Зображення дівчини, що бере участь у релігійній процесії.
Фрагмент оздоблення саркофагу пізнього мінойського періоду (приблизно 1370-1320 рр. до Р. Х.) з гробниці в Ая-Тріаді, місця розкопок давнього мінойського поселення. Зараз саркофаг знаходиться в Археологічному музеї Геркліону.

Дуіліо Камбелотті, афіша "Класичної весни у храмах Агрідженто (Primavera classica ai Templi di Agrigento)", 1928.

З 9 по 20 травня 1928 року на території колонії Акрагант, Велика Греція, італійський філолог і драматург Етторе Романьолі з трупою професійних акторів і танцюристів ставив "Алкесту" Евріпіда, свої оригінальні п'єси "Колісниця Діоніса" і "Містерія Персефони", а також у програмі було виконання Третьої Олімпійської оди Піндара, присвяченої місцевому грецькому тирану Ферону. Подія під назвою Primavera classica ai Templi di Agrigento була організована місцевим комітетом під
патронатом Беніто Муссоліні, розвиваючи його прокламацію щодо збільшення ролі театру у сферах освіти та політичної індокринації населення, "театру для мас (teatro di massa)".

А ще в архіві кінокомпанії Instituto Luce я знайшов для вас дуже цікаві кадри – екранізацію "Містерії Персефони", що була записана під час події. Приємного перегляду!

Віденський Бургтеатр, фреска братів Клімт "Вівтар Діоніса" на тимпані понад сходами зі сторони парку Фольксгартен, 1886-87

Посередині композиції розташовано вівтар з архаїчною позолоченою головою бородатого божества, поруч – маленька фігурка-курос, ймовірно, вирізьблена з каменю. По обидва боки від них каскадом спадають квіти та гілки плюща.
Ліворуч і праворуч від нього зображені дві вакханки. Одна з них, що лежачи тримає лавровий вінок, вже встигла виснажитися від своєї екстатичної діяльності та випустила з рук діонісійський атрибут – дерев'яний жезл, що зветься тирс.