Я никого и ничего не боюсь. Я во все время готов отдать жизнь свою за Церковь Христову и за веру православную, чтобы только не дать врагам ее посмеяться над нею. Я до конца буду страдать, чтобы сохранить Православие...
Священномученик Владимир (Богоявленский), митрополит Киевский и Галицкий
#цитаты
Священномученик Владимир (Богоявленский), митрополит Киевский и Галицкий
#цитаты
Forwarded from Українська Православна Церква
❗️«Реєструємо, але не перевіряємо» – у Чернівецькій ОВА розповіли про дивний механізм масової перереєстрації релігійних громад з УПЦ в ПЦУ.
Обласна адміністрація, яка перереєстровує релігійні громади УПЦ на користь ПЦУ, не відповідає за достовірність інформації в поданих на її розгляд документах. Про це повідомила начальниця управління культури Чернівецької ОВА Олена Боднар у своєму коментарі «Суспільному», передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
За словами Боднар, рішення про зміну підпорядкування оформляють протоколом парафіяльних зборів. Водночас про те, як в ОВА визначають, чи відбувалися ці збори насправді, і чи проводили їх її справжні члени чи сторонні люди, начальниця обласного управління культури пояснити не змогла.
Натомість Олена Боднар повідомила, що обласна адміністрація взагалі не перевіряє достовірності інформації в документах, які подаються на перереєстрацію. За це, відповідно до її коментаря, повинен відповідати голова зборів, на яких приймається рішення про перехід.
Водночас законність повноважень так званого головуючого, як і законність так званих зборів також не перевіряється.
«Серед наших функцій – реєстрація нових релігійних організацій, зміна канонічного підпорядкування та будь-які зміни, пов’язані зі зміною керівника релігійної організації, адреси реєстрації тощо. Тобто те, що потребує коригування. Ми тільки реєструємо, але не перевіряємо», – каже Боднар.
В поясненнях чиновниці дивує і вибірковість, з якою розглядаються однотипні документи різних конфесій. Адже завжди державний орган до уваги бере лише документи про перехід в ПЦУ, натомість документи від громади УПЦ, які заперечують такий перехід, до уваги не приймаються.
Та й перереєстровуючи релігійні громади УПЦ на користь ПЦУ, обласні військові адміністрації не користуються ніякими юридичними механізмами перевірки законності таких переходів.
Дивує, як після таких зізнань чиновниці її очільники з ДЕСС наважуються безапеляційно розповідати міжнародним правозахисним установам про свободу совісті і інші фундаментальні для демократичного суспільства категорії.
Обласна адміністрація, яка перереєстровує релігійні громади УПЦ на користь ПЦУ, не відповідає за достовірність інформації в поданих на її розгляд документах. Про це повідомила начальниця управління культури Чернівецької ОВА Олена Боднар у своєму коментарі «Суспільному», передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
За словами Боднар, рішення про зміну підпорядкування оформляють протоколом парафіяльних зборів. Водночас про те, як в ОВА визначають, чи відбувалися ці збори насправді, і чи проводили їх її справжні члени чи сторонні люди, начальниця обласного управління культури пояснити не змогла.
Натомість Олена Боднар повідомила, що обласна адміністрація взагалі не перевіряє достовірності інформації в документах, які подаються на перереєстрацію. За це, відповідно до її коментаря, повинен відповідати голова зборів, на яких приймається рішення про перехід.
Водночас законність повноважень так званого головуючого, як і законність так званих зборів також не перевіряється.
«Серед наших функцій – реєстрація нових релігійних організацій, зміна канонічного підпорядкування та будь-які зміни, пов’язані зі зміною керівника релігійної організації, адреси реєстрації тощо. Тобто те, що потребує коригування. Ми тільки реєструємо, але не перевіряємо», – каже Боднар.
В поясненнях чиновниці дивує і вибірковість, з якою розглядаються однотипні документи різних конфесій. Адже завжди державний орган до уваги бере лише документи про перехід в ПЦУ, натомість документи від громади УПЦ, які заперечують такий перехід, до уваги не приймаються.
Та й перереєстровуючи релігійні громади УПЦ на користь ПЦУ, обласні військові адміністрації не користуються ніякими юридичними механізмами перевірки законності таких переходів.
