шановні друзі, колеги, читачі та потенційні читачі [естéт] газети!

цієї суботи, 25 січня, запрошую на презентацію #10 до Львівського муніципального мистецького центру

планую показати, що там всередині на шпальтах газети та чому саме це, розповісти як робився новий номер, трохи пожалітися на важке життя-буття indie друкованих медіа, і головне — подякувати читачам та усім, хто підтримував цей проєкт і допомагав йому жевріти навіть у найважчі часи ❤️

📍 Львівський муніципальний мистецький центр, вул. В. Стефаника, 11
🗓️ 25 січня, субота, 17:00
🖊️ реєстрація

до зустрічі!

щиро дякую колегам з Львівський муніципальний мистецький центр за запрошення та організацію 💌

З музикою Олексія Шмурака

Фільм Катерини Горностай "Стрічка часу" - в головному конкурсі Берлінале

Запис етеру на радіо "Накипіло" з Дашею Коломієць напередодні її персональної виставки.

Ведучий: Кирило Лукаш


Дякуємо друзям з "Накипіло" 🤍

https://radio.nakypilo.ua/podcast/harkivyanka-darya-kolomiyecz-pro-pershu-personalnu-vystavku-male-ta-urazlyve/

​#cowoанонси
Пропонуємо до уваги курс з Олександром Лойком - "Виміри гри"! 💐👇

Час: 18:30-21:30, вівторки, 5 зустрічей

28.01 (вт) - заняття з експертом
04.02 (вт) - заняття з експертом
11.02 (вт) - заняття з експертом
18.02 (вт) - заняття з експертом
25.02 (вт) - заняття з експертом

Формат: оффлайн (Київ) + онлайн (Zoom)
Де: Common Space (вул. Ярославська, 56А, БЦ Каньон)
Мова: російська й українська
Вартість: 5600 грн

Цей курс входить до блоку Фонові знання (Культура) - Студії: Маркери культури.

Запропонований курс передбачає аналіз гри в її природному, культурному, соціальному та психологічному вимірах.
Курс спирається на дослідження Йогана Гейзинги, Роже Кайуа, Аллена Гуттмана, Еріка Берна та інших.

☆ Курс складається з 5 занять, протягом яких передбачається розгляд наступних тем:

- Що таке гра, яке її місце в природі та культурі, різновиди та приклади? Основні ознаки гри, її головні функції та протиріччя. Як пов’язані з грою священні ритуали, правосуддя, мистецтво, поезія, війна?

- Загальна класифікація ігор, їх основні типи. Соціальне призначення ігор. Види людських залежностей як “соціальне спотворення" ігор та приклади такого “спотворення”. Типологія цивілізацій за ігровими ознаками.

- Принципові відмінності між “play”, “game”, “змаганням”, “спортом”. Чому в античних культурах спорту, в сучасному сенсі, не існувало? Як, коли та чому спорт з'явився у Західній культурі та як його поява пов'язана з протестантизмом та капіталізмом? За що критикували спорт “фройдомарксисти”? Що можуть сказати про суспільство та націю затребувані ними спортивні ігри?

- “Доля” як неусвідомлена гра, та люди як заручники своїх життєвих сценаріїв і ролевих моделей поведінки. Як виникають ролі та сценарії життя, у чому вони полягають, які їх різновиди? Які ролі відведено в особистих сценаріях іншим людям? Що змінює усвідомлення своїх "правил гри"?

ᯓ Остання зустріч буде присвячена розгляду ЕСЕЇВ учасників та фінальним обговоренням теми.

☄️ Олександр Лойко - кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії ім. професора Й. Б. Шада філософського факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, викладач Karazin Business School та Харківської Школи Архітектури.

🇺🇦 Для тих, хто зараз веде військове протистояння, участь в курсі безкоштовна!

Для ОПЛАТИ напишіть, будь ласка, модератору:
Тоня (@egal_was_passiert)

вправа на емпатію, або квоти для домашніх українців - текст на by-text про художників та художниць «тут» та «там»

«…якщо немає настороженості, такої уважності до тих тенденцій, які можуть виявитись у будь-який час у суспільстві, ми не убережені від повторення, таке також може статися»

З радіопрограми про Бориса Лятошинського «Житомирська Хвиля», викладена 8 років тому.

