Сьогодні, 18 березня 2025 року, компанія Rocket Lab USA, Inc. здобула новий рекорд - протягом трьох днів здійснила в Новій Зеландії два запуски ракет-носіїв Electron! Фактично, Rocket Lab USA, Inc. продемонструвала всім свої наміри працювати приблизно в такому ж темпі, як і SpaceX - якомога більше запусків, з мінімальними паузами між ними.
Хронологія подій:
- 15 березня о 00:00 UTC (о 02:00 за київським часом) зі стартового комплексу Mahia LC-1B був здійснений запуск Electron з японським радіолокаційним супутником QPS-SAR-9;
- 18 березня о 01:31 UTC (о 03:31 за київським часом) зі стартового комплексу Mahia LC-1А був здійснений запуск Electron з п'ятьма французькими нано-супутниками Kinéis
Таким чином, Rocket Lab USA, Inc. змогла протягом неповних 50 годин здійснити з Mahia Launch Complex два орбітальних запуски ракет-носіїв Electron. Варто згадати, що обидва стартових комплекси, Mahia LC-1А і Mahia LC-1В, розташовані практично в одному місці - відстань між ними становить менш ніж 150 м.
Photo, Video Credits: Rocket Lab USA, Inc.
Хронологія подій:
- 15 березня о 00:00 UTC (о 02:00 за київським часом) зі стартового комплексу Mahia LC-1B був здійснений запуск Electron з японським радіолокаційним супутником QPS-SAR-9;
- 18 березня о 01:31 UTC (о 03:31 за київським часом) зі стартового комплексу Mahia LC-1А був здійснений запуск Electron з п'ятьма французькими нано-супутниками Kinéis
Таким чином, Rocket Lab USA, Inc. змогла протягом неповних 50 годин здійснити з Mahia Launch Complex два орбітальних запуски ракет-носіїв Electron. Варто згадати, що обидва стартових комплекси, Mahia LC-1А і Mahia LC-1В, розташовані практично в одному місці - відстань між ними становить менш ніж 150 м.
Photo, Video Credits: Rocket Lab USA, Inc.
Вчора нарешті поставили крапку в цій епопеї з екіпажем Boeing CST-100 Starliner, яка тривала майже десять місяців. Як відомо, екіпаж місії Boeing Crew Flight Test (Boe-CFT), Баррі Уілмор і Суніта Уільямс, 6 червня 2024 року прибув на Міжнародну космічну станцію.
Планувалося, що в рамках першого пілотованого польоту Boeing CST-100 Starliner обидва астронавти проведуть на орбіті до двох тижнів. Але через численні технічні проблеми та невизначеність про реальний стан космічного корабля Уілмор з Уільямс змушені були затриматися на МКС аж до березня 2025 року - при цьому вони мали повернутися на Землю вже на іншому кораблі, SpaceX Crew Dragon (у рамках місії SpaceX Crew-9, коли корабель летить на МКС з двома астронавтами, а повертається з чотирма).
Недавно, як вже згадувалося, відносно "планове" повернення Баррі Уілмора та Суніта Уільямс на Землю несподівано перетворилося на галасливу політичну та популістичну акцію. Загальний результат цієї метушні - незначне прискорення процесу повернення (приблизно на пару тижнів раніше, тобто в другій половині березня замість початку квітня).
Зараз можна констатувати наступний факт - 18 березня о 21:57:07 UTC (чи о 23:57:07 за київським часом) космічний корабель Crew Dragon Freedom з серійним номером C212 здійснив успішну посадку в води Мексиканської затоки. Попереду на NASA чекає ще чимало праці - потрібно буде зробити серйозні висновки на майбутнє, здійснити відповідну реорганізацію процесів пілотованих польотів на орбіту. Плюс потрібно буде відновлювати нормальний графік ротації екіпажів і логістики МКС, який протягом 2024-2025 років отримав чимало збоїв.
Video Credits: SpaceX
Планувалося, що в рамках першого пілотованого польоту Boeing CST-100 Starliner обидва астронавти проведуть на орбіті до двох тижнів. Але через численні технічні проблеми та невизначеність про реальний стан космічного корабля Уілмор з Уільямс змушені були затриматися на МКС аж до березня 2025 року - при цьому вони мали повернутися на Землю вже на іншому кораблі, SpaceX Crew Dragon (у рамках місії SpaceX Crew-9, коли корабель летить на МКС з двома астронавтами, а повертається з чотирма).
Недавно, як вже згадувалося, відносно "планове" повернення Баррі Уілмора та Суніта Уільямс на Землю несподівано перетворилося на галасливу політичну та популістичну акцію. Загальний результат цієї метушні - незначне прискорення процесу повернення (приблизно на пару тижнів раніше, тобто в другій половині березня замість початку квітня).
