Любителі ножів (і не тільки), пропоную долучитись до ще одного збору, де за донат можна виграти гарне і гостре лезо.🔪
Більше деталей на каналі👇

Ого! Ніж за донат?!

Привіт, друзі! Я відкрив допоміжну банку для купівлі авто (Mitsubishi L200) для Малої Групи Сил Оборони "Це Не Ми".

Чудові люди з prosta.stal люб'язно надали для розіграшу цей неймовірний авторський ніж. Завдяки їх праці у вас є нагода допомогти нашому війську та виграти цей чудовий інструмент.
Він єдиний у своєму роді!
Більше таких не буде!

Щоб прийняти участь у розіграші потрібен лише репост, донат і навести шороху на сторінках партнерів!
Кожні 100 гривень - 1 "квиток". Чим більше "квитків", тим більше шансів виграти!

Щоб ще більше привернути вашу увагу, призом №2 буде приємний подарунок від команди Taste Band Coffee. Кожні 50 гривень - 1 "квиток".

І невеличкий сувенір, в якості заохочувального призу, для переможця №3: кумедна фігурка содата, виконана з гільзи та полімерної глини.
Переможця буде обрано навмання.

Посилання на банку🫙: https://send.monobank.ua/jar/4hzt96tJAY та в шапці профілю.

Не забувайте підписувати донати!

Всім бажаю удачі!

Пошир в Instagram

Друзі, запрошую вас переглянути нове відео з Сергієм Форкошем!

Цього разу ми поговорили про свободу, а саме про:
▪️її іманентність нашому досвіду;
▪️зв'язок зі знанням, вчинком та відповідальністю;
▪️проблему свавілля в суспільстві та політиці.

Бажаю приємного перегляду.✨

Також повідомляю, що відновила свій акаунт на Buy me a coffee. Тому, хто питав і хотів підтримати мою діяльність, можете подарувати мені троянду чи активувати підписку на щомісячні донати.
https://buymeacoffee.com/afemina.com.

З'явилась новина з Шотландії, що в одній зі шкіл учню дозволили ідентифікувати себе вовком, а вчителі зазначили, що в такому випадку потрібно підтримувати дитину. Говорять, що це перший прояв "видової дисфорії". Місцева влада радить використовувати гайд Getting It Right For Every Child (Girfec) - для "інтеграції" цієї дитини через дискурс "прийняття особливостей".

Як бачимо, тема гендерної ідентичності скоро перестане бути в авангарді прогресистів, адже різноманіття в межах одного виду це дуже консервативно і значно обмежує живу істоту у своєму самовираженні. Про це я вже писала в пості про субкультуру квадроберів, яку багато хто сприйняв просто як дитячу забавку. Але здогадатися про такий розвиток подій можна було і раніше, розуміючи логіку процесу і звертаючи увагу на мистецтво. Наприклад, у 2021 році вийшов фільм "Вовк", який, вочевидь, був мистецьким передчуттям того, що ця проблема невдовзі набуде поширення.

Але хочу також звернути вашу увагу на те, завдяки чому такі явища поширюються. Цьому сприяють ті педагоги, психологи та соціальні працівники, які насправді є ідеологічними функціонерами, адже замість виховання дітей та забезпечення їхнього психологічного добробуту вони скеровують дитячу та підліткову зацікавленість у світі в ідеологічні конструкти. В це залучена, авжеж, і влада різних рівнів, яка не просто не карає таку некомпетентність, а й сама підтримує ці процеси.

Однак, на мою думку, найбільша відповідальність лежить саме на кінцевій ланці, яка найближче "до тіла" - спеціалістах, які взаємодіють з дітьми безпосередньо. Якби вони відмовлялись заміщувати ідеологією професійну етику, результати постмодерністської політики ідентичності були б не такими плачевними. Але ми бачимо безліч таких людей, які, як з дітьми, так і з дорослими, займають непрофесійну позицію і використовують свій статус для підігрування проблемам і слабкостям, з якими до них звертаються, маскуючи це "френдлі"-підходом. І вони несуть пряму відповідальність за шкоду, яку люди наносять собі з їхньою "підтримкою", і за те, що ці розлади набувають поширення. А тема покарання "виконавців" має бути одним з перших кроків до подолання наслідків цих експериментів.

