Notice: file_put_contents(): Write of 7762 bytes failed with errno=28 No space left on device in /var/www/group-telegram/post.php on line 50

Warning: file_put_contents(): Only 8192 of 15954 bytes written, possibly out of free disk space in /var/www/group-telegram/post.php on line 50
Що з економікою? | Telegram Webview: thinktankces/2467 -
Telegram Group & Telegram Channel
Підвищення податків було невідворотнім. Але зараз весь тягар покладають на «білий» бізнес та офіційно оформлених працівників.

Позиція ЦЕС у дописі нашого податкового експерта Юрія Гайдая.

«Сьогодні на потреби оборони бракує 500 млрд грн, близько $12 млрд — це щоб профінансувати зовсім базові потреби армії та зберегти хоча б приблизний паритет з РФ.

👉 Реалістичних джерел на сьогодні є три: друк грошей, фінансові репресії та підвищення податків/зменшення видатків.

Емісія є очевидно найгіршим інструментом, кроком останньої надії (і чим далі відтягували рішення по фінансуванню, тим імовірнішою вона ставала). Легкі фінансові репресії для банків можна очікувати. Бо додаткові 220 млрд грн ОВДП треба розмістити.
А решта – податки і видатки. Що ми бачимо?

Основна ставка зроблена на військовий збір (ВЗ). Загалом би виділив три групи.

1) “Дійні корови”. 3/4 всіх додаткових надходжень мають принести два джерела:

- 1% ВЗ від доходів юросіб на загальній системі (по суті це податок з обороту);

- підвищений до 5% ВЗ із доходів громадян.

Ще в цю групу можна додати 5% ВЗ на мобільний зв’язок і авансові внески з податку на прибуток з паливних мереж, у прив’язці до об’ємів резервуарів.

Пробачте за метафору дійних корів, але вона відверто описує цю групу – джерела, з яких уряд очікує легко і прогнозовано зібрати податки.

2) Оподаткування «розкішного споживання»/імпорту. Тут 15% ВЗ від вартості на першу реєстрацію авто в Україні, 30% ВЗ від реалізації ювелірки, 5% ВЗ від вартості проданої фізособами нерухомості, та повернення ПДВ для ввезення товарів до 150 євро.

3) «Справедливість для ФОПів». ВЗ 1% від доходу для третьої групи та 5% від двох МЗП (зараз 800 грн) для інших груп.

Це має принести всього 1 млрд грн на місяць, тому, на наш погляд, основна мета тут – на фоні підвищення ВЗ для найманих працівників та загальної системи ввести хоч якийсь ВЗ для спрощенки, яка його досі не платила.

Цікаво, що уряд не відважився "влупити" для спрощенців вищу ставку ВЗ, яка обговорювалася раніше. Хоча це був творчий спосіб трохи зменшити зловживання спрощенкою.

🥤 Ще залишився без групи акциз на солодкі напої.

Основна мета — зменшити споживання цукру українцями, але поки незрозуміло, як цей акциз планують адмініструвати і чи буде це ефективно.

Але такому дизайні пакету підвищення податків є серйозна проблема. Він ігнорує значну тіньову економіку, економічних «ухилянтів».

Я не вірю в те, що можна зібрати «на вчора» істотні суми через покращення адміністрування і вольове розширення бази існуючих податків.

Хоча деякі кроки законопроєкт передбачає — обов’язок щодо інвентаризації на вимогу податкового органу під загрозою адмінарешту майна, вартісні межі для ввезення товарів у ручній поклажі та багажі, ті ж аванси з ПнП для паливних мереж.

Але в цілому пропоновані кроки покладають практично все навантаження на білий бізнес та найманих працівників.

🧮 Альтернативою є підвищення непрямих податків, тобто підвищення оподаткування всього кінцевого споживання.

І контрабандисти, і обнальщики, і криптоскамери, і гаражні СТО, і власники магазинчиків з контрабандною польською молочкою, італійською ковбасою та побутовою хімією купують товари з ПДВ і акцизами.

Підвищення ставки ПДВ до 23% (як у Польщі) могло б замінити підвищення ВЗ для найманих працівників.

Підвищення ставки ПДВ до 25% (як у Хорватії чи Данії) могло б замінити 1% податок з обороту для юросіб.

На наш погляд, це було б кращою альтернативою у наших обставинах.

📌 І, вкотре повторимо, дуже на часі є функціональний перегляд витрат із скороченням усього, що ще можна скоротити.

Бо анонсоване скорочення видатків на 65 млрд грн є радше технічним - це урахування реструктуризації зовнішнього боргу».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM



group-telegram.com/thinktankces/2467
Create:
Last Update:

Підвищення податків було невідворотнім. Але зараз весь тягар покладають на «білий» бізнес та офіційно оформлених працівників.

Позиція ЦЕС у дописі нашого податкового експерта Юрія Гайдая.

«Сьогодні на потреби оборони бракує 500 млрд грн, близько $12 млрд — це щоб профінансувати зовсім базові потреби армії та зберегти хоча б приблизний паритет з РФ.

👉 Реалістичних джерел на сьогодні є три: друк грошей, фінансові репресії та підвищення податків/зменшення видатків.

Емісія є очевидно найгіршим інструментом, кроком останньої надії (і чим далі відтягували рішення по фінансуванню, тим імовірнішою вона ставала). Легкі фінансові репресії для банків можна очікувати. Бо додаткові 220 млрд грн ОВДП треба розмістити.
А решта – податки і видатки. Що ми бачимо?