Зараз можна констатувати наступний факт - 18 березня о 21:57:07 UTC (чи о 23:57:07 за київським часом) космічний корабель Crew Dragon Freedom з серійним номером C212 здійснив успішну посадку в води Мексиканської затоки. Попереду на NASA чекає ще чимало праці - потрібно буде зробити серйозні висновки на майбутнє, здійснити відповідну реорганізацію процесів пілотованих польотів на орбіту. Плюс потрібно буде відновлювати нормальний графік ротації екіпажів і логістики МКС, який протягом 2024-2025 років отримав чимало збоїв.
Video Credits: SpaceX
Після успішного першого "робочого" запуску (тобто з цільовим корисним навантаженням, причому на замовлення військових) нової європейської ракети-носія Ariane 6, який був здійснений 6 березня 2025 року, Європа на якийсь час "випала" з поля зору профільних аерокосмічних ЗМІ.
Але кілька днів тому досить голосно нагадала про себе німецька компанія Isar Aerospace з її проєктом легкої ракети-носія Spectrum. В лютому були вже повідомлення про серію успішних вогньових випробувань обох ступенів цієї ракети-носія на норвезькому Andøya Space. Тоді ж офіційні особи з компанії досить прозоро натякнули, що фактично готові до спроби повноцінного орбітального запуску - майже все залежить від того, як швидко вдасться отримати всі відповідні дозволи та ліцензії на запуск.
Три дні тому, 17 березня, в Isar Aerospace повідомили, що компанія нарешті отримала від норвезького регулятора Norway Civil Aviation Authority (NCAA) одноразову ліцензію на запуск ракети-носія Spectrum з Andøya Space.
Точна дата можливого запуску ще не визначена, але вже є наступні офіційні повідомлення від керівництва Andøya Space:
- можливий період операційної діяльності на Andøya Space триватиме з 20 до 30 березня;
- буде визначена також морська зона безпеки, яка повинна бути закритою для всіє сторонніх плавзасобів;
- протягом періоду 20-30 березня місцева траса FV7698 може бути перекрита на період з 9:00 до 17:00;
- морська зона безпеки протягом періоду 20-30 березня може бути закритою на період з 12:30 до 16:30
Photo Credits: Isar Aerospace (Robin Brillert, Wingmen Media)
Але кілька днів тому досить голосно нагадала про себе німецька компанія Isar Aerospace з її проєктом легкої ракети-носія Spectrum. В лютому були вже повідомлення про серію успішних вогньових випробувань обох ступенів цієї ракети-носія на норвезькому Andøya Space. Тоді ж офіційні особи з компанії досить прозоро натякнули, що фактично готові до спроби повноцінного орбітального запуску - майже все залежить від того, як швидко вдасться отримати всі відповідні дозволи та ліцензії на запуск.
Три дні тому, 17 березня, в Isar Aerospace повідомили, що компанія нарешті отримала від норвезького регулятора Norway Civil Aviation Authority (NCAA) одноразову ліцензію на запуск ракети-носія Spectrum з Andøya Space.
Точна дата можливого запуску ще не визначена, але вже є наступні офіційні повідомлення від керівництва Andøya Space:
- можливий період операційної діяльності на Andøya Space триватиме з 20 до 30 березня;
- буде визначена також морська зона безпеки, яка повинна бути закритою для всіє сторонніх плавзасобів;
- протягом періоду 20-30 березня місцева траса FV7698 може бути перекрита на період з 9:00 до 17:00;
- морська зона безпеки протягом періоду 20-30 березня може бути закритою на період з 12:30 до 16:30
Photo Credits: Isar Aerospace (Robin Brillert, Wingmen Media)
Після того, як у NASA та SpaceX нарешті закрили питання з ротації екіпажів на Міжнародній космічній станції (запуск місії SpaceX Crew-10, повернення "рятувальної" місії SpaceX Crew-9), до центру уваги поступово повертаються проєкти комерційних пілотованих орбітальних місій - на кшталт Inspiration4 або Polaris Dawn.
І якось трохи несподівано виявилося, що вже менш ніж за два тижні очікується старт чергового комерційного пілотованого польоту на SpaceX Crew Dragon. Ще торік з'явилися повідомлення про проєкт унікальної місії Fram2, ініціатором і спонсором якої є китайський підприємець і криптовалютник Чунь Ван (його зазвичай представляють як власника подвійного громадянства, Сент-Кіттс і Невіса та Мальти).