Зокрема, найвідоміший випадок стосується Джевел Шупінг - американки, якій приписують "розлад ідентифікації цілісності власного тіла". Цей розлад вражає невеликий відсоток населення і зазвичай пов’язаний з бажанням ампутувати певну частину тіла. Страждаючі часто заздрять людям, які мають інвалідність. Шупінг народилась здоровою, але з дитинства уявляла себе сліпою і у 20 років звернулась до психолога, щоб він "допоміг" їй, виливши засіб для чищення каналізації в очі.

За класикою жанру, жінка жалкує про цей вчинок і вважає, що спеціалісти мають лікувати цей розлад. Тема жалю загалом набирає обертів, зокрема відносно гендерної ідентичності - все більше людей, які змінили свою стать, вдаються до зворотнього переходу - detransition, - і звинувачують трансгендерно афірмативних психологів, лікарів та педагогів у тому, що вони не допомогли цим дітям і підліткам впоратись з реальними причинами їхніх переживань, адже гендерна дисфорія здебільшого "маскує" реальні проблеми: труднощі в сім'ї та з однолітками, комплекси, страхи, психічні розлади тощо.

А чим можемо ми уявити ситуацію, коли людині буде доступний "видовий перехід"? Яким чином людина перетворюватиметься на тварину? І чи матиме вона можливість внаслідок отриманих травм жалкувати про цей вчинок? Питання відкриті і, враховуючи наростаючий тренд ставлення під сумнів політики ідентичності, зокрема через обмеження діяльності гендерних клінік в Британії та протести батьків в США та Канаді проти ЛГБТ-пропаганди в школі, маю надію, що абсурд і антигуманність цих речей скоро будуть усвідомлені.

Вітаємо, читачі!

Підтримуємо збір нашого близького соратника від Azov One на засоби РЕБ для 12-ої бригади спеціального призначення НГУ Азов!

Саме РЕБи рятують наших захисників від скидів, ударних та розвідувальних дронів. РЕБ — це безпечний виїзд на позицію. Це вищий рівень безпеки при переміщеннях та закріпленні на позиціях. Це відносна невидимість для супротивника. Це засіб, що дійсно суттєво зменшує втрати при виконанні будь-яких бойових задач.

Жертвуємо, розповсюджуємо! Допоможемо зберегти життя, здоров'я і боєздатність азовців.

Наша ціль: 10 000 грн.

Пост в інстаграмі.
Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7PG4Yc9ZWn
Номер карти головного збору: 5375411221636363

А ви вже зацінили нову рекламну кампанію від Третьої штурмової?
Коли я побачила ці білборди, я вчергове запевнилась у тому, що професіоналізм і знання справи це всеохопна річ. Адже коли людина/група людей добре знається на своїй справі, вона легко знаходить порозуміння з такими ж спеціалістами з інших сфер.

Звісно, феміністки вже встигли ущемитись і звинуватили креативників у сексизмі. Певна частина помірковано-ліберального люду, серед яких і комунікаційники, виказали своє невдоволення, мовляв, "на кого це орієнтовано?", "а вони думали, як це виглядає не для цільової аудиторії?", "війна душить фемінізм" і т.д. І я вчергове висадилась з того, наскільки люди вкорінились у своїх комфортних бульбашках на третій рік війни і знаходять безліч "аргументів", аби лише не погоджуватись з тим, що цілі війни є пріоритетними, а отже, і заходи для забезпечення ефективного її ведення мають сприйматися через цю призму.

Яке діло до "не цільової аудиторії" військових кампаній під час війни? Це якесь завищене цивільне ЧСВ чи втома від війни? Чи комусь некомфортно, що війна ось так бере і вторгається в наше мирне тилове життя? І загалом, якщо комунікаційники та піарники ставлять таке питання, то мені закрадаються сумніви відносно їхнього професіоналізму - кого взагалі турбують інші аудиторії під час рекламних кампаній?

Третя штурмова - одна з найефективніших бригад, яка сама забезпечує себе новими бійцями. Вона чудово знає, що і для чого робить. Я вже мовчу про те, що сама ідейна складова кампанії та її візуальне вирішення заслуговують на окреме "браво!" - архетипове лицарство у служінні прекрасній дамі, що загорнуте у сучасні зрозумілі образи. Як каже класик, старі сенси не вмирають, коли народжуються нові.

