Telegram Group Search
Зауваги про кольори. Людвіґ Вітґенштайнвідкрите передзамовлення у видавництві Синтеза. Серія «Малі твори великих філософів».

Книга «Зауваги про кольори» (1977) відомого австрійського філософа Людвіґа Вітґенштайна (1889–1951) — це впорядковані Елізабет Енском зауваги, які філософ написав в останні роки свого життя. Тут докладно розглянуто проблему кольору, що цікавила Вітґенштайна ще з часів «Логіко-філософського трактату» (1918/21). Вітґенштайн полемізує із Ґете та Рунґе, обговорює кольори, що їх неможливо помислити, говорить про сліпоту та колірну сліпоту, зрештою, показує зв’язок між мовною грою і вжитком слів на позначення кольору. На позір фраґментований та хаотичний, текст Вітґенштайна, з одного боку, пропонує новий погляд на філософську проблему кольору, а з другого— продовжує традицію. Книга зацікавить філософів, митців, науковців, дизайнерів, а також усіх, хто бачить світ у кольорах.

Лекція Івана Іващенка «Вітґенштайн про кольори»

YouTube Синтези
Весна прийшла та ми свято надіємося, що хоча б цього разу її не зрежисує псих (перефразовуючи одного харківського поета).

Проте завдяки збройним силам життя триває, а ми з радістю анонсуємо Весняну Премʼєр-Лігу LitSlamUA, в якій запрошуємо взяти участь всіх охочих та продемонструвати свою
творчість на широкий загал.

Умови залишаються незмінними: реєструйся на захід, отримай свої 3 хвилини на виступ, та поборись за можливість увійти в історію харківського літературного слему.

Метою події є збір для наших захисників, завдяки яким ми маємо можливість радіти
весні, а саме для окремого батальйону 108 бригади ТРО, де служить наш друг — поет Той Самий Письменний. Бо підтримка ЗСУ – це зараз найголовніша ціль для всіх нас.

Реєстрація для учасників

Коли: 5.04.2025, 17:00

Де: Taco Loco, вулиця Сумська 17, Харків

Вхід: 150 грн

Чекаємо на вас на Слемі, друзі!
Рідхрам, Міськвиконпрем, Сільгоспцеркв, Худрадкапл, Спідранлітург — альтернативи Шевченківської премії.

Та як наслідок — «Євангеліє вареників»
Серія лабораторних виставок «Оригіналом будемо милуватися після» у львівському Домі42, зібрана Борисом Філоненком

Де: Львів, Дім42 ЛКП «Львівське радіо», площа Ринок, 42
Коли: З 6 квітня по 15 червня 2025 року.

Кажуть, кістки голуба миру лежать десь в українській землі, а його привид досі вештається кабінетами країн першого світу. Розповідають, що Святий Дух досі не відвідав землі, що на схід від лінії бойового зіткнення. Вимерлі чи живіші за живих, ці птахи, обидвоє — є динозаврами.

Серія лабораторних виставок «Оригіналом будемо милуватися після» — про сучасні мистецькі практики та палеонтологію, про сучасну екологічну думку, шосте масове вимирання та пошук нових оповідей про життя на руїнах.

Проєкт складатиметься з трьох експозиційних частин, які відкриватимуться поступово впродовж 10 тижнів.

Перша виставка з серії, що відкриється 6 квітня, піднімає питання про незручну зустріч з доісторичними істотами: вони підважують усталені картини світу, втручаються в релігійну та політичну уяви, нагадують про вимирання. Хто ми, з усім своїм теперішнім, поруч з кістками та духами динозаврів? Як художникам і художницям вдається побачити динозаврів нашими супутниками в історії Землі, а подекуди і нашими сучасниками? Виставка реферує до книжки Стівена Брусатті«Злет і падіння динозаврів» з поворотом до «Злету і падіння Третього Райху». Наші перші питання: якщо птахи — це динозаври, в якому вигляді ми стикаємося з рештками модерної історії людства і як можемо говорити про себе зараз?

Куратором проєкту є Борис Філоненко — арт-критик, куратор, головний редактор видавництва ist publishing. Співкуратор виставки «Кола Сільваші» (Київ, 2024), Павільйону України на Венеційській бієнале 2022 та Бієнале архітектури в Венеції 2023, виставки «Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми» в Jam Factory Art Center (Львів, 2023-2024), Другої національної бієнале молодого мистецтва (Харків, 2019) та інших.

