group-telegram.com/yelagina_poetry/205
Last Update:
ІІ. канцона для свічки
я завжди хотів тобі розказати
стікає осіння гроза у блискучі канавки
ріка спокійна іде
а під нею вулканисте дно
розбиваються тисячі спраглих до сонця свічад
то асфальт мерехтить намокрілою спиною
листям опалим —
ці тривожні жовтаві овали
мені так нагадують
портрета непевний початок
я завжди хотів тобі розказати
над будинком стоїть міднокрилого янгола тінь
хтось один хто сьогодні хитнувся
і ледь не зомлів
не знайде в кишені ключа
а дістане натомість
пір'їну з опаленим кантом
я завжди хотів
щоби ти одчиняючи двері
на хвилю застиг
і впівоберта блимнув до мене
точеним листочком обличчя
і чудна твоя постать що радше нагадує свічку
залеліла між сотнями інших
іде на розбіг
міднокриле створіння на ніжних іскристих ногах
на даху топить наморозь
і захлинається піснею
і слова з його рота от-от набубнявілі вислизнуть —
я вже руки підставив —
заплáчу
а ти — заспіваєш
BY єлагіна|тексти
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Share with your friend now:
group-telegram.com/yelagina_poetry/205