Місія Fram2 повинна стати першою в історії пілотованою місією на полярну навколоземну орбіту - раніше протягом майже 65 років (тобто з 1961 року) усі пілотовані навколоземні космічні польоти здійснювалися тільки на орбіти середнього нахилу. Ще торік був оголошений склад екіпажу Fram2 - компанію Чунь Вану складуть норвежка Яннікке Міккельсен (кінорежисер), німкеня Рабеа Рогге (інженер-електротехнік і робототехнік), австралієць Ерік Філіпс (відомий полярний дослідник).
Для цієї місії буде вчергове використаний космічний корабель Crew Dragon Resilience з серійним номером C207, який фактично перетворився на експериментальний апарат для різних комерційних пілотованих польотів, в який регулярно вносять конструктивні зміни.
У 2021 році він був переобладнаний для місії Inspiration4 - тоді на ньому стикувальний вузол замінили оглядовим куполом в носовій частині. У 2024 році Crew Dragon Resilience підготували для місії Polaris Dawn - купол замінили на перехідник для виходу у відкритий космос. Зараз для місії Fram2 на космічному кораблі знову змонтують носовий оглядовий купол.
Попередньо, запуск місії Fram2 очікується вже 1 квітня - з Канавералу зі стартового комплексу LC-39A. Очікувана тривалість польоту - від трьох до п'яти днів. Потрібно ще відзначити, що повернення екіпажу на Землю планується здійснити вже не в Мексиканській затоці чи Атлантичному океані, а біля тихоокеанського узбережжя США.
І якось трохи несподівано виявилося, що вже менш ніж за два тижні очікується старт чергового комерційного пілотованого польоту на SpaceX Crew Dragon. Ще торік з'явилися повідомлення про проєкт унікальної місії Fram2, ініціатором і спонсором якої є китайський підприємець і криптовалютник Чунь Ван (його зазвичай представляють як власника подвійного громадянства, Сент-Кіттс і Невіса та Мальти).
Місія Fram2 повинна стати першою в історії пілотованою місією на полярну навколоземну орбіту - раніше протягом майже 65 років (тобто з 1961 року) усі пілотовані навколоземні космічні польоти здійснювалися тільки на орбіти середнього нахилу. Ще торік був оголошений склад екіпажу Fram2 - компанію Чунь Вану складуть норвежка Яннікке Міккельсен (кінорежисер), німкеня Рабеа Рогге (інженер-електротехнік і робототехнік), австралієць Ерік Філіпс (відомий полярний дослідник).
Для цієї місії буде вчергове використаний космічний корабель Crew Dragon Resilience з серійним номером C207, який фактично перетворився на експериментальний апарат для різних комерційних пілотованих польотів, в який регулярно вносять конструктивні зміни.
У 2021 році він був переобладнаний для місії Inspiration4 - тоді на ньому стикувальний вузол замінили оглядовим куполом в носовій частині. У 2024 році Crew Dragon Resilience підготували для місії Polaris Dawn - купол замінили на перехідник для виходу у відкритий космос. Зараз для місії Fram2 на космічному кораблі знову змонтують носовий оглядовий купол.
Попередньо, запуск місії Fram2 очікується вже 1 квітня - з Канавералу зі стартового комплексу LC-39A. Очікувана тривалість польоту - від трьох до п'яти днів. Потрібно ще відзначити, що повернення екіпажу на Землю планується здійснити вже не в Мексиканській затоці чи Атлантичному океані, а біля тихоокеанського узбережжя США.
Компанія SpaceX вчора, 21 березня 2025 року, у Ванденберзі здобула новий фантастичний рекорд з повторного використання перших ступенів.
12 березня 2025 року о 03:10 UTC зі стартового комплексу SLC‑4E у Ванденберзі був здійснений запуск подвійної місії NASA (SPHEREx i PUNCH) на ракеті-носії Falcon 9 Block 5. Перший ступінь з серійним номером B1088 здійснив успішну посадку на наземному майданчику LZ-4.
21 березня 2025 року о 06:49 UTC зі стартового комплексу SLC‑4E у Ванденберзі був здійснений запуск військової місії NROL-57 на ракеті-носії Falcon 9 Block 5. Перший ступінь з серійним номером B1088, для якого це був уже четвертий запуск, здійснив успішну посадку на майданчику LZ-4.
Таким чином, інтервал між двома запусками одного й того ж першого ступеню становив лише 9 днів 3 години 39 хвилин! Для порівняння, попередній рекорд, встановлений 25 листопада 2024 року, становив 13 днів 12 годин 44 хвилини - тобто був покращений майже на чотири з половиною доби (точніше, на 4 дні 9 годин)! А ще перед тим рекорд дорівнював 21 дню... Динаміка неймовірна.