Щоб слідкувати за подіями:
Instagram
Facebook
невигадані вернісажі про які неможливо мовчати
Це вже ближче
Що таке амбіколоніальність?

Це новий термін для позначення динаміки багатовікового обміну культурними і символічними впливами, характерного для російського колоніалізму в Україні. Поняття запропонувала історикиня мистецтва Світлана Бєдарєва у своїй книзі «Ambicoloniality and War: The Ukrainian-Russian Case», що вийшла в 2024 році.

Поняття амбіколоніальності вводиться для опису поточної ситуації, в якій Україна стала для Росії предметом обсесивного бажання, тоді як Росія через це бажання окупувати Україну стала об’єктом символічного впливу України.

Широкомасштабне вторгнення, яке для Росії є елементом боротьби за владу, тут розглядається як частина ширшого амбіколоніального процесу, в якому загарбник зазнає впливу власної колоніальної поведінки та пропаганди, втрачаючи контроль над реальністю.

Читайте більше у нашому глосарії роботи з пам'яттю двома мовами:

➡️ Амбіколоніальність

➡️ Ambicoloniality

〰️
Платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво
Forwarded from 
Повідомлення від ∄

Вперше — театральна вистава в ∄.
Уже цієї неділі Харківський театр «Нафта» презентує у Concert Hall виставу про екоцид — «ОРГІЯ КІБОРГІВ».

Після вистави відбудеться обговорення разом із командою «Нафти». Модеруватиме обговорення Ксенія Малих — дослідниця, кураторка, культурна менеджерка та програмна директорка артцентру «Промприлад».

Театр «Нафта» — альтернативний незалежний театр, створений у Харкові у 2018 році. У своїй діяльності «Нафта» працює із темами постколоніалізму, політичної свідомості та громадянської відповідальності, інклюзивності, толерантності, екосвідомості.

Київ
Concert Hall, Кирилівська 41
Неділя, 6 квітня
Початок о 18:00

Купуйте квитки за посиланням.

У виставі присутні контрастні світлові ефекти і гучна музика.

Для учасни_ць бойових дій вхід на виставу — вільний.
Напишіть у соцмережі «Нафті», щоб забронювати квиток, а також не забудьте взяти із собою посвідчення УБД.

До зустрічі!
#cowoвідео
Друзі, від нещодавно створеного "КнигоУкриття" видавництва Олександра Савчука публікуємо зустріч про садівників українськості: Вовк, Кричевський, Мартинович, Яворницький!

Звідки взявся український модерн? Ми ще досить погано уявляємо собі його ключових фігур, які творили.
Пропонуємо послухати про одну з груп подібних ключових інтелектуалів, які уважно слідкували за долею українських земель та любили їх. Деякі з них не були українцями від народження, але свій життєвий шлях пов'язували з українськістю.

Експерт: Олександр Савчук — засновник Видавництва Олександра Савчука та фірмової книгарні «КнигоУкриття». Видавництво спеціалізується на виданні класичних праць з українознавства.

https://youtu.be/RQg7fWVRNU8

🙌 Бажаємо цікавого перегляду 🍄
Про критику, що поглиблює проблеми, вбиває клин між українцями (наприклад, мовні срачі) та критика, що бореться з негативними явищами та намагається клин вибити (наприклад, прискіплива критика культурних продуктів).

Про те, коли перемовини мають вагу.

Про Скоропадського як етап єдіной нєдєлімой.

Про форму української державності у СРСР та її значення.
Якщо вам колись було цікаво що Володимир Винниченко думав про УПА (а все може бути) — то тримайте.

Не бачив щоби повний текст цієї статті публікували ввідкриту онлайн, тому, вважайте, ексклюзив
Forwarded from еs muss sein
Привіт це Софа, я тут трошки зібрала збірок, книжок та статей про наше рідне мистецтво. Всі дуже раджу, гортайте читайте.

• Вишеславський Гліб. Contemporary art України  від андеграунду до мейнстріму

• Аліса Ложкіна. Перманентна революція. Мистецтво України ХХ-початку ХХІ ст.