Дивує, як після таких зізнань чиновниці її очільники з ДЕСС наважуються безапеляційно розповідати міжнародним правозахисним установам про свободу совісті і інші фундаментальні для демократичного суспільства категорії.
Українська Православна Церква
«Реєструємо, але не перевіряємо» - у Чернівецькій ОВА розповіли про дивний механізм масової перереєстрації релігійних громад з…
УПЦ, новини УПЦ, Митрополит Онуфрій, Православ'я
Forwarded from Протоієрей Олександр Клименко
"Дерево тримається корінням, а людина сім’єю", - чомусь згадалося наше українське прислів'я.
Чому я щотижня служу молебень за сімейний добробут? Бо в Україні з сім'єю справжня біда.
Ви це бачите наживо навколо себе, а статистика минулого року це підтверджує і свідчить про жахливі тенденції - розлучень в Україні майже та само, як шлюбів. На 150 тис. шлюбів маємо 142 тис. розлучень.
Тримайте, брати і сестри, свої родини міцними і моліться до Господа, щоб Він допоміг зберегти Ваші сім'ї міцними.
Чому я щотижня служу молебень за сімейний добробут? Бо в Україні з сім'єю справжня біда.
Ви це бачите наживо навколо себе, а статистика минулого року це підтверджує і свідчить про жахливі тенденції - розлучень в Україні майже та само, як шлюбів. На 150 тис. шлюбів маємо 142 тис. розлучень.
Тримайте, брати і сестри, свої родини міцними і моліться до Господа, щоб Він допоміг зберегти Ваші сім'ї міцними.
Forwarded from Просто про християнство.
♥️Жити по серцю – це…
«Не втручатися у чужі справи та бачити в інших тільки добре».
Так просто і водночас глибоко пояснює преподобний Амвросій Оптинський, що означає жити по серцю. Це не байдужість, а внутрішній мир, коли людина не прагне судити інших, не розпорошується на зайве, а живе з відкритістю, любов’ю та довірою до Бога.
Бути уважним до свого серця, берегти його від осуду, неприязні та суєти – значить нести світло, навіть коли світ сповнений темряви.
«Не втручатися у чужі справи та бачити в інших тільки добре».
Так просто і водночас глибоко пояснює преподобний Амвросій Оптинський, що означає жити по серцю. Це не байдужість, а внутрішній мир, коли людина не прагне судити інших, не розпорошується на зайве, а живе з відкритістю, любов’ю та довірою до Бога.
Бути уважним до свого серця, берегти його від осуду, неприязні та суєти – значить нести світло, навіть коли світ сповнений темряви.
#цитаты
ПРАКТИЧЕСКИЕ ПАРАДОКСЫ У СВЯТИТЕЛЯ ИОАННА ЗЛАТОУСТА
«Таково свойство добродетели: ей удивляются даже и те, кто её преследует... Таково свойство зла: его презирают даже те, кто его делает»
ПРАКТИЧЕСКИЕ ПАРАДОКСЫ У СВЯТИТЕЛЯ ИОАННА ЗЛАТОУСТА
«Таково свойство добродетели: ей удивляются даже и те, кто её преследует... Таково свойство зла: его презирают даже те, кто его делает»
Forwarded from прεсвѷтεръ Юрїй
🕊 Святі мученики і сповідники, котрі за Христа у ХХ столітті на теренах безбожної радянської імперії постраждали, моліть Агнця за Церкву Його і вірних чад, що ім’я Його носять і світові уповання своє гідно засвідчують 🌿
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
На фото виписка вартістю цілого життя Христового сповідника священномученика Олександра, протоієрея Хонятинського (✞13.Х.1937), який вчинив «тяжкий злочин» перед комуністичною владою лише тим, що «агитировал водить детей в церковь», отримавши за це вирок від мінідіоклетіанів мізеронероновичів — «РАССТРЕЛЯТЬ!» 💥
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
На фото виписка вартістю цілого життя Христового сповідника священномученика Олександра, протоієрея Хонятинського (✞13.Х.1937), який вчинив «тяжкий злочин» перед комуністичною владою лише тим, що «агитировал водить детей в церковь», отримавши за це вирок від мінідіоклетіанів мізеронероновичів — «РАССТРЕЛЯТЬ!» 💥
Forwarded from протоиерей Димитрий Гарчук (DG)
О МЫТАРЕ И ФАРИСЕЕ
Шуршат листы календаря.