Photo Credits: NRO
12 березня 2025 року о 03:10 UTC зі стартового комплексу SLC‑4E у Ванденберзі був здійснений запуск подвійної місії NASA (SPHEREx i PUNCH) на ракеті-носії Falcon 9 Block 5. Перший ступінь з серійним номером B1088 здійснив успішну посадку на наземному майданчику LZ-4.
21 березня 2025 року о 06:49 UTC зі стартового комплексу SLC‑4E у Ванденберзі був здійснений запуск військової місії NROL-57 на ракеті-носії Falcon 9 Block 5. Перший ступінь з серійним номером B1088, для якого це був уже четвертий запуск, здійснив успішну посадку на майданчику LZ-4.
Таким чином, інтервал між двома запусками одного й того ж першого ступеню становив лише 9 днів 3 години 39 хвилин! Для порівняння, попередній рекорд, встановлений 25 листопада 2024 року, становив 13 днів 12 годин 44 хвилини - тобто був покращений майже на чотири з половиною доби (точніше, на 4 дні 9 годин)! А ще перед тим рекорд дорівнював 21 дню... Динаміка неймовірна.
Photo Credits: NRO
Як відомо, в Європі зараз старанно шукають будь-які можливості орбітальних запусків безпосередньо з території Європи. Вже є чимало різних проєктів космодромів, з яких на фінальній стадії реалізації перебувають три - два континентальних (норвезький Andøya Space, шведський Esrange Space Center), один острівний (британський SaxaVord Spaceport).
Зараз "космодромна" ейфорія трохи вщухла, всі сторони вже набагато більше уваги приділяють детальному дослідженню всіх переваг і недоліків наявних космодромів. І вже є всі ознаки конкурентної боротьби між двома скандинавськими проєктами - Andøya Space й Esrange Space Center. І першими атакували якраз норвежці...
На початку березня був опублікований звіт Norway’s Civil Aviation Authority (NCAA), в якому регулятор спробував оцінити ризики для Норвегії, пов'язані з майбутніми орбітальними запусками зі шведського Esrange Space Center. Варто відзначити, що уряд замовив у NCAA це дослідження в серпні 2024 року. Чому ця дата має значення? Бо якраз торік в травні-червні з'явилися повідомлення, що Swedish Space Corporation (SSC) підписала дві угоди про орбітальні запуски з Esrange Space Center - спочатку з південнокорейською Perigee Aerospace (ракета-носій Blue Whale 1), потім з американською Firefly Aerospace (ракета-носій Firefly Alpha).
Головна проблема Esrange Space Center полягає в тому, що під час запуску з нього маршрут ракети-носія проходитиме над територією мінімум двох країн - Швеції та Норвегії (за певного нахилу орбіт може "зачепити" й територію Фінляндії). Якщо поглянути на карту, то побачимо наступну картину - після старту з Esrange Space Center ракета летить 135 км над Швецією, потім майже стільки ж над Норвегією. І тільки після цього опиниться над Баренцевим або Норвезьким морем.
При цьому потрібно враховувати, що в цьому регіоні Швеція та Норвегія мають зовсім різні рівні щільності населення. Якщо Esrange Space Center розташований в малолюдній частині шведської Лапландії, то по інший бік шведсько-норвезького кордону зовсім інша картина - на шляху ракети-носія знаходиться регіон-фюльке Трумс з населенням понад 160 тисяч (включаючи місто Тромсе з передмістями, де живуть майже 78 тисяч людей). Плюс у Норвезькому та Баренцевому морях біля північного узбережжя Норвегії розташовані чимало родовищ, де активно видобувають нафту і газ - теж серйозна зона ризику.
У звіті Norway’s Civil Aviation Authority (NCAA) були наведені попередні розрахунки, згідно з якими всі відповідні заходи безпеки (від зупинки господарської та промислової діяльності до навіть евакуації населення) під час запусків з Esrange Space Center завдаватимуть чималих втрат норвезькій економіці. Орієнтовно один орбітальний запуск зі Швеції може завдати норвежцям збитків на суму приблизно 145-150 мільйонів євро.
Схоже, попереду буде чимало складних і напружених перемовин з цього питання між урядами Норвегії та Швеції. Тим більш, у минулому вже були окремі міжнародні інциденти, коли під час суборбітальних запусків з Esrange Space Center уламки ракет падали на території Норвегії.
Photo Credits: ESA
Зараз "космодромна" ейфорія трохи вщухла, всі сторони вже набагато більше уваги приділяють детальному дослідженню всіх переваг і недоліків наявних космодромів. І вже є всі ознаки конкурентної боротьби між двома скандинавськими проєктами - Andøya Space й Esrange Space Center. І першими атакували якраз норвежці...
