Telegram Group & Telegram Channel
Про вибори: як? коли? нащо? 

Давайте про вибори напишу один раз серйозно і до завершення бойових дій до цієї теми я б волів не повертатися. 

Чи потрібні Україні вибори? Так, дуже потрібні. Не стільки для того, щоб змінити владу (це взагалі не обовʼязково станеться), а щоб перезавантажити систему політичних відносин. Цикл, який запустився в березні 2019, загалом вже себе вичерпав. У нас так зазвичай і працює: 3-4 роки система працює, а потім починається розбалансування. Велика війна це все змістила, але і парламент, і виконавча гілка потребують оновлення. 

Чи можливі вибори під час активної війни? Ні, не можливі. Проведення виборів вимагає умов, за яких кандидати та виборці можуть вільно брати участь у кампанії та голосуванні. Без сталого припинення вогню на більшій частині країни неможливо налагодити роботу комісій, забезпечити функціонування дільниць та гарантувати належні умови для підрахунку голосів. Усе це — невіддільна частина демократичного процесу. Тобто легітимність результату буде апріорі під питанням. 

Довіра громадян і адекватних партнерів неможлива, якщо вибори відбуваються в умовах війни такої інтенсивності:

1. Якщо значна частина виборців не може проголосувати або піддається тиску, вибори втрачають репрезентативність. 
2. Якщо люди бояться йти на дільниці, бо ракета може прилетіті (саме тому порівнювати війну 2014-2015 і з 2022 - ідіотизм) і явка буде 20-25%, ну про яку реальну легітимність мова? 
3. Доступ спостерігачів до всіх виборчих дільниць теж неможливо забезпечити без стійкого перемир’я.

Можливість військовослужбовців обирати і бути обраним - важлива складова легітимності. Без стійкого перемирʼя військові, які захищають країну і які точно мають отримати право не тільки обирати, але й обиратися своє право не реалізують. 

Військові - категорія населення з найбільшим рівнем суспільної легітимності. Незважаючи на думку окремих верств йолопів. Більшість військових - це мобілізовані. З них більшість не обере карʼєру військового. Та й професійні військові можуть забажати спробувати змінювати країну у політиці. 

І тільки після досягнення сталого припинення війни можна говорити про повноцінну можливість військовослужбовців не лише голосувати, а й вести передвиборчу кампанію (у разі бажання балотуватися).  Кандидати з числа військових повинні мати ті самі умови для агітації. Це потребує сталого припинення вогню.

Заява Келлога та схожі меседжі від інших партнерів (заяви Путіна ми ігноруємо, бо кому не пох?), а також кач від внутрішніх ворогів мають отримувати прямо і зрозумілу відповідь: спочатку завершення війни, фіксація сталого припинення вогню - потім вибори.  Може за 3 місяці після фіксації припинення вогню, може за 6 - це вже питання якості гарантій. За усіх інших умов це будуть не вибори, а імітація. 

І так, інші країни, що проводять вибори під час війн - вигадка з голови Келлога. Якщо війна була на їх території - не проводилися. Південна Корея 1952 не була демократією і Лі Син Ман намалював собі результат. США проводили вибори 1944, коли Рузвельт обрався на четвертий термін, ніякої війни на території США не було. А ось демократична Британія до 1945 року жила з парламентом 1936. Якось без виборів обійшлися. 

Узагальнюючи. Вибори можуть і мають відбутися за дотримання трьох вимог:
1. Безпека передусім, бо саме вона гарантує вільне голосування, прозорість і законність. А це разом складає легітимність. 
2. Легітимність - в пріоритеті. Умови проведення голосування впливають на визнання результатів як всередині країни, так і за її межами. Українці мають довіряти власному волевиявленню і знати, що більшість українців мали можливість проголосувати. 
3. Військові і інші люди, які залучені до допомоги війську мають отримати можливість обирати  і обиратися. Це можливо лише за умови відсутності активних бойових дій. 

Тому спочатку мир і гарантії безпеки - потім вибори. Все інше - фантазії або божевілля.

Дякую за увагу. 

Підписатися на Богданова



group-telegram.com/yb_ua/7632
Create:
Last Update:

Про вибори: як? коли? нащо? 

Давайте про вибори напишу один раз серйозно і до завершення бойових дій до цієї теми я б волів не повертатися. 

Чи потрібні Україні вибори? Так, дуже потрібні. Не стільки для того, щоб змінити владу (це взагалі не обовʼязково станеться), а щоб перезавантажити систему політичних відносин. Цикл, який запустився в березні 2019, загалом вже себе вичерпав. У нас так зазвичай і працює: 3-4 роки система працює, а потім починається розбалансування. Велика війна це все змістила, але і парламент, і виконавча гілка потребують оновлення. 