Мы на пороге пения Триоди
И завтра мы услышим из синаксаря
Евангелия чтение знакомое народу.
Поведает нам Церковь сокрушенье мытаря
И фарисея «преблагочестивую» породу...
И каждый в них узрит себя,
Дежурно осуждая фарисея,
Желая быть сегодня в роли мытаря,
А завтра, даже не краснея,
Помыслом неопытным спеша,
Обычно так собою любоваться
Начнут и сердце и душа,
От правды добродетели нагая,
В безумии того не понимая,
Так лихо перед Богом красоваться,
Забыв премудрости Сираха,
чтоб никому не насмехаться
Над человеком в горести души...
Мой друг, судить лишь не спеши
Того,чьё ты не знаешь сердце!
Чтобы не стать похуже иноверца:
Ведь праведность легко терять
А сокрушенье в силах оправдать
Кто хочет вознестись,
тому удел смириться.
А кто умалится — тот в Боге утвердится.
20.02.2021
©️протоиерей Димитрий Гарчук
#Евангелия_строки
#синаксари_триоди
Шуршат листы календаря.
Мы на пороге пения Триоди
И завтра мы услышим из синаксаря
Евангелия чтение знакомое народу.
Поведает нам Церковь сокрушенье мытаря
И фарисея «преблагочестивую» породу...
И каждый в них узрит себя,
Дежурно осуждая фарисея,
Желая быть сегодня в роли мытаря,
А завтра, даже не краснея,
Помыслом неопытным спеша,
Обычно так собою любоваться
Начнут и сердце и душа,
От правды добродетели нагая,
В безумии того не понимая,
Так лихо перед Богом красоваться,
Забыв премудрости Сираха,
чтоб никому не насмехаться
Над человеком в горести души...
Мой друг, судить лишь не спеши
Того,чьё ты не знаешь сердце!
Чтобы не стать похуже иноверца:
Ведь праведность легко терять
А сокрушенье в силах оправдать
Кто хочет вознестись,
тому удел смириться.
А кто умалится — тот в Боге утвердится.
20.02.2021
©️протоиерей Димитрий Гарчук
#Евангелия_строки
#синаксари_триоди
«Воздаяння буває не чеснотам і не праці,але смиренню, яке від них народжується. І якщо такого не буває — марні всі труди і всі чесноти»
Преподобний Ісаак Сирін
#цитати
Преподобний Ісаак Сирін
#цитати
10 ЦИТАТ СВЯТИТЕЛЯ ИОАННА ЗЛАТОУСТА
📝 Каким бы вы ни подвергались страданиям, не думайте, что страдаете потому, что Бог оставил вас. Он не хочет избавить вас от бед, но хочет заставить вас презирать беды, потому что в этом-то и состоит настоящее избавление от бед.
📝 Великое благо молитва. Если кто, разговаривая с добродетельным человеком, получает от того немалую пользу, то каких благ не получит удостоившийся беседовать с Богом? Потому что молитва есть беседа с Богом.
📝 Молитва не только очищает грехи, но прогоняет даже и великие опасности.
📝 Надлежит, чтобы... мы проводили жизнь в молитве и ею непрестанно освежали свой ум, так как мы — все люди — нуждаемся в ней не меньше, чем деревья в водах.
📝 Кто может усердно молиться, тот богаче всех, хотя бы он был беднее всех. Напротив, кто не прибегает к молитве, тот, хотя бы сидел на царском престоле, беднее всех.
📝 У людей правда не соединяется с милостью. А у Бога не так, но с правдой соединяется и милость, и притом такая, что и сама правда называется человеколюбием.
📝 Грех есть рана, покаяние — врачевство.
📝 Как огонь требует дров, так и благодать требует нашего усердия, чтобы ей воспламениться.
📝 Если желаешь радости… — устремись к любомудрию по Богу и держись добродетели; тогда ничто ни из настоящего, ни из ожидаемого не сможет опечалить тебя.
📝 Ошибается тот, кто считает, что пост лишь в воздержании от пищи. Истинный пост есть удаление от зла, обуздание языка, отложение гнева, укрощение похотей, прекращение клеветы, лжи и клятвопреступления.
