Telegram Group & Telegram Channel
​​Роман Джосліна Брука Image of a Drawn Sword був одним із найкращих відкриттів минулого року (окремо подобається, що українською це був би «Малюнок голого меча», дуже пасує), тому цього року я взялася за інший його роман. Інший, але… той самий. The Scapegoat (1948) — це теж така собі міфопоетична історія маскулінної ініціації, тільки на цей раз ідеться не про молодика, якого рекрутує загадкова парамілітарна організація, а про тендітного хлопчика, який стає сиротою і оселяється зі своїм дужим дядьком-холостяком. Дядько береться вимуштрувати підопічного протягом канікул, і все йде за планом, аж поки не настає новий навчальний рік. Брук майстерно нагнітає саспенс — хоч це і т.зв. «аномальний» саспенс, коли фінал легко передбачити навіть із назви — а ще тут є навіть нотки фолк-горору*.

Оскільки Брук, to the surprise of absolutely no one, був геєм, його нечисленні прихильники зараз майже цілковито зосередилися на темі витісненої гомосексуальності в романі (дядько не може побороти свою натуру, але може зламати фемінного племінника). Але я недавно вдало освіжила в пам’яті юнгіанську трактовку «Персіваля» — і на цьому фоні «Цап-відбувайло» став цікавішим. Якщо коротко, юнгіанець Роберт Джонсон вважав легенду про Персіваля квінтесенцією всього, що відбувається в психіці західного чоловіка протягом життя, і це дуже елегантне трактування, яке дозволяє по-іншому подивитися на твори з серії «хлоп шукає вчорашній день» типу того ж «Великого Мольна», читаючи їх не як драми з набором окремих персонажів, а як щось, що відбувається в голові однієї людини, де діють різні аспекти її особистості. А на The Scapegoat легенда лягає майже ідеально: юний Дункан (безбатченко, як і Персіваль) вирушає у квест, щоби завдяки своїй наївності спробувати вибороти звання лицаря, позбутися впливу матері і вилікувати нещасного Короля-рибалку, який потихеньку спивається вином зі свого Ґрааля — але надворі XX століття, і наївність може завести лицаря-дурника тільки в дуже погані місця.

*Нехороше поле, мегаліти і ЧЕМЕРНИК СМЕРДЮЧИЙ.



group-telegram.com/your_local_library/1123
Create:
Last Update:

​​Роман Джосліна Брука Image of a Drawn Sword був одним із найкращих відкриттів минулого року (окремо подобається, що українською це був би «Малюнок голого меча», дуже пасує), тому цього року я взялася за інший його роман. Інший, але… той самий. The Scapegoat (1948) — це теж така собі міфопоетична історія маскулінної ініціації, тільки на цей раз ідеться не про молодика, якого рекрутує загадкова парамілітарна організація, а про тендітного хлопчика, який стає сиротою і оселяється зі своїм дужим дядьком-холостяком. Дядько береться вимуштрувати підопічного протягом канікул, і все йде за планом, аж поки не настає новий навчальний рік. Брук майстерно нагнітає саспенс — хоч це і т.зв. «аномальний» саспенс, коли фінал легко передбачити навіть із назви — а ще тут є навіть нотки фолк-горору*.

Оскільки Брук, to the surprise of absolutely no one, був геєм, його нечисленні прихильники зараз майже цілковито зосередилися на темі витісненої гомосексуальності в романі (дядько не може побороти свою натуру, але може зламати фемінного племінника). Але я недавно вдало освіжила в пам’яті юнгіанську трактовку «Персіваля» — і на цьому фоні «Цап-відбувайло» став цікавішим. Якщо коротко, юнгіанець Роберт Джонсон вважав легенду про Персіваля квінтесенцією всього, що відбувається в психіці західного чоловіка протягом життя, і це дуже елегантне трактування, яке дозволяє по-іншому подивитися на твори з серії «хлоп шукає вчорашній день» типу того ж «Великого Мольна», читаючи їх не як драми з набором окремих персонажів, а як щось, що відбувається в голові однієї людини, де діють різні аспекти її особистості. А на The Scapegoat легенда лягає майже ідеально: юний Дункан (безбатченко, як і Персіваль) вирушає у квест, щоби завдяки своїй наївності спробувати вибороти звання лицаря, позбутися впливу матері і вилікувати нещасного Короля-рибалку, який потихеньку спивається вином зі свого Ґрааля — але надворі XX століття, і наївність може завести лицаря-дурника тільки в дуже погані місця.

*Нехороше поле, мегаліти і ЧЕМЕРНИК СМЕРДЮЧИЙ.

BY Районна бібліотека




Share with your friend now:
group-telegram.com/your_local_library/1123

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Russian President Vladimir Putin launched Russia's invasion of Ukraine in the early-morning hours of February 24, targeting several key cities with military strikes. One thing that Telegram now offers to all users is the ability to “disappear” messages or set remote deletion deadlines. That enables users to have much more control over how long people can access what you’re sending them. Given that Russian law enforcement officials are reportedly (via Insider) stopping people in the street and demanding to read their text messages, this could be vital to protect individuals from reprisals. Anastasia Vlasova/Getty Images "He has to start being more proactive and to find a real solution to this situation, not stay in standby without interfering. It's a very irresponsible position from the owner of Telegram," she said. Either way, Durov says that he withdrew his resignation but that he was ousted from his company anyway. Subsequently, control of the company was reportedly handed to oligarchs Alisher Usmanov and Igor Sechin, both allegedly close associates of Russian leader Vladimir Putin.
from us


Telegram Районна бібліотека
FROM American