shut up, I'm reading

『Woman, Eating』★★★
під цю книжечку дуже хотілося їсти.
насправді, це була доволі невеличка і поетична подорож вглиб головної героїні, що уся суцільна напів: людина, вампірка, малазійка та японка. впродовж всієї історії Лід дивиться мукбанги, binge watches Баффі, смокче мертву качку і майже подихає випивши молока. mommy issues, відмова собі у щасті чи задоволенні, неможливість окремих аспектів життя людини як для вампірки — тяжіння у різні боки зашкалює, тягне за шкіру на обличчі і змушує бідосю голодувати.
мені подобається глибинний сенс, який про те, що наприкінці дня ми маємо лише самих себе і себе від того треба і балувати і любити і приймати такими, як є. подобається, як багато дрібних моментів womanhood'у описано по невеликому періоду життя героїні, де чоловіки і їх небажана увага задушливі і всюдисущі: це не типово на моєму поки що досвіді читання, оскільки зазвичай за плином історії нам зустрічається лише один епізод посягань на тіло героїнь. сподобалось, бо правдоподібно.
сподобалась і арка mummy issues, яка теж більш про примирення ніж про ненависть, про розуміння попри завдану шкоду.
вампірська сторона теж багата на деталі, які цікаво скомпоновані з існуючих деталей і все ж водночас — в дечому унікальні і живі суто всередині контексту історії.
мені сподобалось трошки потягнути історію, але не щоб подумати про неї, а більш щоб мати змогу повернутись поки вона є і поки вона невідома, аби відчути кожну цеглинку думок і слів закладених у неї.

не сподобалась присутність російського, якого на такий маленький обсяг тексту все ж забагато аби бажати повернутись після.

www.group-telegram.com/us/whtbt.com/578

20 viewsDec 27 at 02:09

『Woman, Eating』★★★
під цю книжечку дуже хотілося їсти.
насправді, це була доволі невеличка і поетична подорож вглиб головної героїні, що уся суцільна напів: людина, вампірка, малазійка та японка. впродовж всієї історії Лід дивиться мукбанги, binge watches Баффі, смокче мертву качку і майже подихає випивши молока. mommy issues, відмова собі у щасті чи задоволенні, неможливість окремих аспектів життя людини як для вампірки — тяжіння у різні боки зашкалює, тягне за шкіру на обличчі і змушує бідосю голодувати.
мені подобається глибинний сенс, який про те, що наприкінці дня ми маємо лише самих себе і себе від того треба і балувати і любити і приймати такими, як є. подобається, як багато дрібних моментів womanhood'у описано по невеликому періоду життя героїні, де чоловіки і їх небажана увага задушливі і всюдисущі: це не типово на моєму поки що досвіді читання, оскільки зазвичай за плином історії нам зустрічається лише один епізод посягань на тіло героїнь. сподобалось, бо правдоподібно.
сподобалась і арка mummy issues, яка теж більш про примирення ніж про ненависть, про розуміння попри завдану шкоду.
вампірська сторона теж багата на деталі, які цікаво скомпоновані з існуючих деталей і все ж водночас — в дечому унікальні і живі суто всередині контексту історії.
мені сподобалось трошки потягнути історію, але не щоб подумати про неї, а більш щоб мати змогу повернутись поки вона є і поки вона невідома, аби відчути кожну цеглинку думок і слів закладених у неї.

не сподобалась присутність російського, якого на такий маленький обсяг тексту все ж забагато аби бажати повернутись після.

BY shut up, I'm reading