#цитаты_святых
📝 Каким бы вы ни подвергались страданиям, не думайте, что страдаете потому, что Бог оставил вас. Он не хочет избавить вас от бед, но хочет заставить вас презирать беды, потому что в этом-то и состоит настоящее избавление от бед.
📝 Великое благо молитва. Если кто, разговаривая с добродетельным человеком, получает от того немалую пользу, то каких благ не получит удостоившийся беседовать с Богом? Потому что молитва есть беседа с Богом.
📝 Молитва не только очищает грехи, но прогоняет даже и великие опасности.
📝 Надлежит, чтобы... мы проводили жизнь в молитве и ею непрестанно освежали свой ум, так как мы — все люди — нуждаемся в ней не меньше, чем деревья в водах.
📝 Кто может усердно молиться, тот богаче всех, хотя бы он был беднее всех. Напротив, кто не прибегает к молитве, тот, хотя бы сидел на царском престоле, беднее всех.
📝 У людей правда не соединяется с милостью. А у Бога не так, но с правдой соединяется и милость, и притом такая, что и сама правда называется человеколюбием.
📝 Грех есть рана, покаяние — врачевство.
📝 Как огонь требует дров, так и благодать требует нашего усердия, чтобы ей воспламениться.
📝 Если желаешь радости… — устремись к любомудрию по Богу и держись добродетели; тогда ничто ни из настоящего, ни из ожидаемого не сможет опечалить тебя.
📝 Ошибается тот, кто считает, что пост лишь в воздержании от пищи. Истинный пост есть удаление от зла, обуздание языка, отложение гнева, укрощение похотей, прекращение клеветы, лжи и клятвопреступления.
#цитаты_святых
Дорогі брати і сестри! Шанобливо прошу вас по силам взяти участь в оплаті виготовлення для одеського Храму Входу Господнього в Єрусалим ікони святителя Нектарія Егінського.
Вартість образу — 13000 грн.
Молитвами цього дивовижного святого «Нехай Бог миру буде з усіма вами» (Рим.15:33)
💳 для пожертв ⬇️
4441111045585357
монобанк
5363542102283851
ПриватБанк
Вартість образу — 13000 грн.
Молитвами цього дивовижного святого «Нехай Бог миру буде з усіма вами» (Рим.15:33)
💳 для пожертв ⬇️
4441111045585357
монобанк
5363542102283851
ПриватБанк
«За дверима залишаться ті молитви, які, підносячись до Бога, не мають при собі любові, тому що одна любов відчиняє двері молитві»
Преподобний Єфрем Сирін
#цитати
Преподобний Єфрем Сирін
#цитати
Forwarded from прεсвѷтεръ Юрїй
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Чому зараз суцільна седмиця ❓
Седмиця після Неділі про митаря і фарисея — суцільна. Це означає, що на цьому тижні середа і п’ятниця — дні непісні.
Посту немає у середу і пʼятницю на Святки, на Світлій седмиці, після Пʼятидесятниці до Неділі всіх святих.
Чому ж зараз, коли на тижні визначних свят немає, але й посту у середу і п’ятницю немає?
Дуже часто це пояснюють тим, що після почутої у неділю притчі ми не хочемо уподібнюватися гордому фарисею и демонструємо свою духовну свободу: хочемо - постимося; а можемо і не поститися. Проте, це міркування пізнє і штучне, його можна віднести до символічних і алегоричних пояснень, але мусить бути й історичне пояснення відміні посту саме в цю семдмицю…
___________________
📕 Наш Типікон (гл.49, див.фото вище) називає піст в цю седмицю "арцивурієвим" і повідомляє, що його його дотримуються "іномудрствующі", а православні не дотримуються і тим спустошують "веління такої єресі".
❇️ "Іномудрствующі" — це Вірменська Апостольська Церква (яка відокремилась від Православʼя після IV Вселенського собору), а "Арцивурієв" — це словʼянське прочитання вірменського слова "арачаворк" — "перший".
Цим словом називається у Вірменській церкві
пʼятиденний строгий піст за три тижні до початку Великого посту. Він існує і тепер, тільки називається "переднім" або "передовим", а в суботу відмічається день св.Саркіса, якого у Вірменії вважають покровителем закоханих.