Друзі, прошу долучитися до збору для мого знайомого розвідника з роти «Залізне небо» 152 ОЄБр. Він зараз під Покровськом і потребує РЕБ для здійснення ефективної розвідки.🫡

🇺🇦 Необхідно зібрати на автомобільний РЕБ «Шатро» для захисту від ворожих FPV, які полюють за нашими екіпажами 24/7.

💸 Мета: 200 000 грн 🔥

💳 Посилання на банку: send.monobank.ua/jar/71hU9B9UEu

Номер карти Монобанку: 5375 4112 1896 7615

💳 Посилання на конверт ПриватБанку: privat24.ua/send/dn1h8

Номер карти ПриватБанку:
5168 7521 0064 3371

🌎 PayPal: [email protected]

‼️ Часу залишилося мало, русня активно пре на місто, тож розраховуємо на вашу небайдужість і підтримку! Якщо не знищимо ворога сьогодні на Донбасі, то завтра нам доведеться битися з москалями на околицях Києва і Львова. ⚔️💛💙

І не забувайте про репости!

До недавнього часу я вважала, що "втома від війни" стосується переважно тих людей, у чиєму близькому оточенні родичів та друзів немає військових. Однак, я глибоко помилялась.

На великий жаль, перебування поруч чи на зв'язку людини, яка пережила/переживає безпосередній досвід війни, зовсім не гарантує розуміння і шани. Навіть найближчі можуть спокійно думати, що "це їхній вибір", "їх ніхто туди не посилав", "ми їм нічого не винні", "це не виправдання для агресивної поведінки" тощо, міряти військових цивільними нормами психічних проблем, замилюючи факт воєнного досвіду і звинувачуючи у нездатності вписатися у соціум і дотримуватися мирних норм.

Безліч людей вперто лишаються у своїх "безпечних" бульбашках, ставлячи на перше місце свої егоїстичні потреби, які не включають об'єктивну реальність війни. Це складно, насправді. Дуже складно. Тому що потрібно зламати своє мислення і усвідомити те, що ти не центр всесвіту і те, на що ти ображаєшся, не має того значення, яке ти цьому надаєш. Потрібно загасити своє его і зрозуміти, що твоя цивільна задача це не "економічний фронт", "інформаційна боротьба" тощо, а належне вшанування подвигу твоїх співгромадян, таких же звичайних людей зі своїм життям та мріями, які тобі дають можливість прокидатися у твоєму ліжку. Шанування своїм ставленням, намаганням зрозуміти, здатністю слухати і вчинками.

Це не значить, що потрібно ковтати образи чи негатив, який може виникати у стосунках з цією людиною. Це значить, що потрібно навчитися завжди пам'ятати про реальну причину проблеми, говорити не про людину, а про ситуацію, робити це так, аби не тригерити зайвий раз. Перший час буде непросто, цьому реально треба вчитися і вас чекатиме багато помилок, перш ніж ви вийдете на той рівень комунікації, який не буде ранити, а зможе допомагати. Суспільство починає бачити тільки зовнішню обгортку реального становища - часті поховання, зростаюча у чисельності "стихійна" меморіалізація, військові з ампутаціями, протезами і на візках. Але це лише верхівка айсбергу, за якою ховаються тисячі сімей, які долають психічні розлади, витягують поранених бійців з того світу, шукають можливості ладнати побутові, фінансові та соціальні проблеми, які часто накривають родини, коли військовий втрачає свою дієздатність навіть тимчасово. І найгірше те, що навіть у таких сім'ях може зберігатися романтизований образ бійця, сильного і гарного, здатного голими руками покласти ворожий підрозділ. На жаль, багато людей не можуть прийняти слабкість тих, хто воював, навіть коли ті прямо говорять про свої проблеми.

Всі, у кого є близькі військовослужбовці, усвідомте свою місію. Допомагайте цим людям і на своєму рівні пробуйте роз'яснювати це тим, хто не розуміє, що відбувається. Цю глуху стіну буде пробити важко, але не зупиняйтесь. Говоріть, кричить, сваріться - байдужість, "втому", егоїзм потрібно долати. Бо коли наші захисники масово повернуться додому і опиняться у такий "холодній ванній", наслідки будуть дуже плачевні: конфлікти в соціумі, побутовий алкоголізм, лудоманія, депресія, побутове насилля і, зрештою, суїциди - це набере величезних масштабів, а ми будемо і далі егоїстично "ображатися" на захисників.