Роршах врятує нас

📝 «Пінгвін: Все погане» #7-12 Том Кінґ, Роберто де Латорре 📝
⠀
📚 Видавництво: DC Comics
📚 Стр.: 128

Другий том «Пінгвін: Все погане» від Тома Кінґа продовжує тримати ту саму напружену атмосферу, що й перший. Навіть би сказав, що все стає ще більш жорстокіше й кривавіше. Проте, як це часто буває у Кінґа, емоції та глибина персонажів місцями губляться у надміру тексту й роздумів. Це типовий для нього «баланс» — амбіційні ідеї, що можуть втомити через їх перевантаження.

У цій частині Пінгвін остаточно стає «павуком», що плете свою павутину, захищаючи себе від ворогів, власних дітей і навіть Бетмена. Освальд змушений маневрувати між урядом, який використовує його як маріонетку, і злочинним світом, який тепер до нього вороже налаштований. Ця історія показує, наскільки далеко герой готовий зайти, аби зберегти свою позицію в Ґотемі.

Друга арка може запропонувати цікаві моменти психологічного тиску й цікаві повороти сюжету. Проте, читаючи випуск за випуском, я просто «загруз» у текстових хмаринках і внутрішніх монологах персонажів. Це має додавати глибини, але сильно уповільнює ритм, в руках такого майстра. Дванадцять випусків — це випробування для терпіння, коли важливі моменти починають губитися серед постійного потоку роздумів.

Візуальна складова лишається одним із головних козирів коміксу. Роберто Де Латорре і його стиль продовжують задавати тон історії. Похмурі кольори, деталізовані сцени і вдало підібрані візуально кадри створюють ідеальну атмосферу для історії Освальда Кобблпота. Це той випадок, коли малюнок компенсує всі недоліки тексту.

Уся серія показує Пінгвіна не лише як злочинного генія, але і як маніпулятора, який тонко грає на слабкостях інших. Його складні стосунки з ворогами, союзниками й власною родиною відкривають нові грані персонажа. Цей Пінгвін — холоднокровний стратег, але водночас глибоко людяний (якщо так доречно казати) у своїй мотивації. Що часом, якось може не складатися в голові.

Історія наповнена цікавими ідеями, що страждає від надмірної текстової перевантаженості. Том Кінґ створив атмосферну і багатогранну оповідь, але під час читання часом виникала думка: «Можливо мені не читати роздуми усіх персонажів». Проте, незважаючи на всі недоліки, я все ж рекомендую цю лімітовану серію. Коміксів про Пінгвіна небагато, і цей є вартий уваги хоча б через оригінальний підхід до персонажа.

Підготовлено спеціально на замовлення Циклопа.

— Переглянути сторінки —

#відгук #пінгвін #робертоделаторре #томкінґ

Роршах врятує нас | Канал про комікси

www.group-telegram.com/us/tripwithbook.com/22180

465 viewsedited  Dec 23 at 17:31

📝 «Пінгвін: Все погане» #7-12 Том Кінґ, Роберто де Латорре 📝
⠀
📚 Видавництво: DC Comics
📚 Стр.: 128

Другий том «Пінгвін: Все погане» від Тома Кінґа продовжує тримати ту саму напружену атмосферу, що й перший. Навіть би сказав, що все стає ще більш жорстокіше й кривавіше. Проте, як це часто буває у Кінґа, емоції та глибина персонажів місцями губляться у надміру тексту й роздумів. Це типовий для нього «баланс» — амбіційні ідеї, що можуть втомити через їх перевантаження.

У цій частині Пінгвін остаточно стає «павуком», що плете свою павутину, захищаючи себе від ворогів, власних дітей і навіть Бетмена. Освальд змушений маневрувати між урядом, який використовує його як маріонетку, і злочинним світом, який тепер до нього вороже налаштований. Ця історія показує, наскільки далеко герой готовий зайти, аби зберегти свою позицію в Ґотемі.

Друга арка може запропонувати цікаві моменти психологічного тиску й цікаві повороти сюжету. Проте, читаючи випуск за випуском, я просто «загруз» у текстових хмаринках і внутрішніх монологах персонажів. Це має додавати глибини, але сильно уповільнює ритм, в руках такого майстра. Дванадцять випусків — це випробування для терпіння, коли важливі моменти починають губитися серед постійного потоку роздумів.

Візуальна складова лишається одним із головних козирів коміксу. Роберто Де Латорре і його стиль продовжують задавати тон історії. Похмурі кольори, деталізовані сцени і вдало підібрані візуально кадри створюють ідеальну атмосферу для історії Освальда Кобблпота. Це той випадок, коли малюнок компенсує всі недоліки тексту.

Уся серія показує Пінгвіна не лише як злочинного генія, але і як маніпулятора, який тонко грає на слабкостях інших. Його складні стосунки з ворогами, союзниками й власною родиною відкривають нові грані персонажа. Цей Пінгвін — холоднокровний стратег, але водночас глибоко людяний (якщо так доречно казати) у своїй мотивації. Що часом, якось може не складатися в голові.

Історія наповнена цікавими ідеями, що страждає від надмірної текстової перевантаженості. Том Кінґ створив атмосферну і багатогранну оповідь, але під час читання часом виникала думка: «Можливо мені не читати роздуми усіх персонажів». Проте, незважаючи на всі недоліки, я все ж рекомендую цю лімітовану серію. Коміксів про Пінгвіна небагато, і цей є вартий уваги хоча б через оригінальний підхід до персонажа.

Підготовлено спеціально на замовлення Циклопа.

— Переглянути сторінки —

#відгук #пінгвін #робертоделаторре #томкінґ

Роршах врятує нас | Канал про комікси

BY Роршах врятує нас