«Закон суворий, але це закон» - важливий принцип, як і «Закон один для всіх».
але є те, що часом забуває одна із сторін - держава в особі прокурорів, органів правопорядку та їх уповноважених осіб.
ці принципи в повній мірі поширюються і на них під час виконання службових обовʼязків, зокрема, але не виключно, і під час здійснення досудових розслідувань.
в правовій державі ці, як і багато інших принципів, мають працювати в обидві сторони: і для громадян, і для держави.
для держави, прокурорів та правоохоронців, навіть в більшій мірі, бо це ті, з числа нас, хто самі взялися від імені держави стояти на сторожі Закону, склавши відповідну присягу та отримуючи за це платню.
що можна очікувати від прокурора, правоохоронця, який сам нехтує Законом, використовує надані йому повноваження з метою досягнення інших завдань (особистих, групових, «корпоративних», корупційних тощо)?!
і навіть коли правоохоронці вважають, що порушуючи Закон, вони досягають якихось більших суспільно-значимих та корисних результатів, то дуже помиляються.
бо
а) Закони в державі призначені точно не для того, щоб окремо взятий її представник міг вирішувати коли і який з них треба виконувати, а коли і який можна чи треба порушувати,
б) такі їх порушення завдають значно більшої шкоди державі, її авторитету, правопорядку, суспільству та окремим громадянам, ніж уявна, надумана, а може навіть і цілком реальна та значима мета та мотиви таких їх дій.
саме для таких прокурорів та представників правоохоронних органів, які думають, а головне, діють інакше, в Кримінальному кодексі є цілий розділ «Злочини проти правосуддя».
але він залишатиметься лише словами на папері, допоки ті, хто вчиняють такі кримінальні правопорушення, не будуть притягуватися до відповідальності.
адже закони повинні працювати, закони повинні діяти, а безкарність, як відомо, породжує лише вседозволеність.
ті, хто стоять на захисті, на сторожі Закону, точно не можуть бути поза Законом чи над ним.
dura lex sed lex, інакше ми ніколи не матимемо правової держави.
«Закон суворий, але це закон» - важливий принцип, як і «Закон один для всіх».
але є те, що часом забуває одна із сторін - держава в особі прокурорів, органів правопорядку та їх уповноважених осіб.
ці принципи в повній мірі поширюються і на них під час виконання службових обовʼязків, зокрема, але не виключно, і під час здійснення досудових розслідувань.
в правовій державі ці, як і багато інших принципів, мають працювати в обидві сторони: і для громадян, і для держави.
для держави, прокурорів та правоохоронців, навіть в більшій мірі, бо це ті, з числа нас, хто самі взялися від імені держави стояти на сторожі Закону, склавши відповідну присягу та отримуючи за це платню.
що можна очікувати від прокурора, правоохоронця, який сам нехтує Законом, використовує надані йому повноваження з метою досягнення інших завдань (особистих, групових, «корпоративних», корупційних тощо)?!
і навіть коли правоохоронці вважають, що порушуючи Закон, вони досягають якихось більших суспільно-значимих та корисних результатів, то дуже помиляються.
бо
а) Закони в державі призначені точно не для того, щоб окремо взятий її представник міг вирішувати коли і який з них треба виконувати, а коли і який можна чи треба порушувати,
б) такі їх порушення завдають значно більшої шкоди державі, її авторитету, правопорядку, суспільству та окремим громадянам, ніж уявна, надумана, а може навіть і цілком реальна та значима мета та мотиви таких їх дій.
саме для таких прокурорів та представників правоохоронних органів, які думають, а головне, діють інакше, в Кримінальному кодексі є цілий розділ «Злочини проти правосуддя».
але він залишатиметься лише словами на папері, допоки ті, хто вчиняють такі кримінальні правопорушення, не будуть притягуватися до відповідальності.
адже закони повинні працювати, закони повинні діяти, а безкарність, як відомо, породжує лише вседозволеність.
ті, хто стоять на захисті, на сторожі Закону, точно не можуть бути поза Законом чи над ним.
dura lex sed lex, інакше ми ніколи не матимемо правової держави.
BY Шрам
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
WhatsApp, a rival messaging platform, introduced some measures to counter disinformation when Covid-19 was first sweeping the world. The War on Fakes channel has repeatedly attempted to push conspiracies that footage from Ukraine is somehow being falsified. One post on the channel from February 24 claimed without evidence that a widely viewed photo of a Ukrainian woman injured in an airstrike in the city of Chuhuiv was doctored and that the woman was seen in a different photo days later without injuries. The post, which has over 600,000 views, also baselessly claimed that the woman's blood was actually makeup or grape juice. Again, in contrast to Facebook, Google and Twitter, Telegram's founder Pavel Durov runs his company in relative secrecy from Dubai. Groups are also not fully encrypted, end-to-end. This includes private groups. Private groups cannot be seen by other Telegram users, but Telegram itself can see the groups and all of the communications that you have in them. All of the same risks and warnings about channels can be applied to groups. Perpetrators of such fraud use various marketing techniques to attract subscribers on their social media channels.
from ye
