LitSlam.ua збирає кошти на перший альманах харківської андеґраундної поезії на платформі «Моє місто».

#постзпредложки

Це видання не просто збере вірші – він створить живу літературну історію міста, а також задокументує та обʼєднає творчість харківських поетів-слемерів, які волонтерять, воюють, вимушено перебувають в інших містах, але й надалі творять сучасну літературу.

Підтримати проєкт можна тут.

Видавець Олександр Савчук оновлює своє Книгоукриття у Харкові. Книгарня-каварня з смачною кавою, солодощами, коворкінг, та місце з українськими сенсами, які продукує та публікує Олександр Савчук.

Саме ці сенси зробили для мене Харків цікавим.

Відкриття буде 1 березня, зустріч з Сергієм Жаданом.

Детальніше в інтервʼю Радіо Накипіло

Уночі 27 лютого під час виконання бойового завдання загинув оператор БпЛА бригади «Птахи Мадяра» Василь Ратушний — брат полеглого військовослужбовця Романа Ратушного. Про це у Facebook повідомила його мати Світлана Поваляєва.

Йому було 28 років. Він був учасником Революції Гідності та АТО. Василь був менш публічним, ніж молодший брат Роман та не був активним у соцмережах.

Фото: Facebook/Taras Ratushnyy

Пристрасті на Jäger Music Awards «Young blood»: Хто увійде до топ-3: популісти чи панкфутуристи?

Панкфутуристи з Харкова The OPG конкурують ніс у ніс з МУР за топ-3 у лонглісті. Так, МУР технічно теж інді, просто створили масовий продукт. Проте, аналізувати хто тут справжній інді не буду, вже купу разів всі висловились.

Але скажу одне: The OPG — круто.

Вони настільки гарно відчувають вайб поетів та поезії, що на альбомі Palimpsests. Part 1 і в Industrial Stus, і в Suicide Boy (за Хвильовим), і в 60’s Love (за Симоненком), Lina Valtz (за Костенко) вони одночасно передали легкість (також важкість), та уникнули шкільного рівня героїзації, пророкізації, драматизації, віктимізації та інших одномірних викривлень. Перед нами люди та їх слова, які складаються у вірші, які цілять саме туди, куди мають.

Отут альбом на всіх платформах:
https://mssg.me/d4jy8

Підтримайте хлопців.

Голосування за лонгліст триватиме 2 дні, поспішайте, там справа кількох десятків голосів.

https://jagermusicawards.com.ua/longlist-yb

P.S. Якщо хтось тут з фанатів МУРу за них проголосує, то ви цейво, не тойво.

the black cross on a red oval (office) 😏

(orig. "The black cross on a red oval", 1921. Kazymyr Malevych)

​#cowoанонси
Друзі, запрошуємо долучитись до наступного курсу Олександра Лойка "Символічні маркери культури: мистецтво та "демонстративне споживання"! ✧✧

ᛝ Коли: 18:30-21:30, вівторки, 6 зустрічей

18.03 (вт)
25.03 (вт)
01.04 (вт)
08.04 (вт)
15.04 (вт)
22.04 (вт)

ᛝ Формат: наживо (Київ) та онлайн (Zoom)
ᛝ Де: КШДУ (вул. Добровольчих батальонів, 10)
ᛝ Мова: російська й українська
ᛝ Вартість: 6300 грн

Цей курс входить до блоку Фонові знання (Культура) - Студії: Маркери культури. Курси цього напрямку охоплюють прояви, в яких вияляє себе культура у своїй багатоплановості.

Питання про те, де саме пролягає “МЕЖА” між ПРИРОДОЮ І КУЛЬТУРОЮ і чим саме ЛЮДИНА відрізняється від ТВАРИНИ - мабуть, головне питання соціально-культурної антропології. Будь-яка авторитетна теорія в цій царині є, власне, способом іменування такої “межі” - виявленням “СИМВОЛІЧНОГО МАРКЕРА” культури. У даному випадку, в якості “символічних маркерів” культури будуть розглянуті МИСТЕЦТВО І “ДЕМОНСТРАТИВНЕ СПОЖИВАННЯ”.

𓇼 Програма курсу:

1️⃣ Вступ.

Питання про “межу”: різноманітні приклади “символічних маркерів” культури. Що таке символічна уява та “символат”? У чому полягає міметична теорія мистецтва Платона і з чим пов'язана її криза, виходячи з Бодрійяра? Чим “обманка” відрізняється від “симулякра”?

2️⃣ Народження мистецтва: теорія Ніцше.

Чому на Заході вважається, що мистецтво народилося в Стародавній Греції (були ж і давніші культури)? Чому мистецтво можна назвати “ідеальним наркотиком” і як його поява пов'язана з песимізмом? Що таке “аполлонічне” та “діонісійське”? Чому давньогрецький театр можна вважати витоком усіх видів мистецтва та його ідеальною формою? Як на подальшу долю мистецтва вплинула смерть давньогрецького театру та до чого тут Сократ та Евріпід?

3️⃣ Символічні аспекти споживання: теорія Веблена.