На початку березня був опублікований звіт Norway’s Civil Aviation Authority (NCAA), в якому регулятор спробував оцінити ризики для Норвегії, пов'язані з майбутніми орбітальними запусками зі шведського Esrange Space Center. Варто відзначити, що уряд замовив у NCAA це дослідження в серпні 2024 року. Чому ця дата має значення? Бо якраз торік в травні-червні з'явилися повідомлення, що Swedish Space Corporation (SSC) підписала дві угоди про орбітальні запуски з Esrange Space Center - спочатку з південнокорейською Perigee Aerospace (ракета-носій Blue Whale 1), потім з американською Firefly Aerospace (ракета-носій Firefly Alpha).
Головна проблема Esrange Space Center полягає в тому, що під час запуску з нього маршрут ракети-носія проходитиме над територією мінімум двох країн - Швеції та Норвегії (за певного нахилу орбіт може "зачепити" й територію Фінляндії). Якщо поглянути на карту, то побачимо наступну картину - після старту з Esrange Space Center ракета летить 135 км над Швецією, потім майже стільки ж над Норвегією. І тільки після цього опиниться над Баренцевим або Норвезьким морем.
При цьому потрібно враховувати, що в цьому регіоні Швеція та Норвегія мають зовсім різні рівні щільності населення. Якщо Esrange Space Center розташований в малолюдній частині шведської Лапландії, то по інший бік шведсько-норвезького кордону зовсім інша картина - на шляху ракети-носія знаходиться регіон-фюльке Трумс з населенням понад 160 тисяч (включаючи місто Тромсе з передмістями, де живуть майже 78 тисяч людей). Плюс у Норвезькому та Баренцевому морях біля північного узбережжя Норвегії розташовані чимало родовищ, де активно видобувають нафту і газ - теж серйозна зона ризику.
У звіті Norway’s Civil Aviation Authority (NCAA) були наведені попередні розрахунки, згідно з якими всі відповідні заходи безпеки (від зупинки господарської та промислової діяльності до навіть евакуації населення) під час запусків з Esrange Space Center завдаватимуть чималих втрат норвезькій економіці. Орієнтовно один орбітальний запуск зі Швеції може завдати норвежцям збитків на суму приблизно 145-150 мільйонів євро.
Схоже, попереду буде чимало складних і напружених перемовин з цього питання між урядами Норвегії та Швеції. Тим більш, у минулому вже були окремі міжнародні інциденти, коли під час суборбітальних запусків з Esrange Space Center уламки ракет падали на території Норвегії.
Photo Credits: ESA
Цього тижня чимало уваги привертають події на норвезькому Andøya Space, де намагаються до кінця березня вперше здійснити орбітальний запуск з цього космодрому. Звичайно, мова про німецьку компанію Isar Aerospace з її проєктом легкої ракети-носія Spectrum (паливна пара пропан-кисень, розрахункова вантажність до 1000 кг на орбіту).
Перша попередня спроба запуску була здійснена 24 березня, коли Spectrum вивезли на стартовий комплекс і здійснили більшість передстартових операцій - від заправляння до перевірки всіх бортових і наземних систем. Але зворотній відлік часу довелося зупинити через несприятливі погодні умови (точніше, через сильний вітер). Все ж весняну погоду в регіонах за полярним колом складно назвати оптимальною для запусків...
Після детальної перевірки стану ракети-носія та наземної інфраструктури, консультацій з метеослужбами в Isar Aerospace попередньо запланували наступну спробу запуску на 27 березня (стартове "вікно" з 12:30 до 15:30 за місцевим часом, чи з 13:30 до 16:30 за київським часом). Як відомо, це повинен бути повністю випробувальний запуск, без якогось корисного навантаження (за винятком бортової штатної вимірювальної апаратури).
Головне питання - чи встигне Isar Aerospace здійснити запуск до кінця місяця? Поточна ліцензія від регулятора є одноразовою, на період з 20 до 30 березня. Тобто якщо через ті ж погодні умови запуск так і не вдасться здійснити, доведеться розпочинати процедуру отримання нової ліцензії й узгоджувати всі ключові питання з місцевими владами.
Photo Credits: Isar Aerospace (Brady Kenniston, NASASpaceflight.com)
Перша попередня спроба запуску була здійснена 24 березня, коли Spectrum вивезли на стартовий комплекс і здійснили більшість передстартових операцій - від заправляння до перевірки всіх бортових і наземних систем. Але зворотній відлік часу довелося зупинити через несприятливі погодні умови (точніше, через сильний вітер). Все ж весняну погоду в регіонах за полярним колом складно назвати оптимальною для запусків...
