Forwarded from Наші 1920-ті (nashi20bot)
Опубліковано фрагмент із «Югурти» Майка Йогансена
Останній прозовий твір Майка Йогансена — автобіографічна повість «Югурта» — вважається втраченим. Після його невдалої публікації номер «Літературного журналу» було знищено й передруковано, автограф же загинув з архівом репресованого автора.
Вцілів чорновий переклад російською мовою, що його влітку 1936 року зробив Павло Зенкевич, теж згодом репресований. Після смерти чоловіка в таборах його дружина, перекладачка Софія Свободіна, передала рукопис в Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, де він нині і зберігається.
У квітні під час перекладацької резиденції у Войновіцькому замку (Вроцлав, Польща) група перекладачів працювала над реконструкцією українського тексту та перекладом його польською, чеською, шведською і німецькою завдяки гранту від Culture Moves Europe та підтримці Kolegium Europy Wschodniej. Фрагменти (пролог і перша частина) перекладів усіма п’ятьма мовами опубліковано на сайті Rozstaje.
Український переклад тут, а поруч усі інші.
#наші20
#Йогансен
Останній прозовий твір Майка Йогансена — автобіографічна повість «Югурта» — вважається втраченим. Після його невдалої публікації номер «Літературного журналу» було знищено й передруковано, автограф же загинув з архівом репресованого автора.
Вцілів чорновий переклад російською мовою, що його влітку 1936 року зробив Павло Зенкевич, теж згодом репресований. Після смерти чоловіка в таборах його дружина, перекладачка Софія Свободіна, передала рукопис в Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, де він нині і зберігається.
У квітні під час перекладацької резиденції у Войновіцькому замку (Вроцлав, Польща) група перекладачів працювала над реконструкцією українського тексту та перекладом його польською, чеською, шведською і німецькою завдяки гранту від Culture Moves Europe та підтримці Kolegium Europy Wschodniej. Фрагменти (пролог і перша частина) перекладів усіма п’ятьма мовами опубліковано на сайті Rozstaje.
Український переклад тут, а поруч усі інші.
#наші20
#Йогансен
Rozstaje
Югурта - Rozstaje
Повість про старий Харків Відділені одна від одної круглими невисокими горбами текли дві річки. Обидві вони заросли дерзкими кислими травами: очеретом, осокою, йором і рогозом, навесні водопілля виривало цілі шматки глею, де коріння очерету стирчало, як щітка…
Forwarded from Філософський слем
Наші друзі організовують літню школу "Метафізика дії", присвячену спадщині Ганни Арендт, яка відбудеться 20-27 липня в Ужгороді.
Це простір для молодих та досвідчених дослідників, орієнтованих на трансформаційні підходи та міждисциплінарний діалог. Фокус школи – спільна розробка ідей для майбутнього України в глобальному вимірі, через осмислення проблем та дискусії.
Програма включатиме лекції, практичні воркшопи та дискусії, спрямовані на розробку ідей для майбутнього. До участі в роботі школи запрошені:
Проф. Д-р Барбара Шелльхаммер (Німеччина)-фахівчиня з міжкультурної соціальної трансформації.
Кріша Копс (Німеччина) - спеціаліст з міжкультурної філософії та феноменології.
Д-р Майкл Хьельм (Швеція) - дослідник у сферах еклезіології та літургійного богослов'я.
Іво Й. Менш (Велика Британія/Нідерланди) - експерт з дослідження часу (темпоральності), уяви та буддійської практики.
Ознайомитись з детальною інформацією і зареєструватись для участі можна на сайті!
Це простір для молодих та досвідчених дослідників, орієнтованих на трансформаційні підходи та міждисциплінарний діалог. Фокус школи – спільна розробка ідей для майбутнього України в глобальному вимірі, через осмислення проблем та дискусії.
Програма включатиме лекції, практичні воркшопи та дискусії, спрямовані на розробку ідей для майбутнього. До участі в роботі школи запрошені:
Проф. Д-р Барбара Шелльхаммер (Німеччина)-фахівчиня з міжкультурної соціальної трансформації.
Кріша Копс (Німеччина) - спеціаліст з міжкультурної філософії та феноменології.
Д-р Майкл Хьельм (Швеція) - дослідник у сферах еклезіології та літургійного богослов'я.
Іво Й. Менш (Велика Британія/Нідерланди) - експерт з дослідження часу (темпоральності), уяви та буддійської практики.
Ознайомитись з детальною інформацією і зареєструватись для участі можна на сайті!
Forwarded from Тіньові новини
🔔 Відкриваємо приймання заявок на участь у резиденції «Ландшатл»!
Це 7-денна мистецька резиденція в селі Гайдари Харківської області.
Проживаючи разом, шляхом театральних та міждисциплінарних мистецьких практик, ми простежимо зв’язок між видимими ландшафтами й нашими ідентичностями, що формуються в їхньому просторі.
Резиденція триватиме з 22 по 29 червня 2025 року в селі Гайдари, Харківської області. Кураторка — акторка й театральна діячка Юля Ліннік.
Запрошуємо театральних митців і мисткинь, перформерів та перформерок, танцівників і танцівниць, які перебувають на початку свого професійного шляху (до 3-х років практики).
Посилання на аплікаційну форму.
Подавай заявку до кінця доби 1 червня 2025 року!
Це 7-денна мистецька резиденція в селі Гайдари Харківської області.
Проживаючи разом, шляхом театральних та міждисциплінарних мистецьких практик, ми простежимо зв’язок між видимими ландшафтами й нашими ідентичностями, що формуються в їхньому просторі.
