До речі, продовжуючи тему з цікавими мікроблогами службовців, військовослужбовців, службовійськовців та просто хороших людей, де можна подивитись і почитати за думки різних сторін, побачити описи побуту, або ж просто похіхікать. Частина 2, як то кажуть.

Солдат та офіцер
Класний канал двох класних дядьків, який попри незрозуміло малу кількість піписників дуже активно ведеться. Історії, досвід минулого й теперішнього, різного роду внутрянка або ж просто переживання наболівшого у зрозумілій та ненапищеній манері без зайвого пафосу й офіціозу.

Куріння вбиває
Мікроблог мого хорошого товариша, з яким доводилось попрацювати. Людина тільки почала і поки це у форматі фотохроніки та невеликих вирізок-думок, що прям дуже органічно вписується в легкій подачі, тому якщо хтось не буде лінитись - з радістю би почитав ще. Генріх, роздупляйся💅

Громадянин
Мікс думок, досвіду й фоток. Пан досить цікаво пише й має певний бойовий досвід, який інколи висвітлює з технічної його сторони, що теж є цікавим подивитись.

Кирило Макаров
Тут вже добрячий відступ від формату мікроблогів та й більша аудиторія, але пан - військовий, а його канал більше про історичну перспективу, культуру й розбір всієї цієї кухні та різних військових операцій минулих воєн. Якщо захочеться в щось подібне вникнутись і вийти за рамки "топ-10 фактів про" - прям непоганий варіант.

Десь позавчора попав в кадр💅

У хлопчини, схоже, епілептичний приступ в АТБ стався, але коли підійшов - йому вже тактично запхали ложку в зуби🫠 Проте, із хорошого - поклали в бічне положення і щось під голову, тому лишалось контролити стан і притримувати посеред проміжних судом в очікуванні швидкої💅

Тому, як то кажуть, ще раз для загальної інформації - нічого людині в рот не пхаєм, підтримуємо голову від ударів і покласти щось під неї, а тіло на бік, подзвонити і чекати скоряк, контролюючи стан і дихання✨

Та й таке.

Мемуари розповідають про життя живих. Про мертвих розповідають лише їх епітафії.

#ПСВ

Нагадує зображення шахт і шахтарської атрибутики на могилах довкола Донбасу, але разом з тим цікаво буде якось звернути увагу на наші могили тих періодів, якщо ще десь реально знайти.

За цю війну ж поки не звертав увагу до деталей пам'ятників, але доступність лазерного гравірування та фотоскла однозначно роблять сучасні могили більш фізично-реальними, хоч і без якихось масових деталей "душі". Але то вже суб'єктивне, і, може й зайве, коли перед очима є зображення самої близької людини.

Щось пересипав прах, бо з малою їдемо розвіювать частину, і троха занизько нагнувся.

Коротше кажучи, я вдихнув вітчима🤙

Такс, місія виконана, життя триває. Розвіяли в Кам'янці й Хотині.

Хоч і не притримуюсь релігійної складової життєвого устрою, проте хочеться вірити у той факт, що зловити умовне переродження (хай навіть без свідомості) реальніше, коли ті ж минулі частинки фізичного тіла будуть розпилені на відкритому просторі, аніж сконцентровані у пластиковій вазі/домовині десь під шаром 2х метрів ґрунту.

Взагалі, до речі, формат життя-смерті за останніх півтори роки так змінився у бік суцільного "пофіг", що будь-які філософські гадання, пошук дзен, вибудовування сенсів з цього приводу зводяться лиш до практичних засад, аби менше гємору близьким і допоки не помреш - встигнуть пожить і помучить себе в умовно-комфортних рамках без зайвої гіпертрофованої ефективності💅

Із мінусів - відбите почуття правильності не дасть піти працювати в офіси або якісь сірі тємки, аби заробити всі гроші світу🤩

Оп, чіназес.
Прилетів кешбек раннього батьківства у вигляді забльованої верхньої полиці після зеленого чаю укрзалізниці🤙

З цікавого - за крадену постіль у провідників беруть 200 гривень штрафу, тому я обрав розплатитись, аби навіть не намагатись відпирати простирадло🥹

Пані та панове, вітайте. Нарешті офіційно став опікуном над малою💅

Продовжуючи тему свого досвіду з державними установами та адміністраціями - на кожному етапі цього процесу натрапляв лиш на адекватних людей, намагання піти на зустріч і максимально легкий та чіткий, попри єбєйшу кількість документів, перелік потрібного.
На диво і щастя, мета соцопіки у забезпеченні "якнайкраще для дитини" дійсно працює, а наша держава досі спроможна забезпечувати гідну підтримку для дітей-сиріт та опікунів (як мінімум, знову ж, зі свого досвіду).

Та й таке👁👄👁

Ще з цікавого - поки тинявся усіма центрами, дізнався про таке поняття, як патронатна сім'я, що держава та міські адміністрації готові на певний час (умовних пару місяців) дати дитину без батьківської опіки у сім'ю, при цьому повністю покриваючи витрати на саму дитину + виплата піклувальнику. Звичайно, після збору тієї ж купки документів і після спеціального курсу за потреби, але сама суть наявності такого явища.

Позиціонується, як можливість для малечі відчути сім'ю і провести якийсь час у відволікаючій атмосфері, проте зі слів панянки із служби - вона ще не бачила, щоб хтось виявляв бажання взяти до себе когось.

Як вибиває навіть в пошуку - річ прям розповсюджена в багатьох областях-районах.

https://dnipro-m.ua/tovar/generator-benzinovyj-gx-30e/?campaignid=17724767207&adgroupid=&targetid=&adid=&network=x&keyword=&gad_source=1&gclid=CjwKCAiAn9a9BhBtEiwAbKg6fmtCPQ1mbr_TsSTxNsy6GbneKgkfFYQchR4EUXZhvuWONHXdp3ufFhoC860QAvD_BwE

https://send.monobank.ua/jar/2fwpfDM17k

Панове, гєнчік не витримав навантаження. Ми на нонстопах ще тримаємось.

Попрошу приєднатися, і сам закидаю. Фото буде завтра, бо як раз завтра водій до лікаря їде

Добийте п'ятірочку дядькам.

3 роки🫡