Після детальної перевірки стану ракети-носія та наземної інфраструктури, консультацій з метеослужбами в Isar Aerospace попередньо запланували наступну спробу запуску на 27 березня (стартове "вікно" з 12:30 до 15:30 за місцевим часом, чи з 13:30 до 16:30 за київським часом). Як відомо, це повинен бути повністю випробувальний запуск, без якогось корисного навантаження (за винятком бортової штатної вимірювальної апаратури).
Головне питання - чи встигне Isar Aerospace здійснити запуск до кінця місяця? Поточна ліцензія від регулятора є одноразовою, на період з 20 до 30 березня. Тобто якщо через ті ж погодні умови запуск так і не вдасться здійснити, доведеться розпочинати процедуру отримання нової ліцензії й узгоджувати всі ключові питання з місцевими владами.
Photo Credits: Isar Aerospace (Brady Kenniston, NASASpaceflight.com)
Березень ще не завершився, а компанія Rocket Lab USA, Inc. уже здобула новий рекорд - три запуски ракети-носія Electron з Нової Зеландії протягом місяця. Точніше, навіть протягом 11 днів! Нижче наводимо хронологію подій протягом двох останніх тижнів.
15 березня о 00:00 UTC (02:00 за київським часом) - запуск з радіолокаційним супутником QPS-SAR-9 компанії iQPS (чи Institute for Q-shu Pioneers of Space, Inc.).
18 березня о 01:31 UTC (03:31 за київським часом) - запуск з п'ятьма французькими нано-супутниками Kinéis.
26 березня о 15:30 UTC (17:30 за київським часом) - запуск з вісьмома нано-супутниками OroraTech OTC-P1 німецької компанії OroraTech (з інфрачервоними камерами), призначеними для цілодобового спостереження за природніми пожежами.
Цікаво, що угода між Rocket Lab USA, Inc. і OroraTech про цей запуск була укладена лише наприкінці січня - тобто від підписання документів до запуску минуло лише два місяці. Непогана демонстрація того, що Rocket Lab USA, Inc. здатна виконувати замовлення з термінових запусків.
Той факт, що Rocket Lab USA, Inc. спромоглася здійснити три запуски протягом двох неповних тижнів, свідчить, що компанія цілком спроможна за наявності відповідної кількості замовлень здійснювати навіть до 30 запусків щороку. Можна припустити, що протягом наступних місяців можуть з'явитися повідомлення про нові замовлення для Rocket Lab USA, Inc. - на кшталт "пакетних" угод на серійні запуски для компаній iQPS, Kinéis, BlackSky, Synspective...
До речі, вчорашній запуск Electron став уже п'ятим у 2025 році, а також 60-м орбітальним запуском для цих ракет-носіїв у період з 2017 по 2025 роки.
Photo Credits: Rocket Lab USA, Inc.
15 березня о 00:00 UTC (02:00 за київським часом) - запуск з радіолокаційним супутником QPS-SAR-9 компанії iQPS (чи Institute for Q-shu Pioneers of Space, Inc.).
18 березня о 01:31 UTC (03:31 за київським часом) - запуск з п'ятьма французькими нано-супутниками Kinéis.
26 березня о 15:30 UTC (17:30 за київським часом) - запуск з вісьмома нано-супутниками OroraTech OTC-P1 німецької компанії OroraTech (з інфрачервоними камерами), призначеними для цілодобового спостереження за природніми пожежами.
Цікаво, що угода між Rocket Lab USA, Inc. і OroraTech про цей запуск була укладена лише наприкінці січня - тобто від підписання документів до запуску минуло лише два місяці. Непогана демонстрація того, що Rocket Lab USA, Inc. здатна виконувати замовлення з термінових запусків.
Той факт, що Rocket Lab USA, Inc. спромоглася здійснити три запуски протягом двох неповних тижнів, свідчить, що компанія цілком спроможна за наявності відповідної кількості замовлень здійснювати навіть до 30 запусків щороку. Можна припустити, що протягом наступних місяців можуть з'явитися повідомлення про нові замовлення для Rocket Lab USA, Inc. - на кшталт "пакетних" угод на серійні запуски для компаній iQPS, Kinéis, BlackSky, Synspective...
До речі, вчорашній запуск Electron став уже п'ятим у 2025 році, а також 60-м орбітальним запуском для цих ракет-носіїв у період з 2017 по 2025 роки.
Photo Credits: Rocket Lab USA, Inc.
Цього року логістика Міжнародної космічної станції постійно перебуває в стані відносно контрольованого хаосу. На початку березня вже з'явилися тривожні повідомлення, що під загрозою опинилася місія NG-22 - політ вантажного корабля Cygnus до МКС.
