Молодший сержант Богдан на псевдо "Христина" родом з Львівщини. Працював далекобійником, відвідав ледь не всі країни Європи. Але прийшла і його черга встати на захист країни: минулого року він потрапив до ЗСУ, у 58-му мотопіхотну бригаду.
У складі піхотного підрозділу брав участь у найзапекліших боях на Донбасі, за проявлену особисту мужність нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України “Золотий хрест”.
Двічі був поранений, але після лікування незмінно повертався до своїх хлопців.
– Я добре пам'ятаю свій перший вихід, – каже Богдан. – Я тільки прийшов в підрозділ, і одразу ж командир відправив у складі групи на евакуацію. Все пройшло добре, хлопців врятували. А командир каже: "Молодець, все зробив гарно, то ж сьогодні ввечері підеш на інше бойове завдання".
На питання, який бій найбільше закарбувався в пам'яті, хлопець зізнається, що таких було багато.
– Згадуються бої за селище Урожайне, що на Донбасі, – розповідає Богдан. – Там було важко, доводилося битися в будівлях, на вулицях. Якось ворог штурмував і підійшов так близько, що ми опинилися в одному будинку. Прийшлося стріляти і перекидатися гранатами прямо в коридорах. Я згадав тоді "учєбку", де розповідали про стрільбу на чотириста, шістсот метрів. Думаю, так, в реальному бою все трохи інакше. Був ще один, трохи кумедний випадок. Сержант відправив нас з хлопцями вночі на завдання: ми мали підібрати місце для нової позиції. До того ж я мав зайти на наші старі позиції й забрати там де яке обладнання, – його полишили під час відступу. Я заліз в той підвал, зібрав все, що потрібно, знайшов якийсь баняк, поклав в нього тепловізор, рації, продукти, ще щось і йду назад. Аж тут мене помічає ворожий дрон. Я починаю тікати, – він за мною. Біжу і думаю собі: "Мабуть, з боку це виглядає досить кумедно: людина несе консерви, а дрон намагається їх відібрати". Такий ось фронтовий гумор. Без нього тут не можна, потрібна розрядка. Я завжди намагаюся підтримати своїх хлопців, допомогти тим, кому потрібна розрада, мотивація. Звичайно, всі вже дуже втомлені, виснажені. Але вибору у нас поки що немає: війна ще не скінчилася і ми тут потрібні.
Ставайте частиною команди 58-ї окремої мотопіхотної бригади! Подзвоніть нашим рекрутерам вже сьогодні : +380 63 266 2752 (доступні дзвінки та повідомлення через месенджери WhatsApp, Viber, Signal та Telegram). Чекаємо!
Молодший сержант Богдан на псевдо "Христина" родом з Львівщини. Працював далекобійником, відвідав ледь не всі країни Європи. Але прийшла і його черга встати на захист країни: минулого року він потрапив до ЗСУ, у 58-му мотопіхотну бригаду.
У складі піхотного підрозділу брав участь у найзапекліших боях на Донбасі, за проявлену особисту мужність нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України “Золотий хрест”.
Двічі був поранений, але після лікування незмінно повертався до своїх хлопців.
– Я добре пам'ятаю свій перший вихід, – каже Богдан. – Я тільки прийшов в підрозділ, і одразу ж командир відправив у складі групи на евакуацію. Все пройшло добре, хлопців врятували. А командир каже: "Молодець, все зробив гарно, то ж сьогодні ввечері підеш на інше бойове завдання".
На питання, який бій найбільше закарбувався в пам'яті, хлопець зізнається, що таких було багато.
– Згадуються бої за селище Урожайне, що на Донбасі, – розповідає Богдан. – Там було важко, доводилося битися в будівлях, на вулицях. Якось ворог штурмував і підійшов так близько, що ми опинилися в одному будинку. Прийшлося стріляти і перекидатися гранатами прямо в коридорах. Я згадав тоді "учєбку", де розповідали про стрільбу на чотириста, шістсот метрів. Думаю, так, в реальному бою все трохи інакше. Був ще один, трохи кумедний випадок. Сержант відправив нас з хлопцями вночі на завдання: ми мали підібрати місце для нової позиції. До того ж я мав зайти на наші старі позиції й забрати там де яке обладнання, – його полишили під час відступу. Я заліз в той підвал, зібрав все, що потрібно, знайшов якийсь баняк, поклав в нього тепловізор, рації, продукти, ще щось і йду назад. Аж тут мене помічає ворожий дрон. Я починаю тікати, – він за мною. Біжу і думаю собі: "Мабуть, з боку це виглядає досить кумедно: людина несе консерви, а дрон намагається їх відібрати". Такий ось фронтовий гумор. Без нього тут не можна, потрібна розрядка. Я завжди намагаюся підтримати своїх хлопців, допомогти тим, кому потрібна розрада, мотивація. Звичайно, всі вже дуже втомлені, виснажені. Але вибору у нас поки що немає: війна ще не скінчилася і ми тут потрібні.
Ставайте частиною команди 58-ї окремої мотопіхотної бригади! Подзвоніть нашим рекрутерам вже сьогодні : +380 63 266 2752 (доступні дзвінки та повідомлення через месенджери WhatsApp, Viber, Signal та Telegram). Чекаємо!
Разом до Перемоги! 🇺🇦 Simul ad Victoriam!
BY 58 окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського
For Oleksandra Tsekhanovska, head of the Hybrid Warfare Analytical Group at the Kyiv-based Ukraine Crisis Media Center, the effects are both near- and far-reaching. Telegram has gained a reputation as the “secure” communications app in the post-Soviet states, but whenever you make choices about your digital security, it’s important to start by asking yourself, “What exactly am I securing? And who am I securing it from?” These questions should inform your decisions about whether you are using the right tool or platform for your digital security needs. Telegram is certainly not the most secure messaging app on the market right now. Its security model requires users to place a great deal of trust in Telegram’s ability to protect user data. For some users, this may be good enough for now. For others, it may be wiser to move to a different platform for certain kinds of high-risk communications. Perpetrators of such fraud use various marketing techniques to attract subscribers on their social media channels. Andrey, a Russian entrepreneur living in Brazil who, fearing retaliation, asked that NPR not use his last name, said Telegram has become one of the few places Russians can access independent news about the war. One thing that Telegram now offers to all users is the ability to “disappear” messages or set remote deletion deadlines. That enables users to have much more control over how long people can access what you’re sending them. Given that Russian law enforcement officials are reportedly (via Insider) stopping people in the street and demanding to read their text messages, this could be vital to protect individuals from reprisals.
from vn