Основна ставка зроблена на військовий збір (ВЗ). Загалом би виділив три групи.

1) “Дійні корови”. 3/4 всіх додаткових надходжень мають принести два джерела:

- 1% ВЗ від доходів юросіб на загальній системі (по суті це податок з обороту);

- підвищений до 5% ВЗ із доходів громадян.

Ще в цю групу можна додати 5% ВЗ на мобільний зв’язок і авансові внески з податку на прибуток з паливних мереж, у прив’язці до об’ємів резервуарів.

Пробачте за метафору дійних корів, але вона відверто описує цю групу – джерела, з яких уряд очікує легко і прогнозовано зібрати податки.

2) Оподаткування «розкішного споживання»/імпорту. Тут 15% ВЗ від вартості на першу реєстрацію авто в Україні, 30% ВЗ від реалізації ювелірки, 5% ВЗ від вартості проданої фізособами нерухомості, та повернення ПДВ для ввезення товарів до 150 євро.

3) «Справедливість для ФОПів». ВЗ 1% від доходу для третьої групи та 5% від двох МЗП (зараз 800 грн) для інших груп.

Це має принести всього 1 млрд грн на місяць, тому, на наш погляд, основна мета тут – на фоні підвищення ВЗ для найманих працівників та загальної системи ввести хоч якийсь ВЗ для спрощенки, яка його досі не платила.

Цікаво, що уряд не відважився "влупити" для спрощенців вищу ставку ВЗ, яка обговорювалася раніше. Хоча це був творчий спосіб трохи зменшити зловживання спрощенкою.

🥤 Ще залишився без групи акциз на солодкі напої.

Основна мета — зменшити споживання цукру українцями, але поки незрозуміло, як цей акциз планують адмініструвати і чи буде це ефективно.

Але такому дизайні пакету підвищення податків є серйозна проблема. Він ігнорує значну тіньову економіку, економічних «ухилянтів».

Я не вірю в те, що можна зібрати «на вчора» істотні суми через покращення адміністрування і вольове розширення бази існуючих податків.

Хоча деякі кроки законопроєкт передбачає — обов’язок щодо інвентаризації на вимогу податкового органу під загрозою адмінарешту майна, вартісні межі для ввезення товарів у ручній поклажі та багажі, ті ж аванси з ПнП для паливних мереж.

Але в цілому пропоновані кроки покладають практично все навантаження на білий бізнес та найманих працівників.

🧮 Альтернативою є підвищення непрямих податків, тобто підвищення оподаткування всього кінцевого споживання.

І контрабандисти, і обнальщики, і криптоскамери, і гаражні СТО, і власники магазинчиків з контрабандною польською молочкою, італійською ковбасою та побутовою хімією купують товари з ПДВ і акцизами.

Підвищення ставки ПДВ до 23% (як у Польщі) могло б замінити підвищення ВЗ для найманих працівників.

Підвищення ставки ПДВ до 25% (як у Хорватії чи Данії) могло б замінити 1% податок з обороту для юросіб.

На наш погляд, це було б кращою альтернативою у наших обставинах.

📌 І, вкотре повторимо, дуже на часі є функціональний перегляд витрат із скороченням усього, що ще можна скоротити.

Бо анонсоване скорочення видатків на 65 млрд грн є радше технічним - це урахування реструктуризації зовнішнього боргу».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

BY Що з економікою?




Share with your friend now:
group-telegram.com/thinktankces/2467

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

On December 23rd, 2020, Pavel Durov posted to his channel that the company would need to start generating revenue. In early 2021, he added that any advertising on the platform would not use user data for targeting, and that it would be focused on “large one-to-many channels.” He pledged that ads would be “non-intrusive” and that most users would simply not notice any change. Telegram has become more interventionist over time, and has steadily increased its efforts to shut down these accounts. But this has also meant that the company has also engaged with lawmakers more generally, although it maintains that it doesn’t do so willingly. For instance, in September 2021, Telegram reportedly blocked a chat bot in support of (Putin critic) Alexei Navalny during Russia’s most recent parliamentary elections. Pavel Durov was quoted at the time saying that the company was obliged to follow a “legitimate” law of the land. He added that as Apple and Google both follow the law, to violate it would give both platforms a reason to boot the messenger from its stores. Telegram was founded in 2013 by two Russian brothers, Nikolai and Pavel Durov. At the start of 2018, the company attempted to launch an Initial Coin Offering (ICO) which would enable it to enable payments (and earn the cash that comes from doing so). The initial signals were promising, especially given Telegram’s user base is already fairly crypto-savvy. It raised an initial tranche of cash – worth more than a billion dollars – to help develop the coin before opening sales to the public. Unfortunately, third-party sales of coins bought in those initial fundraising rounds raised the ire of the SEC, which brought the hammer down on the whole operation. In 2020, officials ordered Telegram to pay a fine of $18.5 million and hand back much of the cash that it had raised. Russians and Ukrainians are both prolific users of Telegram. They rely on the app for channels that act as newsfeeds, group chats (both public and private), and one-to-one communication. Since the Russian invasion of Ukraine, Telegram has remained an important lifeline for both Russians and Ukrainians, as a way of staying aware of the latest news and keeping in touch with loved ones.
from vn


Telegram Що з економікою?
FROM American