Цей запуск спочатку планувався в лютому, але його без зайвого галасу перенесли на кінець весни або початок літа - лише недавно NASA та Northrop Grumman обережно визнали, що це сталося через якісь проблеми з авіоникою вантажного космічного корабля (жодних подробиць не було). Пізніше з'явилася дійсно шокуюча інформація, що під час транспортування був пошкоджений герметичний вантажний відcік Cygnus.
Донедавна представники NASA та Northrop Grumman обмежувалися короткими повідомленнями, що триває ретельна діагностика космічного корабля - чи можливий його запуск у заплановані терміни. І от зараз нарешті з'явилося офіційне повідомлення - місія NG-22 скасована, тобто пошкодження герметичного відсіку виявилися фатальними. Тепер у NASA працюють над підготовкою наступної місії, вже з індексом NG-23 і новим космічним кораблем Cygnus - очікується, що вона стартує восени 2025 року.
За цих обставин весь графік постачання МКС буде повністю змінений - частину вантажів (головним чином, продукти та витратні матеріали) доведеться терміново перекинути на SpaceX Cargo Dragon - як мінімум, під час майбутньої місії SpaceX CRS-32, попередньо запланованої на 21 квітня. Можливий варіант, що для повної компенсації втрати NG-22 доведеться задіяти ще одну місію на Crew Dragon - CRS-33 (попередні плани запуску орієнтовані на серпень-вересень).
Photo Credits: NASA
Цей запуск спочатку планувався в лютому, але його без зайвого галасу перенесли на кінець весни або початок літа - лише недавно NASA та Northrop Grumman обережно визнали, що це сталося через якісь проблеми з авіоникою вантажного космічного корабля (жодних подробиць не було). Пізніше з'явилася дійсно шокуюча інформація, що під час транспортування був пошкоджений герметичний вантажний відcік Cygnus.
Донедавна представники NASA та Northrop Grumman обмежувалися короткими повідомленнями, що триває ретельна діагностика космічного корабля - чи можливий його запуск у заплановані терміни. І от зараз нарешті з'явилося офіційне повідомлення - місія NG-22 скасована, тобто пошкодження герметичного відсіку виявилися фатальними. Тепер у NASA працюють над підготовкою наступної місії, вже з індексом NG-23 і новим космічним кораблем Cygnus - очікується, що вона стартує восени 2025 року.
За цих обставин весь графік постачання МКС буде повністю змінений - частину вантажів (головним чином, продукти та витратні матеріали) доведеться терміново перекинути на SpaceX Cargo Dragon - як мінімум, під час майбутньої місії SpaceX CRS-32, попередньо запланованої на 21 квітня. Можливий варіант, що для повної компенсації втрати NG-22 доведеться задіяти ще одну місію на Crew Dragon - CRS-33 (попередні плани запуску орієнтовані на серпень-вересень).
Photo Credits: NASA
Цього тижня (точніше, 26 березня) в US Space Force оголосили, що завершили процедуру сертифікації нової ракети-носія Vulcan Centaur від компанії United Launch Alliance. Таким чином, ULA нарешті може здійснювати запуски з урядовими замовленнями (включаючи військові) на Vulcan Centaur.
Як відомо, обидва сертифікаційних запуски Vulcan Centaur, здійснені торік (8 січня та 4 жовтня) були загалом визнані успішними - ракета-носій повністю виконала свої основні завдання, тобто вивела корисне навантаження на задані орбіти. Правда, в обох випадках не обійшлося без пригод. Перший запуск був успішним, але місячна Peregrine Mission One від компанії Astrobotic Technology, Inc. зазнала повної невдачі - однак це жодним чином не було пов'язане з ракетою-носієм.
А от другий запуск був екстремальним, коли один з твердопаливних прискорювачів GEM-63XL раптом втратив сопло. На щастя, цю аномалію вдалося компенсувати зміною режиму основних двигунів Vulcan Centaur, завдяки чому ракета-носій все одно успішно вивела вантаж на планову орбіту.
Саме цей інцидент призвів до відтермінування процедури сертифікації - розслідування причин цієї аномалії з прискорювачем тривало до березня. Паралельно компанія Northrop Grumman (виробник прискорювачів GEM-63XL) впровадила низку оновлень в конструкції бустера, які вже були успішно протестовані на полігоні під час статичних вогньових випробувань.
Таким чином, після отримання сертифікації від US Space Force вже можна найближчим часом чекати на наступні запуски Vulcan Centaur - вже з військовими замовленнями в рамках програми National Security Space Launch (NSSL). Поки не відомий навіть попередній графік наступних запусків Vulcan Centaur, але в прес-релізах US Space Force вже промайнула згадка, що перший з цих запусків очікується влітку. Тим часом в United Launch Alliance все ще розраховують, що цього року зможуть здійснити до десяти запусків - орієнтовно, по п'ять на Atlas V i Vulcan Centaur.
