Telegram Group Search
Цьогоріч авторкою тексту Радіодиктанту національної єдності – 2024 стане письменниця Оксана Забужко. Читатиме Радіодиктант поет, нині військовий, Павло Вишебаба


Удачі 😎
Добрий день, хотіла про гроші поговорити, але я на це не вчилася. Муляє і синдром самозванки і бажання поговорити водночас. 

Я розумію, чому проводять дослідження, щоб довести очевидні речі типу потреби інституційної підтримки. Бо краще доводити щось пдфкою, а не словами, щоб отримати фінансування. 

З 2014 року «грошей нема у медіа», але потім хтось приносить ідею (і цей тренд в Україну), яка нас всіх врятує (нативка, пейвол, спільноти, відео), так і живемо — в один момент усі мають робити щось, що нас врятує. Поки нічого не врятувала, але тенденція «медіа помруть» стара як світ. 

Якщо серйозно, інституційна підтримка та інвестиції — це те, що дійсно може підтримати медіа, заробіток з реклами, додаткових активностей, підтримка спільноти — це те, що можна розвивати, але без особливих ілюзій. Воно працює, але світ буремний. 

З того, що я бачу за власним досвідом, вийти на самоокупність реально, якщо мати первинну хорошу підтримку на два роки (те, що покриє нормальну команду з ринковими зп, оренду офісу, промо та всякі важливі платежі), за умови, що рекламний ринок не буде різко падати, партнерства будуть працювати, курс не буде стрибати, а гранти на проєкти все одно лишатимуться. (місце для заплакати) 

Два роки — це мінімальний період, після якого ми можемо побачити результати (або ні). З іншої сторони, є медіа, які будуть себе більш впевнено відчувати навіть за 50% підтримки донора.

Можуть бути і приватні інвестиції, але той шлях ще більш сповнений ям. 

Можна й інакше насправді. Багато що можна, але дуже важко, бо завжди треба трішки економити, трішки перепрацювати та закладати у проєкти бюджет так, щоб підтримати редакційну роботу. А це ще в час, коли більшість бюджетів йде в ютуберів та блогерів, але тобі все одно всі пишуть (вибачте, що я про це вам така молода говорю). Коротше, це за межею вигоряння, але за крок до антидепресантів, якщо метафорично.

Можна по різному, але грантів суттєво менше за останні пів року, це помітно навіть без заглиблення у тему. Доступ до ресурсу у нас як нішового, але не регіонального, видання і так був обмежений, а тут прям щось тривожно. 

За відчуттями доступу буду ще менше, жонглювання бюджетами цікавіше, а зарплати та гонорари з наступного року все одного треба підвищувати, бо курс долара існує. 

Отаке.
Вибачте, що без контексту — «Юрчишин видалив свій допис в Telegram та написав, що очікує підтвердження від офіційних джерел» — але можна якось обережніше працювати з інформацією.
Forwarded from DIVOCHE.MEDIA
Померла українська журналістка Вікторія Рощина, яку незаконно утримували у росії. Обставини смерті українки наразі невідомі.

За попередніми даними, журналістка була в списках на обмін і найближчим часом мала повернутися додому.

«Вікторія Рощина, незаконно утримувана рф громадянка України, була у відповідних базах, реєстрах з українського боку. Координаційний штаб робив все можливе, щоб повернути її додому. Її повернення було погоджене, й остання інформація, яка відома, її етапували до “Лефортово” з метою підготовки повернення додому. Найближчим часом вона мала бути вдома, для цього було зроблене все необхідне», — розповів у коментарі «Суспільному» представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов.

@divochemedia
Та боже, за що?
Сто років не чула у комунікації «бумери». І це про ейджизм, якщо що.

Так мені продали косметику для собак першим слайдом, але на третьому я передумала.
Коли виросту, зроблю курс «як вести книжкові клуби та зберігати любов до читання».
Дивилася сьогодні програму Донбас медіа форуму та щото мені сумно від фрази «це не розваги та не лайфстайл».

Хіба культура не має стати якраз частиною лайфстайлу, а не десь бути поза межами того, що найбільше читається.

Та й таке.

Хто буде, до речі?
Лена наша напсала колонку, отримала порцію хейту, що 35 це не вік.

А я думаю, що між «а дорослі є вдома» та «а чоловіка можете покликати» до «хазяйка, приймай роботу» — десять років та два ремонти.

