шляхом довгого самоаналізу і сканування стін навколо, науковим методом було встановлено inner rat оф адмінка, зміріться або біжіть😎
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
маленький апдейт, формат чесно підгледіла у Ріти
😎 Noblesse 154/544 прочитаних частин, вже починає трохи виїдати око класік сексистьске зображення жінок, брух. I'm here for jokes and vampires але на оцінку це вплине не найкращим чином. чогось глибокого не чекала — чогось глибокого і нема, всі раді, всі задоволені.
🐍 Клинок досі десь на приблизно половині, припадає пилюкою але планую за два вільні дні або догризти або наблизитися до фінішу бо скіки можна вже відкладати кактус
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
а тут є weak girls як я, які шарять за роментезі?—
можна що завгодно, дайте мені щось про arranged marriage та від ненависті до кохання, я вам руки розцілую бо клинок змушує плакати від того, що тут це точно не буде з гепі ендом😟
можна що завгодно, дайте мені щось про arranged marriage та від ненависті до кохання, я вам руки розцілую бо клинок змушує плакати від того, що тут це точно не буде з гепі ендом
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from ✙абищо✙
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
колись Далеки були звичайними "людьми". вчителями і філософами.
потім сталась війна, на них напали і почали винищувати. ворог переважав кількістю і жорстокістю.
весь всесвіт їм дуже співчував, але нічого не зробив для їхнього захисту.
потім далеки почали вдосконалюватись. з людей взяли найкраще(ненависть) і відточили військову справу, щоб їх більше ніхто не чіпав. перетворили залишки нації в машини, досить недолугі ззовні, але смертовбивчі. а далі забрали з машин все людське.
потім сталась ще одна війна.ядерка, де загинула раса далеків і всі володарі часу, які мали берегти справедливість та відстоювати її у всесвіті. володарів часу на те і створили.
але насправді загинули не всі.
залишився Доктор. із володарів часу.
і ще
потім сталась війна, на них напали і почали винищувати. ворог переважав кількістю і жорстокістю.
весь всесвіт їм дуже співчував, але нічого не зробив для їхнього захисту.
потім далеки почали вдосконалюватись. з людей взяли найкраще(ненависть) і відточили військову справу, щоб їх більше ніхто не чіпав. перетворили залишки нації в машини, досить недолугі ззовні, але смертовбивчі. а далі забрали з машин все людське.
потім сталась ще одна війна.
залишився Доктор. із володарів часу.
і ще
а розкажіть що ви читали/слухали цікавого за останній час, хочу собі план хороших книжечок на наступний рік, бо цей щось якось мда виходить. 🐡
за смішні картинки буду особливо вдячна—
за смішні картинки буду особливо вдячна—
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
> так, це подкастик як тру крайм але про кібер сісюріті, ой, безпеку, дуже цікаве.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
вчора згоріла за сорок сторінок, щасти мені на залишкових 200.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
(її перфекціонізм не дозволить їй проігнорувати вихід третьої частини, добре що останньої)
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
A.Achell
★★☆☆☆
Звісно, чекати, що щось зміниться було марно. Насправді, і не дивно - для чого щось змінювати, коли позитивних відгуків більшість? У мене самої від того були часом дещо змішані відчуття, ніби це радше зі мною щось не так аніж із безпосередньо історією. Втім, справді, головним чином мені не подобається не сама історія, а те, наскільки багато у ній втрачено за невмінням самої авторки її гідно написати. Зрештою, проблеми першої частині нікуди не ділись, натомість, до них доєднались ще й інші.
Головною проблемою у написанні сильної жінки завжди стають персонажі, що її безпосередньо оточують. Особливо, звісно, чоловіки, заганючи із тим персонажку у дивну гонитву із іншою статтю, ніби така гонитва взагалі існує на першому місці. Легко дати персонажці меча і назвати її сильною, легко зробити її соціяльно некомфортною без чіткого пояснення самого соціуму у безпосередньо іншому, вигаданному, світі. Ще легше зробити чоловічих персонажів на її тлі зумисно чорними, не далекоглядними чи недостатньо розумними, аби становити питому загрозу для героїні.
Тільки, у чому тоді сила цієї героїні? У тому, як масно під неї прогинаються обставини та події сюжету?
Друга частина трилогії розділяється вже на чотири лінії оповідання замість двох, що були у першій. Чи слугує це виграшно для самої історії? Десь першу третину хіба що, де авторці ще є що написати у кожній з гілок. Приблизно у тій ж частині я думала, що моя оцінка цього разу теж буде вищою, зважаючи на нарешті таку жаданну швидкість подій.
Втім, найцікавішою і тоді була саме гілка становлення Алріки - матусі нашої нелюбої Малкії. Бо цього разу авторка намітилась на роль антагоністки замість антигероїні, що була у кейсі Малкії. Чи стягнула вона її? Гадаю, те що я усміхаюсь в процесі самого написання цього речення, говорить достатньо і без додаткових уточнень.
Головною проблемою досі залишається те, що авторка не розуміє, що просто накидати драми і сказати, що саме вона зробила персонажа таким, як він є, не робить це твердження правдою. Насправді жорстокість, презирство та песимізм, які в тій чи іншій формі та кількості є головними рисами усіх персонажів лишають по собі враження, що це не те щоб задумано так, а можливо певною мірою є й частиною самої авторки. Від постійного контакту із такою лінзою сприйняття світу якось надто швидко стає нудотно, отже й бажання повертатись до тексту стає із кожним заходом усе важче і важче.
Але повертаючись до, певно, центральної частини відгуку, власне, самої Алріки - ніякий з флешбеків не пояснює тих самих рис, що були оголошені вище. Оскільки вони були і до того, так, у дитинстві також. Із тим зароджуючи у мені підозру, що репліка, що звучала вустами Малкії у першій книзі таки і є поясненням авторки інакшості своїх героїнь, мов монстрами народжуються, а не стають. Для чого тоді ті флешбеки, так вигідні прописанню що антигероїв, що антагоністів - невідомо.
Із чоловіками, як було оголошено на початку - геть біда. Легше, звісно, зобразити їх недолугими чи ж суцільними мудаками, ніби втрата когось хорошого, здатного принести щастя, не б'є по менталці ще важче ніж константа присутності постійного скла у житті персонажки. За час, що авторці знадобився для пояснення того, що саме сталося із батьком Малкії, Балдором, у мене в голові розвинулась набагато більш цікава лінія, яка сюжету була б значно більш виграшною аніж те, чим це пояснила вже сама авторка.
Усе заради драмної драми, якої настільки багато повсюди, що вона просто припиняє працювати, як і з першою частиною. І,що є найбільшим її минусом - авторка навіть не може вигідно розставити усі фігури для того, аби її плоттвісти (не надто вигадливі, надто передбачуванні, часто заспойлерені самою авторкою з невідомих причин) таки працювали правильно, себто, викликали потрібну емоцію, відгук всередині читача.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM