🖼️«Прийом послів у Дамаску» (1511?), від анонімного венеційського художника з майстерні Джентілле Белліні. Полотно потрапило з Туреччини у Францію за Людовіка XIV. Належить колекції Лувру. Картина зображує аудієнцію дипломатів з Венеції у мамлюкського намісника (наїба) в Дамаску поч. XVI ст. На ній помітна «Мечеть Омейядів». На передньому фоні – укріплення й будівлі, прикрашені гербами султана Кайтбея (1468-1498). Картина має дуже багато символічних деталей та учасників (наїб, кадії різних правових шкіл, драгоман, воїни, тощо), статус яких допомагає зрозуміти їх вбрання. Венеція мала тісні звʼязки з мамлюками Єгипту та Сирії, зокрема - поставляючи до них багато металів (золото, срібло, мідь, олово, свинець, ртуть), важливі для життєдіяльності держави. Комерційні й дипломатичні взаємини супроводжувались культурним взаємовпливом, а в кожну подібну місію долучали й письменників/інтелектуалів, художників, перекладачів, які допомагали фіксувати й відтворювати культуру «іншого». #мистецтво #Сирія #Дамаск #Мамлюки
🖼️«Прийом послів у Дамаску» (1511?), від анонімного венеційського художника з майстерні Джентілле Белліні. Полотно потрапило з Туреччини у Францію за Людовіка XIV. Належить колекції Лувру. Картина зображує аудієнцію дипломатів з Венеції у мамлюкського намісника (наїба) в Дамаску поч. XVI ст. На ній помітна «Мечеть Омейядів». На передньому фоні – укріплення й будівлі, прикрашені гербами султана Кайтбея (1468-1498). Картина має дуже багато символічних деталей та учасників (наїб, кадії різних правових шкіл, драгоман, воїни, тощо), статус яких допомагає зрозуміти їх вбрання. Венеція мала тісні звʼязки з мамлюками Єгипту та Сирії, зокрема - поставляючи до них багато металів (золото, срібло, мідь, олово, свинець, ртуть), важливі для життєдіяльності держави. Комерційні й дипломатичні взаємини супроводжувались культурним взаємовпливом, а в кожну подібну місію долучали й письменників/інтелектуалів, художників, перекладачів, які допомагали фіксувати й відтворювати культуру «іншого». #мистецтво #Сирія #Дамаск #Мамлюки
Despite Telegram's origins, its approach to users' security has privacy advocates worried. The account, "War on Fakes," was created on February 24, the same day Russian President Vladimir Putin announced a "special military operation" and troops began invading Ukraine. The page is rife with disinformation, according to The Atlantic Council's Digital Forensic Research Lab, which studies digital extremism and published a report examining the channel. Individual messages can be fully encrypted. But the user has to turn on that function. It's not automatic, as it is on Signal and WhatsApp. Just days after Russia invaded Ukraine, Durov wrote that Telegram was "increasingly becoming a source of unverified information," and he worried about the app being used to "incite ethnic hatred." Russians and Ukrainians are both prolific users of Telegram. They rely on the app for channels that act as newsfeeds, group chats (both public and private), and one-to-one communication. Since the Russian invasion of Ukraine, Telegram has remained an important lifeline for both Russians and Ukrainians, as a way of staying aware of the latest news and keeping in touch with loved ones.
from ye