🧙🏻♂️ Проф.І.О.Карабінов в монографії "Пістна Тріодь" відмічає: "Цього посту дотримуються усі східні інославні християни під іменем посту Ниневітян. За несторіанськими звістками він був встановлений між 567–578 рр. З приводу появи в Персії чуми: митрополит області Beth-Garma і єпископ Ниневії видали розпорядження про триденний, за прикладом ниневітян, піст для умилостивлення Бога, і після цього чума припинилася.
Вірмени склали своє, місцеве, пояснення походження данного посту. В сповіданні віри католикоса Нерзеса Благодатного, викладеному в листі до імператора Мануїла Комніна (близько. 1170 р.), розповідається, що він був встановлений св. Григорієм Просвітителем Вірменії"
👳🏻♂️ На це встановлення православна Візантія відреагувала забороною посту на цій седмиці, щоб такою обрядовою відмінністю підкреслити різницю віросповідання. Діло було давно, а правило залишилось і у нас тепер є така от суцільна седмиця з незвичайною історією.
Джерело: https://www.group-telegram.com/stvsl
Седмиця після Неділі про митаря і фарисея — суцільна. Це означає, що на цьому тижні середа і п’ятниця — дні непісні.
Посту немає у середу і пʼятницю на Святки, на Світлій седмиці, після Пʼятидесятниці до Неділі всіх святих.
Чому ж зараз, коли на тижні визначних свят немає, але й посту у середу і п’ятницю немає?
Дуже часто це пояснюють тим, що після почутої у неділю притчі ми не хочемо уподібнюватися гордому фарисею и демонструємо свою духовну свободу: хочемо - постимося; а можемо і не поститися. Проте, це міркування пізнє і штучне, його можна віднести до символічних і алегоричних пояснень, але мусить бути й історичне пояснення відміні посту саме в цю семдмицю…
___________________
📕 Наш Типікон (гл.49, див.фото вище) називає піст в цю седмицю "арцивурієвим" і повідомляє, що його його дотримуються "іномудрствующі", а православні не дотримуються і тим спустошують "веління такої єресі".
❇️ "Іномудрствующі" — це Вірменська Апостольська Церква (яка відокремилась від Православʼя після IV Вселенського собору), а "Арцивурієв" — це словʼянське прочитання вірменського слова "арачаворк" — "перший".
Цим словом називається у Вірменській церкві
пʼятиденний строгий піст за три тижні до початку Великого посту. Він існує і тепер, тільки називається "переднім" або "передовим", а в суботу відмічається день св.Саркіса, якого у Вірменії вважають покровителем закоханих.
🧙🏻♂️ Проф.І.О.Карабінов в монографії "Пістна Тріодь" відмічає: "Цього посту дотримуються усі східні інославні християни під іменем посту Ниневітян. За несторіанськими звістками він був встановлений між 567–578 рр. З приводу появи в Персії чуми: митрополит області Beth-Garma і єпископ Ниневії видали розпорядження про триденний, за прикладом ниневітян, піст для умилостивлення Бога, і після цього чума припинилася.
Вірмени склали своє, місцеве, пояснення походження данного посту. В сповіданні віри католикоса Нерзеса Благодатного, викладеному в листі до імператора Мануїла Комніна (близько. 1170 р.), розповідається, що він був встановлений св. Григорієм Просвітителем Вірменії"
👳🏻♂️ На це встановлення православна Візантія відреагувала забороною посту на цій седмиці, щоб такою обрядовою відмінністю підкреслити різницю віросповідання. Діло було давно, а правило залишилось і у нас тепер є така от суцільна седмиця з незвичайною історією.
Джерело: https://www.group-telegram.com/stvsl
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
ПЕЛІКАНИ — євхаристійні символи
Одним з древніх символів християнства був пелікан. Існує легенда,яка приписує пелікану досконалу євангельську поведінку. Дорослі пелікани стійкі до укусів ядовитих змій і навіть харчуються ними. А ось у пташенят в крові ще не виробляється протиотрута. І якщо пташеня вжалить ядовита змія, дорослий пелікан розклеює собі груди і кормить пташеня своєю плоттю і кров’ю, в яких є протиотрута. Тому пеліканів в древності зображали на посудинах для звершення Євхаристії — Жертви Христової.
