це — справжнє партнерство.

Обговорили подальшу взаємодію: підтримку оборони і функціонування міста. Є конкретні напрями, де можемо посилити співпрацю. Домовились координуватися щодо потреб столиці для ліквідації наслідків обстрілів. Є перспективи й для проєктів розвитку.

Будемо тісно синхронізуватися.

Майже три з половиною роки великої війни і ЖОДНОГО модульного укриття в столиці. Мерія саме це поняття ставить на "стоп". Жодної гривні, жодного кроку назустріч киянам. Натомість - мільйони на скляні зупинкові комплекси.

В Одесі, Харкові, Херсоні, Запоріжжі, Дніпрі, Миколаєві - можна. У Києві неможна? Їм заважають ДБНи.

Я виношу для розгляду на Раді оборони Києва питання облаштування модульних укриттів в столиці. І, відповідно, фінансування цього проєкту коштом громади.

У нас 11 років триває російська агресія, майже три з половиною роки велика війна. Але у Віталія Кличка свій фронт. Інший.

У мерії продовжують вважати, що вони фортеця, яка зазнає атак з усіх сторін. Цього разу в них загострення на паперово-бюрократичному напрямку.

Я підписав доручення щодо надання мені документів на підпис через систему електронного документообігу. Таким чином всі проєкти, які в них є — повинні бути в доступі і я можу їх підписувати оперативно. Без стосів на столах. Без приховування.

Це боляче бʼє по чиновниках. Тому що "притримати" документ було найлегшим способом спонукати звичайних людей дати хабарі, а чиновників — до послуху. Але я посмів вимагати вивести все в цифру. Так стане видно, хто де клав.

Але Кличко не хоче, щоб ефективні рішення запрацювали. Сьогодні я розпочав підпис розпоряджень електронно. За процедурою повністю без паперів. Але мерія стійко тримає свій фронт. Апарат Кличка підписаний документ просто не зареєстрував.

Їм не до безпеки киян і не до модульних укриттів. Вони бояться перемоги відкритості. На їхні позиції наступає здоровий глузд.

Але ми прорвемось і тут 😎

Хочу поділитися особливим моментом, який мені дуже запамʼятався цими днями.

Під час нагородження дітей, що розбирали завали після ворожу удару по Соломʼянському району, один із хлопчиків підійшов і попросив мій шеврон.

У його очах – щирість, гордість і сміливість.
У такі миті серце стискається. Бо саме в дітях – наше майбутнє, наша сила, наша Україна.

Сергій Мовенко