Резиденція триватиме з 22 по 29 червня 2025 року в селі Гайдари, Харківської області. Кураторка — акторка й театральна діячка Юля Ліннік.
Запрошуємо театральних митців і мисткинь, перформерів та перформерок, танцівників і танцівниць, які перебувають на початку свого професійного шляху (до 3-х років практики).
Посилання на аплікаційну форму.
Подавай заявку до кінця доби 1 червня 2025 року!
Матеріал про Бориса Михайлова від Олександри Осадчої, кураторки Музею Харківської школи фотографії
Класна стаття, а заголовок по-дeбільному написаний, викривлює зміст.
Вже не дивує, а просто по-людськи вкурвлює оце бажання журналістів змагатись з блогерами у популяризації (дебілізації, як мене вчили в одному харківському медіа) інформації, особливо культурної. Замість того, щоб задавати планку — знижують її до меж дематеріалізації обʼєкту розповіді.
«Підривали радянську ідеологію» — це відверта неправда, бо представники Харківської школи фотографії не раз підкреслювали, що вони не були анітрохи дисидентами. Вони були андеграундом, який займався мистецтвом в тих умовах. Вони грали та експериментували відштовхуючись від системи (Надія Бернар-Ковальчук «Харківська школа фотографії: гра проти апарату»).
Так само, як підкреслював Євгеній Стасіневич, Шістдесятники не були борцями проти системи, вони були незгодними з системою.
Так само як у фільмі Будинок «Слово», коли він починається з відвертої брехні «ми побудували вам цей дім». Джек сам побудував собі дім, свою пастку.
Подібні заголовки — культивування комплексу віктимності, як на мене, сплощення та спрощення, знецінення життя та творчості найвидатніших представників української культури в СРСР.
А сама стаття чудова, почитайте будь ласка.
Класна стаття, а заголовок по-дeбільному написаний, викривлює зміст.
Вже не дивує, а просто по-людськи вкурвлює оце бажання журналістів змагатись з блогерами у популяризації (дебілізації, як мене вчили в одному харківському медіа) інформації, особливо культурної. Замість того, щоб задавати планку — знижують її до меж дематеріалізації обʼєкту розповіді.
«Підривали радянську ідеологію» — це відверта неправда, бо представники Харківської школи фотографії не раз підкреслювали, що вони не були анітрохи дисидентами. Вони були андеграундом, який займався мистецтвом в тих умовах. Вони грали та експериментували відштовхуючись від системи (Надія Бернар-Ковальчук «Харківська школа фотографії: гра проти апарату»).
Так само, як підкреслював Євгеній Стасіневич, Шістдесятники не були борцями проти системи, вони були незгодними з системою.
Так само як у фільмі Будинок «Слово», коли він починається з відвертої брехні «ми побудували вам цей дім». Джек сам побудував собі дім, свою пастку.
Подібні заголовки — культивування комплексу віктимності, як на мене, сплощення та спрощення, знецінення життя та творчості найвидатніших представників української культури в СРСР.
А сама стаття чудова, почитайте будь ласка.
Українська правда. Життя
Фотографія, що підривала радянську ідеологію. Яким є мистецтво харківської легенди Бориса Михайлова
Його фотороботи підривали радянську ідеологію, а започаткований ним рух і нині діє. Яким є мистецтво легенди харківської контркультури Бориса Михайлова.
Якби ви були редактор(к)ами УП, які б клікбейтні заголовки ви б обрали для статті про Бориса Михайлова, щоб залучити широкі народні маси?
Anonymous Poll
9%
Що не так з Харківською школою фотографії?
9%
Цього не покажуть по ТБ! Партизанська фотографія на харківських заводах у часи СРСР!
22%
Шок! Як фотограф-харківʼянин з Водоканалу розмив фундамент режиму комуністів.
12%
Мережу вразили фотографії фотографа з Харкова.
17%
Геній сучасності. Як Борис Михайлов підкорив найвибагливіших поціновувачів мистецтва Європи.
18%
Деталі шокують! Як харківський Вчорашній Бутерброд підкорив світ мистецтва.
49%
Хуй у лоба радянській владі!
15%
Михайловізм: Вирок владі СРСР.
Котляревський. Дисидент (черговий) чи гуморист? Про що не кажуть у школі? (Ні про що у школі не кажуть). Подкаст Запах Слова
Не борець проти системи, а частина її. Як писалась «Енеїда», як змінювалась. Чому це закономірний твір свого часу (класицизму). Чому у той час подібні твори сприймались як присмерк перед просвітницькою уніфікацією, а зовсім не початок, як ми сприймаємо. Та чому після Котляревського є тільки Подеревʼянський.
Не борець проти системи, а частина її. Як писалась «Енеїда», як змінювалась. Чому це закономірний твір свого часу (класицизму). Чому у той час подібні твори сприймались як присмерк перед просвітницькою уніфікацією, а зовсім не початок, як ми сприймаємо. Та чому після Котляревського є тільки Подеревʼянський.
YouTube
Котляревський — дисидент чи гуморист? Про що не кажуть у школі | Чирков, Стасіневич | Запах Слова
Чому Іван Котляревський взявся за «Енеїду»? Чи справді в його тексті є антиімперський наратив? Чому перші видання «Енеїди» були піратськими? Якою мовою послуговувався Котляревський у житті? І чи були в нього послідовники?
Те, що не розповідають про українську…
Те, що не розповідають про українську…