Одним з древніх символів християнства був пелікан. Існує легенда,яка приписує пелікану досконалу євангельську поведінку. Дорослі пелікани стійкі до укусів ядовитих змій і навіть харчуються ними. А ось у пташенят в крові ще не виробляється протиотрута. І якщо пташеня вжалить ядовита змія, дорослий пелікан розклеює собі груди і кормить пташеня своєю плоттю і кров’ю, в яких є протиотрута. Тому пеліканів в древності зображали на посудинах для звершення Євхаристії — Жертви Христової.
Forwarded from прεсвѷтεръ Юрїй
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from прεсвѷтεръ Юрїй
❓А чи знаєте Ви, що …
… у римських легіонерів існував такий елемент амуніції, який називався фýрка (лат. furca – двозубі вила, клешні) — така собі дерев’яна хрестовина з двох жердин із поглибленнями в місцях їхнього з’єднання. Легіонери використовували фурку для перенесення необхідних речей та предметів у далеких військових походах, покладаючи її на плече (див. ілюстрацію внизу допису).
А тепер згадаємо слова нашого Спасителя: «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною» (Мк. 8:34; Лк. 9:23). Так, у Вульгаті слово «хрест» написано саме як «crucem», що є аналогом грецького оригіналу «σταυρὸν», але слід звернути увагу на вступні слова заклику Христа — «хто хоче йти за Мною…».
Чим вони так важливі? А тим, що, по-перше, в суспільстві, до якого звертався Спаситель були не тільки юдеї, але і римські солдати, які, до прикладу, свого часу шукали поради у святого Іоанна Предтечі (див. Лк. 3:14). А по-друге, призив до війська в Римській імперії був добровільним і кожен легінь сам обирав, говорячи сучасною мовою, військову частину для проходження служби та генерала, у якого бажав служити.
Цей заклик Спасителя був до подій Страсного Тижня і, відповідно, Голгофи. Ні апостоли, ні мироносиці, ні тим більше пересічні слухачі ще не були свідками того, як Сину Людському належало бути піднятим (Ін. 3:14). Тому, знаючи військовий обиход римського легіонера, даний заклик Господа сприймається тепер дещо інакше.
… у римських легіонерів існував такий елемент амуніції, який називався фýрка (лат. furca – двозубі вила, клешні) — така собі дерев’яна хрестовина з двох жердин із поглибленнями в місцях їхнього з’єднання. Легіонери використовували фурку для перенесення необхідних речей та предметів у далеких військових походах, покладаючи її на плече (див. ілюстрацію внизу допису).
А тепер згадаємо слова нашого Спасителя: «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною» (Мк. 8:34; Лк. 9:23). Так, у Вульгаті слово «хрест» написано саме як «crucem», що є аналогом грецького оригіналу «σταυρὸν», але слід звернути увагу на вступні слова заклику Христа — «хто хоче йти за Мною…».
Чим вони так важливі? А тим, що, по-перше, в суспільстві, до якого звертався Спаситель були не тільки юдеї, але і римські солдати, які, до прикладу, свого часу шукали поради у святого Іоанна Предтечі (див. Лк. 3:14). А по-друге, призив до війська в Римській імперії був добровільним і кожен легінь сам обирав, говорячи сучасною мовою, військову частину для проходження служби та генерала, у якого бажав служити.
Цей заклик Спасителя був до подій Страсного Тижня і, відповідно, Голгофи. Ні апостоли, ні мироносиці, ні тим більше пересічні слухачі ще не були свідками того, як Сину Людському належало бути піднятим (Ін. 3:14). Тому, знаючи військовий обиход римського легіонера, даний заклик Господа сприймається тепер дещо інакше.
ЩОДО ІСТОРІЇ СВЯТА СТРІТЕННЯ
Найдавніше історично достовірне свідоцтво про богослужбове чествування Стрітення Господнього на християнському Сході знаходимо у знаменитому
Itinerarium Aetheriae, або — «Паломництво до Святих місць» (Peregrinatio ad Loca Sancta); цей найцінніший памʼятник датується кінцем IV ст. і належить перу любознательної західної паломниці Етерії (в старій літературі – Сильвія Аквітанка). Її Перегрінаціо, один з перших християнських памʼятників цього жанру, ще не дає Стрітенню самостійного літургічного заголовку та іменує його просто «сороковим днем від Епіфанії (Богоявлення)», — натомість коротко описує саме торжество, що звершується цього дня в Єрусалимі: «Сороковий день від Епіфанії (quadragesimae de epiphania) святкується тут з великою честю. В цей день буває процесія в Анастасіс, і всі шествують, і все звершується по порядку з найвеличнішим торжеством, як в Пасху. Проповідують усі пресвітери, і потім єпископ, тлумачить завжди про те місце Євангелія, де в сороковий день Іосиф і Марія принесли Господа в Храм, і узоіли Його Симеон і Анна пророчиця, дочка Фануїла, і про слова їх, які вони сказали, побачивши Господа, і про приношення, котре принесли батьки. И після цього, відправивши все по звичайному порядку, звершують Літургію, і потім буває відпуст»(Itinerarium Aetheriae, 26).
