Я хочу вам дещо розповісти. Моя проблема в тому, що я мав необережність жити в СССР. І це були дуууууже прикрі часи. Дуже. Коли в тебе немає можливостей. Є лиш бажання й мрії. Так ось. Мене тут був парубок один запитав чи вірили ми в незалежність України. І, знаєте, вірили. Й торували той шлях. Коли неможливе стало можливим. Дуже чітко памʼятаю той день 24 серпня 1991 року й дзвінок до мене Тараса Шамайди. Що ось - сталося. Те, чого ми прагнули. Так, ми були наївними й молодими. І Роман Кульчинський й Олег Сікало (пропав безвісти на фронті) й Андрій Любич й Світалана Пиркало, Анастасія Перепелиця. Бо нам було 17 - 19 рочків. Так, ми вірили в диво й в свою країну. Й не припиняємо вірити. Нині я читаю новини, цілу стрічку. Я хотів сказати просту річ: ніколи, ніколи, ніколи не зневірюйтеся в собі. Там де глухий кут, є можливість розвернутися й піти у зворотному напрямку. Будьте собою. Це важливо. Ми свого часу і вижили й проросли. Дай Боже й вам.
Я хочу вам дещо розповісти. Моя проблема в тому, що я мав необережність жити в СССР. І це були дуууууже прикрі часи. Дуже. Коли в тебе немає можливостей. Є лиш бажання й мрії. Так ось. Мене тут був парубок один запитав чи вірили ми в незалежність України. І, знаєте, вірили. Й торували той шлях. Коли неможливе стало можливим. Дуже чітко памʼятаю той день 24 серпня 1991 року й дзвінок до мене Тараса Шамайди. Що ось - сталося. Те, чого ми прагнули. Так, ми були наївними й молодими. І Роман Кульчинський й Олег Сікало (пропав безвісти на фронті) й Андрій Любич й Світалана Пиркало, Анастасія Перепелиця. Бо нам було 17 - 19 рочків. Так, ми вірили в диво й в свою країну. Й не припиняємо вірити. Нині я читаю новини, цілу стрічку. Я хотів сказати просту річ: ніколи, ніколи, ніколи не зневірюйтеся в собі. Там де глухий кут, є можливість розвернутися й піти у зворотному напрямку. Будьте собою. Це важливо. Ми свого часу і вижили й проросли. Дай Боже й вам.
BY Roman Skrypin
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Right now the digital security needs of Russians and Ukrainians are very different, and they lead to very different caveats about how to mitigate the risks associated with using Telegram. For Ukrainians in Ukraine, whose physical safety is at risk because they are in a war zone, digital security is probably not their highest priority. They may value access to news and communication with their loved ones over making sure that all of their communications are encrypted in such a manner that they are indecipherable to Telegram, its employees, or governments with court orders. Perpetrators of such fraud use various marketing techniques to attract subscribers on their social media channels. "And that set off kind of a battle royale for control of the platform that Durov eventually lost," said Nathalie Maréchal of the Washington advocacy group Ranking Digital Rights. At this point, however, Durov had already been working on Telegram with his brother, and further planned a mobile-first social network with an explicit focus on anti-censorship. Later in April, he told TechCrunch that he had left Russia and had “no plans to go back,” saying that the nation was currently “incompatible with internet business at the moment.” He added later that he was looking for a country that matched his libertarian ideals to base his next startup. Although some channels have been removed, the curation process is considered opaque and insufficient by analysts.
from vn
