group-telegram.com/golostserkvy/8418
Last Update:
🌿21 ГРУДНЯ – ПРЕПОДОБНОГО ПОТАПІЯ
Преподобний Потапій народився 380 року в єгипетському місті Фіви. Його батько був правителем області, вихідцем із відомої в Єгипті родини, лікарем та філософом за освітою. Він та його дружина відрізнялися справжнім благочестям. Вони спонукали сина вивчати Писання, особливо Євангеліє. Коли він став старшим, батьки запросили з Олександрії знаменитих наставників, для навчання хлопчика природничих наук: математики, філософії та риторики.
Навчаючись, Потапій прийшов до усвідомлення того, наскільки все у світі неміцне і минуще, і тому його все більше тягло до подвижницького життя. Вчення Климента (223 р.) та Орігена (253 р.) та історія духовної боротьби, яку вони вели, сповнили його серце благоговінням і покаянням, так само як і житття святителя Афанасія (373 р.) та преподобного Антонія Великого (356 р.). ), які були майже його сучасниками.. Бажаючи уподібнитися до них, він часто йшов із міста в пустелю, де жило безліч подвижників. У них він навчився вникати у внутрішнє життя та рухи душі.
До нас дійшла розповідь про один епізод з підліткових років Святого, в якому молодик на ім’я Аммон упав з високої скелі разом зі своїм верблюдом. Обидва зазнали травм. Тринадцятирічний юнак Потапій натрапив на них у пустелі і доглядав молодика до світанку, поки батьки і слуги, вийшовши на пошуки хлопчика, не знайшли їх. Потапій врятував своїми молитвами Аммона, який помер би інакше від отриманих травм. За ніч зцілився і верблюд. Аммон згодом розповідав, що бачив сліпуче світло – невідома сила зігріла і повернула вмираючого до життя. Аммон, ставши відданим товаришем Святого, багато років служив йому.
Через деякий час батько відвіз Потапія до Олександрії, до знаменитої катехизаторської школи. Тут на Потапія вплинув сліпий вчитель на ім’я Дідім, від спілкування з яким його бажання слідувати шляхом мудрості і чесноти посилилося. Це був той Дідім, якому преподобний Антоній Великий сказав:
“Не скорби про те, що ти позбавлений тілесних очей. Вони гарні тільки для мух та комарів. Тобі ж слід радіти, що маєш очі душі, що твоїм внутрішнім поглядам відкрилася Божественна небесна краса”.
На той час, коли Потапій закінчив навчання в Олександрії і повернувся до Фіви, його батько вже помер. Тоді Потапій дізнався, що тепер йому належить зайняти посаду керівника фінансами своєї провінції. Юнак не хотів приймати це призначення і почав благати матір відпустити його в пустелю, де він міг би вести життя подвижника. Вона, мабуть, дала йому на це благословення, оскільки Потапій вирушив прямо в монастир Тавеннісі, центр чернецтва у Фіваїді, і там присвятив себе молитві і посту. Десять років він трудився там, вивчаючи Святе Письмо і житія святих, і незабаром став відомий усьому Єгипту як вчений чоловік і чудотворець. Коли чутка про його вченість і чесноти досягла інших країн, з Фів до нього надіслали делегацію з проханням дати згоду на посвячення в сан єпископа, але Потапій за смиренням відмовився. Боячись впасти в гордість, він таємно пішов із монастиря в далеку пустелю.
Епідемія чуми
Поки Потапій був у пустелі, місто Фіви вразила страшна епідемія чуми. Багато жителів міста загинуло. Ті, що залишилися, були в жаху і, знаючи про благодатну силу молитов Потапія, просили його врятувати їх від цього лиха. Однак Потапій не хотів іти до міста, де його славили б як знаменитого чудотворця, і відповів твердою відмовою. Вночі він таємно з’явився в місто, босоніж, одягнений у латану накидку, яку носили тоді анахорети. Він входив, ніким не впізнаний, у будинки, де були хворі, і тихо молився разом з ними, зцілюючи багатьох. Коли чума відступила, люди почали шукати посланого ним від Бога лікаря, але його ніде не було: він залишив місто так само тихо, як прийшов. Тоді жителі міста зрозуміли, що це був син їхньої рідної землі, чернець Потапій.
Більше на сайті: https://rivne.church.ua/2024/12/20/21-hrudnya-prepodobnoho-potapiya-3/
BY Рівне. Голос Церкви
Share with your friend now:
group-telegram.com/golostserkvy/8418