Навчання в консерваторії припало на період повстання 1905–1907 років, яке російська влада придушувала з жорстокістю. Ультранаціоналістична антисемітська організація «чорносотенців» пригнічувала верстви населення, що мали опозиційні погляди, та проводила масові етнічні чистки, спрямовані проти єврейської меншини, до якої належали Орнстайни. Родині вдалося уникнути репресій, виїхавши в Нью-Йорк завдяки звʼязкам батька в США.
***
Один з опусів, в якому він використовує український фольклор, так і називається «Українська сюїта» («Suite Ukraine», op. 17, 1913 рік).
***
«Танець» був написаний ще до створення Стравінським «Весни священної» (балет вважається одним із перших творів, що містив елементи атональности). Музика Стравінського на той час не була відомою в Нью-Йорку. Не виконувалися тут і атональні опуси Шенберга. Модерністських творів Айвза музикант також до того не чув. «Нові дивні гармонії», як їх називав Орнстайн, почали виникати в його уяві самі по собі. «Це композитор, на якого не вплинув ніхто»
***
Сюїта «Cossack Impressions» (op. 14)була створена в Данії 1913 року. Це одна з перших спроб композитора працювати зі східноєвропейським фольклорним матеріалом. Слово «козаки» в назві нібито вказує на добу козаччини в українській історії. Проте в американській літературі поняттям «the cossacks» також називали царських «чорносотенців».

Піаніст світового рівня з самобутнім баченням інструмента, автор експериментальної «футуристичної музики», один із перших американських авангардистів, — так пишуть про Лео Орнстайна, американського музиканта єврейського походження родом із Полтавщини.

Останнім часом в Україні його музику стали виконувати частіше, а цікавість музикологів/инь до його творів — зросла. Пропонуємо більше дізнатися про Лео Орнстайна та зʼясувати, чим саме його творчість є цікавою саме зараз.

👉https://theclaquers.com/posts/14401

Авторка: Вікторія Майсун

Володимир Єрмоленко про критику та критичне мислення

Всі ці питання мене дуже хвилюють останнім часом. Володими один вже небагатьох публічних інтелектуалів, яких я можу ще слухати. Він радить більше дивитись довгі лекції і статті, та товсті книжки замість джанк фуду соцмереж. Про те, що можна читати, у наступному пості.

Трохи того, що здалось цікавим мені, але краще подивитись все відео.

☂️Критика — це пошуки меж.

☂️Критика — це не війна на знищення. Якщо це так, то ми маємо справу з пропагандою (у найгіршому сенсі).

☂️Критика — це спроба зрозуміти що інший, з яким ти не згоден, має у чомусь рацію. Та розмова про межі цієї рації. Тому критика неодмінно включає самокритику.

☂️До своїх, українців, варто застосовувати критику (не погоджуватись та розколюватись природньо), а не працювати на знищення один одного. Бо ворог вивчає больові точки і бʼє туди. Допомагати йому не варто. Але, на жаль, дуже багато людей щиро допомагають, хоч і думають, що роблять щось протилежне.

☂️Росія з маленької букви — один з прикладів реакції безсилля, намагання подолати хоча б правила правопису.

☂️Агресія на інших — це агресія на себе в першу чергу.

☂️А також про викривлення соцмереж, як ми там змінюємось, та практики інформаційної дієти.

Євгеній Стасіневич радить книги-2024, які не застаріють.

Кінотеатр Довженко-Центру, Візантія Лувру, Наїв вільний, Шевченко-художник

У цьому епізоді огляду-реакції на події у культурі України та світу від керівника студії Аза Нізі Маза Миколи Коломійця та Зейгарнік Ефект говоримо про:

🍛Довженко-Центр запустив онлайн-кінотеатр.
🍛У Луврі готують до відкриття секцію Византії та східнохристиянського мистецтва.
🍛Виставка Наїв вільний в Українському Домі.
🍛Художня спадщина Тараса Шевченка.

Spotify
Apple Podcasts
Deezer

🎉 Сьогодні український композитор Леонід Грабовський відзначає 90-річчя!

Ми підготували добірку цитат митця із наших інтерв'ю:

🔹 Я не є винахідником чогось принципово нового, але мені здається, що я зміг відшукати якісь плідні ідеї, що можуть відкривати певні перспективи у несподіваних напрямках.

🔹 Вся наша музика в 1960-ті роки фактично підходила під поняття захалявної — збиралися приватно, грали один одному наші композиції, вважаючи себе (принаймні я) поки що учнями-початківцями західного модерну, яким треба багато вивчити та усвідомити для того, щоб осягнути своє творче «я». Ми були певною історичною групою, але проторували шлях для наступних поколінь.

🔹 «Композитор-шістдесятник» — це так, ніби його досягнення закінчилися у 60-ті роки, а потім вже все нецікаво. Зараз він просто історична постать. А композитор попри те ще живий, і ще щось там собі пише!

Усі наші матеріали про музику Леоніда Грабовського, а також інтерв'ю з композитором ви можете знайти тут

Демʼян Марчук

Анатолій Білик і Назар Криволап