Чи можливі вибори під час активної війни? Ні, не можливі. Проведення виборів вимагає умов, за яких кандидати та виборці можуть вільно брати участь у кампанії та голосуванні. Без сталого припинення вогню на більшій частині країни неможливо налагодити роботу комісій, забезпечити функціонування дільниць та гарантувати належні умови для підрахунку голосів. Усе це — невіддільна частина демократичного процесу. Тобто легітимність результату буде апріорі під питанням. 

Довіра громадян і адекватних партнерів неможлива, якщо вибори відбуваються в умовах війни такої інтенсивності:

1. Якщо значна частина виборців не може проголосувати або піддається тиску, вибори втрачають репрезентативність. 
2. Якщо люди бояться йти на дільниці, бо ракета може прилетіті (саме тому порівнювати війну 2014-2015 і з 2022 - ідіотизм) і явка буде 20-25%, ну про яку реальну легітимність мова? 
3. Доступ спостерігачів до всіх виборчих дільниць теж неможливо забезпечити без стійкого перемир’я.

Можливість військовослужбовців обирати і бути обраним - важлива складова легітимності. Без стійкого перемирʼя військові, які захищають країну і які точно мають отримати право не тільки обирати, але й обиратися своє право не реалізують. 

Військові - категорія населення з найбільшим рівнем суспільної легітимності. Незважаючи на думку окремих верств йолопів. Більшість військових - це мобілізовані. З них більшість не обере карʼєру військового. Та й професійні військові можуть забажати спробувати змінювати країну у політиці. 

І тільки після досягнення сталого припинення війни можна говорити про повноцінну можливість військовослужбовців не лише голосувати, а й вести передвиборчу кампанію (у разі бажання балотуватися).  Кандидати з числа військових повинні мати ті самі умови для агітації. Це потребує сталого припинення вогню.

Заява Келлога та схожі меседжі від інших партнерів (заяви Путіна ми ігноруємо, бо кому не пох?), а також кач від внутрішніх ворогів мають отримувати прямо і зрозумілу відповідь: спочатку завершення війни, фіксація сталого припинення вогню - потім вибори.  Може за 3 місяці після фіксації припинення вогню, може за 6 - це вже питання якості гарантій. За усіх інших умов це будуть не вибори, а імітація. 

І так, інші країни, що проводять вибори під час війн - вигадка з голови Келлога. Якщо війна була на їх території - не проводилися. Південна Корея 1952 не була демократією і Лі Син Ман намалював собі результат. США проводили вибори 1944, коли Рузвельт обрався на четвертий термін, ніякої війни на території США не було. А ось демократична Британія до 1945 року жила з парламентом 1936. Якось без виборів обійшлися. 

Узагальнюючи. Вибори можуть і мають відбутися за дотримання трьох вимог:
1. Безпека передусім, бо саме вона гарантує вільне голосування, прозорість і законність. А це разом складає легітимність. 
2. Легітимність - в пріоритеті. Умови проведення голосування впливають на визнання результатів як всередині країни, так і за її межами. Українці мають довіряти власному волевиявленню і знати, що більшість українців мали можливість проголосувати. 
3. Військові і інші люди, які залучені до допомоги війську мають отримати можливість обирати  і обиратися. Це можливо лише за умови відсутності активних бойових дій. 

Тому спочатку мир і гарантії безпеки - потім вибори. Все інше - фантазії або божевілля.

Дякую за увагу. 

Підписатися на Богданова

BY Юрій Богданов


Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260

Share with your friend now:
group-telegram.com/yb_ua/7632

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

On December 23rd, 2020, Pavel Durov posted to his channel that the company would need to start generating revenue. In early 2021, he added that any advertising on the platform would not use user data for targeting, and that it would be focused on “large one-to-many channels.” He pledged that ads would be “non-intrusive” and that most users would simply not notice any change. Individual messages can be fully encrypted. But the user has to turn on that function. It's not automatic, as it is on Signal and WhatsApp. These administrators had built substantial positions in these scrips prior to the circulation of recommendations and offloaded their positions subsequent to rise in price of these scrips, making significant profits at the expense of unsuspecting investors, Sebi noted. "He has kind of an old-school cyber-libertarian world view where technology is there to set you free," Maréchal said. Given the pro-privacy stance of the platform, it’s taken as a given that it’ll be used for a number of reasons, not all of them good. And Telegram has been attached to a fair few scandals related to terrorism, sexual exploitation and crime. Back in 2015, Vox described Telegram as “ISIS’ app of choice,” saying that the platform’s real use is the ability to use channels to distribute material to large groups at once. Telegram has acted to remove public channels affiliated with terrorism, but Pavel Durov reiterated that he had no business snooping on private conversations.
from us


Telegram Юрій Богданов
FROM American