Джерела свідчать, що свято Стрітення виникло і в IV-V століттях існувало в богослужбовому календарі Єрусалимської Церкви в якості торжества, яка завершує сорокаденний цикл Богоявлення (грец. Епіфанія, чи Теофанія), присвяченого спомину цілого ряду євангельських подій. Цим пояснюється початкова відсутність у нього власного літургічного заголовка і іменування його, за формальним хронологічним принципом, — «Сороковим днем від Епіфанії».
Після завершення вирішальної стадії христологічних суперечок (на Халкідонському Соборі 451 р., що затвердив догмат рівночесного єднання людської природи Логоса Втіленного с Його Іпостасним єством) ніщо не стояло на заваді богослужебовому прославленню знаменних подій в земному житті Іісуса Христа. До цього часу і відноситься поява Стрітення в якості самостійного владичнього (господського) свята річного циклу в календарях столичних Церков: Риму (кінець V ст.) і Константинополя (1-ша половина VI ст.).
Найдавніше історично достовірне свідоцтво про богослужбове чествування Стрітення Господнього на християнському Сході знаходимо у знаменитому
Itinerarium Aetheriae, або — «Паломництво до Святих місць» (Peregrinatio ad Loca Sancta); цей найцінніший памʼятник датується кінцем IV ст. і належить перу любознательної західної паломниці Етерії (в старій літературі – Сильвія Аквітанка). Її Перегрінаціо, один з перших християнських памʼятників цього жанру, ще не дає Стрітенню самостійного літургічного заголовку та іменує його просто «сороковим днем від Епіфанії (Богоявлення)», — натомість коротко описує саме торжество, що звершується цього дня в Єрусалимі: «Сороковий день від Епіфанії (quadragesimae de epiphania) святкується тут з великою честю. В цей день буває процесія в Анастасіс, і всі шествують, і все звершується по порядку з найвеличнішим торжеством, як в Пасху. Проповідують усі пресвітери, і потім єпископ, тлумачить завжди про те місце Євангелія, де в сороковий день Іосиф і Марія принесли Господа в Храм, і узоіли Його Симеон і Анна пророчиця, дочка Фануїла, і про слова їх, які вони сказали, побачивши Господа, і про приношення, котре принесли батьки. И після цього, відправивши все по звичайному порядку, звершують Літургію, і потім буває відпуст»(Itinerarium Aetheriae, 26).
Джерела свідчать, що свято Стрітення виникло і в IV-V століттях існувало в богослужбовому календарі Єрусалимської Церкви в якості торжества, яка завершує сорокаденний цикл Богоявлення (грец. Епіфанія, чи Теофанія), присвяченого спомину цілого ряду євангельських подій. Цим пояснюється початкова відсутність у нього власного літургічного заголовка і іменування його, за формальним хронологічним принципом, — «Сороковим днем від Епіфанії».
Після завершення вирішальної стадії христологічних суперечок (на Халкідонському Соборі 451 р., що затвердив догмат рівночесного єднання людської природи Логоса Втіленного с Його Іпостасним єством) ніщо не стояло на заваді богослужебовому прославленню знаменних подій в земному житті Іісуса Христа. До цього часу і відноситься поява Стрітення в якості самостійного владичнього (господського) свята річного циклу в календарях столичних Церков: Риму (кінець V ст.) і Константинополя (1-ша половина VI ст.).
Forwarded from прεсвѷтεръ Юрїй
⚪️ Свято Стрітення: Господське чи Богородичне? 🔵
Власне кажучи, обидва варіанти є правильними, ось тільки із незначним зауваженням: за Константинопольською традицією воно Господське, а за Римською — Богородичне.