Що таке “бездіяльний клас” і як він формувався? У чому полягає “грошове суперництво” та “демонстративне неробство”? Що таке “демонстративне споживання” і як воно пов'язане з мистецтвом? Що таке “грошові канони смаку” і чи поширюються вони на мистецтво?

4️⃣ Форми “демонстративного споживання”: дослідження Перро, Брукса, Мосса.

Що таке “пишність”, “розкіш” та “комфорт”? Яку роль відігравало мистецтво у конкуренції між аристократією і буржуазією, а потім - між “old money” і, так званою, “богемною буржуазією” або “bobo”? Що таке “потлач”, що спільного між заможними колекціонерами і вождями індіанських племен, і як це стосується Гегеля?

5️⃣ “Поле мистецтва” та ринок сучасного мистецтва: теорія Бурдьє.

Чому “поле мистецтва” - це “світ економіки навпаки”, що таке “ефект заломлення”, “illusio”, “подвійні агенти”, “символічне виробництво” та “символічний капітал”, два принципи ієрархії та двозначність критеріїв успіху? Як виник і як влаштований ринок сучасного мистецтва, чим він схожий на біржу, які приклади сучасного мистецтва щодо цього є найбільш показовими?

6️⃣ Підсумковий семінар: обговорення тем лекцій, а також запропонованих статей та фільму.

✰ Олександр Лойко - кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії ім. професора Й. Б. Шада філософського факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, викладач Karazin Business School та Харківської Школи Архітектури.

🇺🇦 Для тих, хто зараз веде військове протистояння, участь в курсі безкоштовна!

Аби ДОЄДНАТИСЬ, напишіть, будь ласка, модераторці:
Тоня (@egal_was_passiert)

97-й «Оскар»: тріумф «Анори», скандали й украдені категорії

Про перебіг конкурсу, скандали навколо номінантів і можливості України в перегонах наступного року розповідає член Українського Оскарівського комітету кінокритик Денис Буданов.

Трохи цитат:

***
Тріумф «Анори» Шона Бейкера, яка зібрала п'ять нагород, американська індустрія і преса сприйняли як торжество незалежного кіновиробництва, але українська оптика була кардинально протилежною, причому не лише щодо аспектів «як і з ким це знято», а й в інтерпретації сюжету й наративів. Звісно ж, на фоні «світу, що мчить у прірву» українські глядачі прагнули отримати від церемонії не лише миттєвий ескапістський досвід, традиційний гламур з дефіле зірок на червоній доріжці, але й висловлювання діячів кіноіндустрії, яких вони асоціюють з колективним образом Голлівуду. Результати їхнього голосування щодо переможців, виступи і демонстративні дії, навіть вибір аксесуарів для вечірніх суконь і смокінгів трактували як очевидні сигнали-символи «хто на чиєму боці». 
***
Суто українською оптикою стало й те, що фільм, який має у назві ім'я головної героїні — Анора — і розповідає саме про неї, в Україні уперто називають «історією про сина російського олігарха».

Але якщо відкинути зрозумілі емоції, претензії до «Анори» можливі хіба за її беззубість і легковажність. Фільм існує в позачасовому світі «до 2022 року» (прискіпливі синефіли за деталями визначили, що це, найімовірніше, абстрактний Нью-Йорк 2019-го). По суті, це типовий «Санденс-муві», який дивом потрапив у Канни, схопив зірку та зміг переконати у власній унікальності потрібного йому глядача. Російські персонажі «Анори» морально ущербні, а герой Борисова хоч і росіянин, але емігрант, тобто перебуває у статусі «майже американця». Оптика вестернів щодо цього фільму в тому, що американці протистоять розгулу росіян: обпікаючись, наступаючи на граблі, вони підводяться і йдуть далі.
***
У категорії, яка вже кілька років привертає увагу українців — «Найкращий документальний фільм» — увага була прикута до призера «Санденсу» 2024 року, американо-австралійсько-українського фільму «Порцелянова війна» Брендана Белломо та Слави Леонтьєва. Вивірена оскарівська кампанія привела фільм до перемоги в документальній секції Гільдії режисерів Америки та до номінації на премію Гільдії продюсерів США, що давало йому значну перевагу серед конкурентів за номінацію: багато профільних видань пророкували йому перемогу. Однак «Оскара» отримав фільм «Немає іншої землі», зрежисований командою з двох палестинців і двох ізраїльтян та вироблений норвезькими й палестинськими продюсерами. Ця стрічка вперто йшла до «Оскару» ще з кваліфікаційної перемоги на кінофестивалі в Берліні; не маючи американського дистриб’ютора, вона найпізніше стартувала в американському прокаті самокатом (продюсери самі пропонували кінотеатрам фільм для показів) — але при цьому стала найбільш касовим документальним фільмом серед п’яти оскарівських номінантів цього року.
***
Незважаючи на загальне українське розчарування результатами «Оскару» й самою церемонією, є шанс, що наступного року премія знову зацікавить навіть найбільших скептиків. Адже на нинішньому «Санденсі» приз отримав український фільм «200 метрів до Андріївки» Мстислава Чернова — і став потенційним кандидатом у документальну номінацію «Оскару». Також оскарівську кваліфікацію для подання на розгляд має українська короткометражна анімація «Я померла в Ірпені» Анастасії Фалілеєвої.