Photo Credits: United Launch Alliance
Як відомо, обидва сертифікаційних запуски Vulcan Centaur, здійснені торік (8 січня та 4 жовтня) були загалом визнані успішними - ракета-носій повністю виконала свої основні завдання, тобто вивела корисне навантаження на задані орбіти. Правда, в обох випадках не обійшлося без пригод. Перший запуск був успішним, але місячна Peregrine Mission One від компанії Astrobotic Technology, Inc. зазнала повної невдачі - однак це жодним чином не було пов'язане з ракетою-носієм.
А от другий запуск був екстремальним, коли один з твердопаливних прискорювачів GEM-63XL раптом втратив сопло. На щастя, цю аномалію вдалося компенсувати зміною режиму основних двигунів Vulcan Centaur, завдяки чому ракета-носій все одно успішно вивела вантаж на планову орбіту.
Саме цей інцидент призвів до відтермінування процедури сертифікації - розслідування причин цієї аномалії з прискорювачем тривало до березня. Паралельно компанія Northrop Grumman (виробник прискорювачів GEM-63XL) впровадила низку оновлень в конструкції бустера, які вже були успішно протестовані на полігоні під час статичних вогньових випробувань.
Таким чином, після отримання сертифікації від US Space Force вже можна найближчим часом чекати на наступні запуски Vulcan Centaur - вже з військовими замовленнями в рамках програми National Security Space Launch (NSSL). Поки не відомий навіть попередній графік наступних запусків Vulcan Centaur, але в прес-релізах US Space Force вже промайнула згадка, що перший з цих запусків очікується влітку. Тим часом в United Launch Alliance все ще розраховують, що цього року зможуть здійснити до десяти запусків - орієнтовно, по п'ять на Atlas V i Vulcan Centaur.
Photo Credits: United Launch Alliance
Сьогодні, 30 березня 2025 року, на норвезькому космодромі Andøya Space була здійснена перша спроба орбітального запуску з Європи - німецька компанія Isar Aerospace здійснила запуск своєї легкої ракети-носія Spectrum (паливна пара пропан-кисень). Потрібно зазначити, що мова саме про вертикальний запуск ракети-носія з наземного стартового комплексу. Бо в минулому, 9 січня 2023 року, вже була невдала спроба запуску ракети-носія LauncherOne компанії Virgin Orbit з літака над Атлантичним океаном - тоді базою запуску вважався британський Cornwall Airport Newquay.
На жаль, запуск завершився невдачею - вже за кілька секунд після зльоту почалося некероване "розгойдування" ракети, після чого був остаточно втрачений контроль над нею. Результат - падіння неподалік від стартового комплексу. Незабаром з'явилося повідомлення від інформаційних служб Andøya Space, що в районі космодрому впроваджений режим надзвичайної ситуації - як належить у випадку подібних інцидентів.
Зараз лишається тільки чекати на якісь офіційні повідомлення від Andøya Space й Isar Aerospace. На інформацію про ймовірні причини аномалії, яка призвела до втрати контролю над ракетою-носієм, доведеться почекати набагато довше - розслідування причин інциденту забере чимало часу.
Але навіть зараз можна викласти деякі попередні висновки. З мінусів - проблеми почалися відразу після старту, ракета-носій була знищена вже за кілька десятків секунд. З плюсів - всі передстартові процедури та власне сам момент запуску були успішними. Вся наземна інфраструктура стартового комплексу також відпрацювала належним чином.
На жаль, запуск завершився невдачею - вже за кілька секунд після зльоту почалося некероване "розгойдування" ракети, після чого був остаточно втрачений контроль над нею. Результат - падіння неподалік від стартового комплексу. Незабаром з'явилося повідомлення від інформаційних служб Andøya Space, що в районі космодрому впроваджений режим надзвичайної ситуації - як належить у випадку подібних інцидентів.
Зараз лишається тільки чекати на якісь офіційні повідомлення від Andøya Space й Isar Aerospace. На інформацію про ймовірні причини аномалії, яка призвела до втрати контролю над ракетою-носієм, доведеться почекати набагато довше - розслідування причин інциденту забере чимало часу.
Але навіть зараз можна викласти деякі попередні висновки. З мінусів - проблеми почалися відразу після старту, ракета-носій була знищена вже за кілька десятків секунд. З плюсів - всі передстартові процедури та власне сам момент запуску були успішними. Вся наземна інфраструктура стартового комплексу також відпрацювала належним чином.