Свято Стрітення в Константинопольській Церкві відоме із 542 року і було встановлено благовірним Юстиніаном Великим (✞14.ХІ.565) після страшної всеімперської морової виразки 541 року.
В Римській Церкві це святкування було започатковане дещо раніше — у 496 році. Тут його фіксація пов’язана із літургічною діяльністю Папи Геласія (✞19.ХІ.496), хоча, заради правди кажучи, є дослідники, котрі вважають, що Римська Церква прийняла празник Стрітення пізніше — в час понтифікату святителя Григорія Діалога (✞12.ІІІ.604). От тільки назва свята була не Praesentatio Domini (Представлення Господа), а до реформи 1970 року Purificatio Mariae (Очищення Марії), оскільки його західні акценти не лише про світло для народів, але і про сорокаденний термін очищення Богородиці після пологів.
🔥 Ну і про свічечки ж… 🕯
Свічки святять теж, згідно із римською практикою, що була введена вищезгаданим Єпископом Риму Геласієм у відповідь на язичницьку біганину із факелами на честь бога Плутона, якому був присвячений весь місяць лютий, коли йому приносили очищувальні жертви і взагалі вогнем «очищували» вулиці Риму. То ж коли акцент переставили на Христа, тоді поруч із церковно-літургічним Purificatio Mariae з’явилося народне іменування Lichtmess у німців, Candelaria в іспанців, Chandeleur у французів та Candlemas у британців. А у нас в Київській Митрополії «стрітенські» свічки були уведені за Митрополита Петра Могили у 1646 році разом із іншими 36 чинопослідуваннями, що були оправославнені із католицьких Місалів (аналог Служебника), Бревіаріїв (аналог Часослова) та Ритуалів (аналог Требника). Можливо, так святитель Петро вирішив перенести із Речі Посполитої до Київської Митрополії торжество Matki Bożej Gromnicznej, коли свічки освячували заради подальшого підвалювання їх у час грози.
Наразі крім свічок здебільшого в Україні в день цього свята також побутує практика звершення і Малого освячення води.
Власне кажучи, обидва варіанти є правильними, ось тільки із незначним зауваженням: за Константинопольською традицією воно Господське, а за Римською — Богородичне.
Свято Стрітення в Константинопольській Церкві відоме із 542 року і було встановлено благовірним Юстиніаном Великим (✞14.ХІ.565) після страшної всеімперської морової виразки 541 року.
В Римській Церкві це святкування було започатковане дещо раніше — у 496 році. Тут його фіксація пов’язана із літургічною діяльністю Папи Геласія (✞19.ХІ.496), хоча, заради правди кажучи, є дослідники, котрі вважають, що Римська Церква прийняла празник Стрітення пізніше — в час понтифікату святителя Григорія Діалога (✞12.ІІІ.604). От тільки назва свята була не Praesentatio Domini (Представлення Господа), а до реформи 1970 року Purificatio Mariae (Очищення Марії), оскільки його західні акценти не лише про світло для народів, але і про сорокаденний термін очищення Богородиці після пологів.
🔥 Ну і про свічечки ж… 🕯
Свічки святять теж, згідно із римською практикою, що була введена вищезгаданим Єпископом Риму Геласієм у відповідь на язичницьку біганину із факелами на честь бога Плутона, якому був присвячений весь місяць лютий, коли йому приносили очищувальні жертви і взагалі вогнем «очищували» вулиці Риму. То ж коли акцент переставили на Христа, тоді поруч із церковно-літургічним Purificatio Mariae з’явилося народне іменування Lichtmess у німців, Candelaria в іспанців, Chandeleur у французів та Candlemas у британців. А у нас в Київській Митрополії «стрітенські» свічки були уведені за Митрополита Петра Могили у 1646 році разом із іншими 36 чинопослідуваннями, що були оправославнені із католицьких Місалів (аналог Служебника), Бревіаріїв (аналог Часослова) та Ритуалів (аналог Требника). Можливо, так святитель Петро вирішив перенести із Речі Посполитої до Київської Митрополії торжество Matki Bożej Gromnicznej, коли свічки освячували заради подальшого підвалювання їх у час грози.
Наразі крім свічок здебільшого в Україні в день цього свята також побутує практика звершення і Малого освячення води.