Я теж рада, що мені не 25, до речі. Класно бути дорослою.
Просто цікаво, хто всі ці медійники, які «на условиях анонимности» говорили з Медузою.
«Жінка пригадує, як вранці 24 лютого 2022 року навіть не прочитала новини й поїхала на роботу, де в кабінетах панувала незвична тиша. Далі почалися дзвінки, обстріли сусідніх населених пунктів.

Син сповістив, що збирається на фронт. Далі Енергодар окупували, й на АЕС жінка більше не повернулася. Пізніше росіяни дізналися про волонтерську діяльність родини й приїхали в будинок з обшуком, Тетяна з чоловіком потрапили в полон, де пройшли через допити й побиття.

«Я кажу росіянам: “Чого ви нас так ненавидите?” А вони: “Ніхто вас не ненавидить, вас обманюють”. Хіба бити дубинками по голові — це любов? Вони позабирали все, що їм хотілося, — теплий чоловічий одяг, светри сина. Чоловік у полоні був три тижні, а я — два», — розповідає жінка.

Після звільнення родина одразу вирішила покидати рідне місто, Тетяна з чоловіком не хотіли співпрацювати з окупантами й підписувати угоду з «Росатомом». Тож 12 листопада 2022 року, забравши всіх домашніх тваринок — собаку, папугу, кота матері Тетяни й кролика невістки, з мінімальною кількістю речей вони поїхали в бік Запоріжжя через 25 російських блокпостів».


Тетяна зараз шиє одяг для собак, а розповідаємо ми її історію, бо вона пройшла навчання у проєкті Jobs for her, який отримав грант від програми «Само собі ціль», де ми партнери.
Памʼятаєте мстудей?

Вони так активно почали працювати з книжковим ринком, що навіть цікаво, що то за новий концепт.
Forwarded from DIVOCHE.MEDIA
На 53-му Київському міжнародному кінофестивалі «Молодість» відбудеться національна прем’єра дебютної документальної стрічки Аделіни Борець «Квіти України». Нині вийшов трейлер фільму.

Стрічка візьме участь у документальному конкурсі, куди зазвичай обирають найцікавіші перші фільми кіномитців з усього світу.

Хоч назва «Квіти України» знайома киянам завдяки історії про однойменну будівлю, яку відстоюють від забудовників жителі міста, у фільмі мова піде про 67-річну Наталю. Вона протистоїть тому самому супротивнику — нечистим на руку забудовникам. Героїня фільму — сильна та незалежна жінка з гострим почуттям гумору. Вона сповнена рішучості захистити власну землю попри всі перешкоди. Боротьба приватна згодом перетворюється на боротьбу національну, коли росія розпочинає повномасштабне вторгнення в Україну.

Фільм «Квіти України» змальовує портрет жінки, яка відмовляється відступати, і надсилає глядачам потужне послання спротиву та надії.

@divochemedia
Forwarded from DIVOCHE.MEDIA
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Бренд жіночої білизни U-R-SO у Всесвітній місяць обізнаності про рак молочної залози разом із художницею Іриною Максимовою запустив проєкт «Подивись на груди!», щоб нагадати українкам про важливість регулярного самообстеження та щорічної діагностики.

Протягом жовтня художниця робила анонімні замальовки оголених грудей героїнь проєкту в авторському стилі. В такий спосіб U-R-S-O заохочує українок приділити увагу своєму здоров’ю, записатися на огляд до мамолога та попіклуватися про себе.

Зображення грудей героїнь проєкту використали для створення благодійного дропу U-R-SO, до якого увійшли листівки, плакати та сумки-шопери. Увесь прибуток від продажів цих виробів бренд передасть фонду Inspiration Family, що збирає 2,5 мільйона гривень на закупівлю ліків для жінок із метастатичним раком молочної залози.

@divochemedia
Після Марія запитала, як вистачає сил вести блог, а я сміялася, як йшла додому, що маю нуль фото з події.

Понесу свої думки про книгу ще на клуб, бо без спойлерів важко обговорювати.

Проте презентація вийшла дуже класною.

Дякую!
Справедливості заради розкажу, що до презентації я день працювала лежачи та просто лежала, бо моя батарейка на нулі.
2024/10/18 02:29:19
Back to Top
HTML Embed Code: