Противник зі складу морського загону спеціального призначення ЧФ РФ Espanola продемонстрував присутність у районі захоплених газовидобувних платформ Голіцинського родовища.

На оприлюдненому відео показний підхід до платформ штурмових катерів проєкту 03160 «Раптор» чи 02510 «БК-16», оснащених кулеметним озброєнням та засобами радіоелектронної протидії.

Помітно, що у результаті скоординованих дій Військово-морських сил України та Головного управління розвідки частина платформ перебуває у критичному стані. Це є наслідком ударів протикорабельними ракетами та застосування морських і FPV-дронів-камікадзе.

На окремих платформах подальше розгортання гарнізонів або технічних засобів (радарів, систем радіоелектронної розвідки, радіоелектронної боротьби, ретрансляторів) стало неможливим через пошкодження конструкцій та витік газу, який супроводжується постійним горінням.

Мета операції не розголошується. Ймовірно, її завданням є постачання боєприпасів та провізії гарнізонам, що продовжують утримувати окремі платформи родовища або обслуговування технічних засобів.

Якщо на об'єктах дійсно залишаються ворожі гарнізони, а інтерес противника до них зберігається, нанесення ударів за допомогою дронів та безекіпажних катерів має бути продовжене.

Нагадую за наше відео по темі вишок

#Russia #Video

🦍 First Division

Так виглядає піхотне відділення не майбутнього, а сучасності на прикладі одного з підрозділів 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ.

На світлині зображені багатоцільові колісні наземні роботизовні комплекси (НРК), ймовірно «Рись», обладнані турелями «Шабля» із 7,62-мм кулеметами ПКТ.

Впровадження такого комплексу у склад піхотного відділення суттєво підвищує його вогневу міць. Основні переваги — це значне збільшення вогневої потужності, можливість використовувати НРК як мобільну чи стаціонарну вогневу позицію (за рахунок швидкого демонтажу турелі з платформи), а також покращення логістики.

Крім того, застосування кулемету однакового калібру в турелі та штатній зброї піхоти дозволяє кулеметнику та особовому складу отримувати уніфікований «пожежний» боєкомплект.

Проте, інтеграція НРК у піхотне відділення породжує і низку складних питань, пов’язаних із їхнім транспортуванням та організацією бою. Зокрема, виникає питання: яким чином і на якому транспорті перевозити ці комплекси?

Сучасне піхотне відділення СоУ переміщується переважно на БТР, бойових броньованих машинах (ББМ), спеціалізованих бойових автомобілях (СБА) та на автомобільній техніці (вантажівках, пікапах тощо).

Теоретично, компактні НРК можуть розміщуватися у десантних відділеннях сучасних бронемашин, в тому числі й українського виробництва («Варта», «Варта-2», MaxxPro), а також у класичних БТР M113 або бойових машинах піхоти M2 Bradley, але це призводить до суттєвого погіршення комфорту десанту.

Отже, як оптимально вирішити це питання? Чи варто зменшувати кількість піхотинців, аби звільнити місце для НРК, чи краще перевозити ці комплекси окремою бойовою машиною?

Якщо обирати другий варіант, логічно підняти питання про інтеграцію НРК на рівні взводу, де можна виділити окрему командно-штабну машину, здатну перевозити НРК.

Аргументом на користь інтеграції НРК разом із командним пунктом та операторами на рівні взводу є те, що для ефективного керування НРК необхідна робота двох фахівців — водія та оператора озброєння. Хоча теоретично керування комплексом може здійснюватися командиром відділення або окремим піхотинцем-оператором, однак це збільшить навантаження на особовий склад.

Разом із інтеграцією НРК на рівень взводу виникає важливе питання щодо рівня їхнього озброєння. Використання 7,62-мм — вже не солідно, потрібно щонайменше 12,7-мм.

Водночас із цим постає інше питання — наскільки доцільно зберігати взводний НРК у легкій масо-габаритній категорії? Разом з цим інше питання — нащо взводу додаткова морока? Може краще придавати НРК і його екіпаж із полків БПС?

Коментарі відкриті для дискусії.

#ВідАдміна

🦍 First Division

🦍Вітаємо! У нас важлива місія!

Сьогодні Україна — єдина країна у світі, яка успішно розвинула флот безекіпажних надводних катерів.

Ці дрони завдають нищівних ударів по Чорноморському флоту та морській авіації Росії, змінюючи хід війни прямо зараз.

Наша спільнота має шанс долучитися до звільнення Чорного моря — разом ми підтримуємо збір Головного управління розвідки на 50 мільйонів гривень.

Мета — закупити новітні морські дрони Magura V7, які вже показали свою ефективність у бою.

Наше завдання— зібрати 100 тисяч гривень. Кожна гривня має значення. Кожен донат наближає перемогу на морі.

Просимо долучатися до збору та поширювати його!

Залишилося всього 20 тисяч!

ПОСИЛАННЯ НА МОНОБАНКУ

Номер монобанки:

4441111124324645

#Збір

Боєць 8-го окремого полку спеціального призначення (Окремий центр спеціальних операцій «Захід»). Фото 2025 року.

__

Operator of the 8th Separate Special Forces Regiment (Separate Special Operations Center "West"). Photo from 2025.

#UASOF #Photo

🦍 First Division

Російський «Африканський корпус» несе втрати в Малі. Але до чого тут Україна?

Нещодавно повстанці-туареги з азавадського визвольного руху здійснили низку атак на колони російських найманців і збройні формування військової хунти в Малі. Інциденти мали місце в районі туарезького міста Кідаль на півночі країни.

Зокрема, одна з атак була здійснена за допомогою протитанкових мін PRB-M3-A1 бельгійського виробництва, інша — із використанням FPV-дрона, спорядженого протитанковою гранатою ПГ-7В.

Ціллю в обох випадках стали тягачі з автотранспортом та інженерною технікою на причепах. Це можна пов'язати із виведенням корпусу або ж принаймні його частини з Малі, про яке було оголошено на початку червня. Конвої могли підловити під час виведення військ у інші підконтрольні про-російським хунтам країни — Нігер та Буркіна-Фасо.

У чому ж роль України? У липні 2024 року французьке видання Le Monde повідомило про участь українських спецслужб у підготовці повстанців-туарегів. За інформацією джерел, українські інструктори навчали азавадський рух застосуванню FPV-дронів.

Також йшлося про передачу повстанцям розвідувальної інформації щодо місць дислокації та маршрутів переміщення російських найманців. Це дозволило завчасно планувати засідки й уражати техніку високої вартості.

Атаки на «Африканський корпус» у Малі — це системна діяльність місцевих угрупувань. Повстанські структури різного спрямування — від поміркованих до радикальних (Аль-Каїда) — постійно завдавали ударів по російських силах.

Так, у липні 2024 року бійці з коаліції CSP-DPA збили два гелікоптери Ми-8, які перебували на озброєнні російського контингенту . Під час бойового зіткнення з цим же угрупуванням загинув один із найвідоміших російських найманців — Антон Єлізаров, відомий під псевдо «Лотос».

#Africa #Video

🦍 First Division