• Паркомуна. Місце, спільнота, явище.

•Павельчук І. А. Постімпресіонізм в українському живописі XX – початку XXI ст.

• Сидоренко В. Д. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань: Розвиток візуального мистецтва України ХХ–ХХІ століть.

• Казимир Малевич. Бога не скинуто. Мистецтво, церква,фабрика.

• Леся Смирна. Століття нонконформізму в українському візуальному мистецтві.

• Український художній авангард. Маніфести. Публіцистика.

Космос всередині. Наїв і мистецтво аутсайдерів в Україні та світі.

• Український модернізм [альбом]

• Лобановський Б. Б., Говдя П.І. Українське мистецтво другої половини XIX - початку XX ст.
Forwarded from DTF Magazine
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Початок концертного фільму New Order — Taras Shevchenko.

Докладніше про цю історію — тут.

📖 Читайте, слухайте та дивіться DTF Magazine у Телеграмі | Інстаграмі | WhatsApp | SoundСloud
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
"В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні, 1900-1930-ті" в NAMU продовжили до 13 квітня

музей працюватиме у п’ятницю, суботу та неділю з 12:00 до 18:00 (вхід до 17:30)
Художниця і волонтерка-парамедикиня Маргарита Половінко загинула, захищаючи Україну. Про це у соцмережах повідомляють художники Інга Леві та Нікіта Кадан.

Маргарита Половінко народилася 24 березня 1994 року у місті Кривий Ріг.

Навчалася спочатку у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі на факультеті образотворчого мистецтва, а пізніше закінчила НАОМА за спеціальністю станковий живопис.

У 2024 році займалася волонтерською діяльністю та евакуацією поранених захисників на евакуаційному транспорті, першій ланці ланцюга евакуації. Пізніше приєдналася до Другого механізованого батальйону 3 ОШБ.

Поховають мисткиню у рідному Кривому Розі 11 квітня на центральному кладовищі на Алеї Слави.

Джерело: Суспільне Культура
Чому російська пропаганда боялась Шевельова? | Чирков, Стасіневич | Запах Слова / hromadske.зміст

Про найвідомішого інтелектуала з Харкова а також книжку Юрій Шевельов «Кінець однієї леґенди. Есеї та статті» упорядковану Євгенієм Стасіневичем.

Я дочитав її нещодавно, читав дуже повільно, а це трапляється завжди коли мені подобається. Скільки разів хотілось запустити цитати, але я відкривав сторінку, де написано, що не можна, і зупинявся. Моя вам порада — купуйте та читайте, таких текстів дуже мало.

Дуже актуально, дуже критично, дуже гостро, дуже по-хорошому некомфортно. Дуже з повагою до читача, без спрощень та іншого «контенту». Жодних безапеляційних тверджень, жодних лозунгів та конʼюнктури. Натомість розмірковування та запрошення до діалогу.

Передмова — окреме задоволення.
місяць тому у Мистецькому Арсеналі відкрилася виставка "Світлячок" Анни Звягінцевої. Домовилися з колегою Анастасією Курінською, що вона сходить на престур, уважно все огляне і напише для [естéт] газети матеріал, який, до слова, можна прочитати та подивитися тут

і от верстаючи ту статтю я мимоволі "зависла" над однією світлиною з експозиції, на ній — інсталяція Звягінцевої "Намалювати вікно, зім’яти папір”. Якесь déjà vu вхопило мене тоді і не відпускало доти, доки в галереї свого телефона не відлистала до іншого фото — скульптури Александра Колдера, яка задумувалася (і слугувала певний час) як надголів'я ліжка Пеггі Гуггенхайм і зараз є частиною постійної експозиції її колекції у Венеції

обидві ці роботи створені у час війни: "колдерівська" композиція - 1943 р., робота Звягінцевої - 2015 р.

втім саме зараз мені вони видалися такими... символічно-співзвучними. На перший погляд, — через форму і романтично-флористичний образ, а потім, якщо задуматися, то американсько-європейський артоб'єкт — цілісний і без вад, український — "зім'ятий" сучасними реаліями

просто як світ зараз

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
2025/06/28 16:37:14
Back to Top
HTML Embed Code: