Літературні образи, а то й цілі сюжети постають зі снів дуже часто. Впевнений, що кожен із вас знає хоча би декілька таких.
І хоч я не пишу нічого, проте деякі сни так і просяться на папір. От, зокрема, час від часу мені сниться одна конкретна церква, точніше її руїни. Архітектурно вона більше нагадує костел, але чомусь у мене враження, що це точно не римо-католицький храм. Вона розташована в селі на Волині, яке знаходиться неподалік, бо їздив я туди винятково велосипедом. Розташована будівля в невеликому сквері між двома вулицями, буквально 100 на 50-70 метрів. Там ростуть високі молоді дерева, чиї крони густо розростаються аж угорі, проте в цьому сквері панує дивна напівтемрява навіть у літній полудень, тому під ногами майже немає трави. Стіни церкви кам’яні, без тиньку, за кольором темно сірі, а часом здаються аж чорними. Та головна архітектурна особливість - це величезні двоповерхові підземелля під церквою. Заплутаний лабіринт льохів та переходів. Ув одному сні, зосередженому саме на підземеллях, запанував аж такий лавкрафтівський жах, що я досі не можу згадати, що ж так мене налякало в тих глибоких підвалах. І досі ця похмура церква - один із найбільш моторошних образів, що з'являлися мені в снах за життя.
І десь двічі-тричі на рік вона знову мені сниться. Я навіть у сні не наважуюся спускатися в ті підземелля. А востаннє взагалі дивився на цю церкву тільки здаля, не підходячи близько. Хоча пам'ятаю свою думку вві сні, мовляв, я був тут вживу, не бачив нічого страшного, тому й зараз нічого страшного не станеться.
Сьогоднішній сон був якийсь зовсім інший. Я відразу опинився в тому селі, а може й у самій будівлі. Вона була ціла, і навіть здавалося, що діюча наразі. Там бавилися якісь діти, а я таки наважився спуститися в підвали. Натомість вхід туди виявився аж з горища - через глибоку шахту, як у ліфта. Простір був заповнений благенькими дерев'яними драбинами, по яких спускатися було небезпечно, бо не було навіть за що вхопитися, якщо котрась із них обламається. Я спускався, майже нічого не бачачи перед собою. Та в якийсь момент моя свідомість опинилася в іншому, паралельному "я", котрий, спускаючись іншим шляхом, мав завадити мені дістатися підземель. Я розумів, що сплю, і що мені важко дихати, що пора прокинутися, бо сон втрачає зв'язність. І чітко пам'ятаю останні думки перед тим, як прокинутися: тверде рішення поїхати знову до тієї церкви і ще раз обійти там кожен закапелок. І так щоразу: я розумію врешті, що мені сниться сон, що я бачу цю церкву викривленою, не такою, як у дійсності, що мені конче потрібно туди поїхати знову, от лишень прокинуся і пригадаю маршрут.
І завжди минає трохи часу, перш ніж я розумію, що не було ніколи такої поїздки. Не існує такого села. Не існує тієї церкви. Всі спогади, які я "пригадую" уві сні - це фрагменти якогось найпершого сну, які відтепер перекочували в усі наступні й видають себе за реальність, пригадану в снах.
Нічого особливого, начебто. Проте виникає відчуття, що світ створюється щоночі наново. Але трохи інакшим. Щось доповнюється, щось видаляється, а наші спогади щоразу допасовуються до нової картини реальності, яка чекає нас після пробудження. І та церква, вся та поїздка інколи видається таким ось видаленим спогадом, який не пасував до зміненої вночі картини світу. Цей сюжет мого життя хтось вирізав, як непотрібний побічний квест. Зрештою, ніколи й не вірив у такі повторювані сни, вважаючи їх вигаданим шаблоном для фільмів чи книг. Але, ось – повторювані сни є й у мене.
Літературні образи, а то й цілі сюжети постають зі снів дуже часто. Впевнений, що кожен із вас знає хоча би декілька таких.
І хоч я не пишу нічого, проте деякі сни так і просяться на папір. От, зокрема, час від часу мені сниться одна конкретна церква, точніше її руїни. Архітектурно вона більше нагадує костел, але чомусь у мене враження, що це точно не римо-католицький храм. Вона розташована в селі на Волині, яке знаходиться неподалік, бо їздив я туди винятково велосипедом. Розташована будівля в невеликому сквері між двома вулицями, буквально 100 на 50-70 метрів. Там ростуть високі молоді дерева, чиї крони густо розростаються аж угорі, проте в цьому сквері панує дивна напівтемрява навіть у літній полудень, тому під ногами майже немає трави. Стіни церкви кам’яні, без тиньку, за кольором темно сірі, а часом здаються аж чорними. Та головна архітектурна особливість - це величезні двоповерхові підземелля під церквою. Заплутаний лабіринт льохів та переходів. Ув одному сні, зосередженому саме на підземеллях, запанував аж такий лавкрафтівський жах, що я досі не можу згадати, що ж так мене налякало в тих глибоких підвалах. І досі ця похмура церква - один із найбільш моторошних образів, що з'являлися мені в снах за життя.
І десь двічі-тричі на рік вона знову мені сниться. Я навіть у сні не наважуюся спускатися в ті підземелля. А востаннє взагалі дивився на цю церкву тільки здаля, не підходячи близько. Хоча пам'ятаю свою думку вві сні, мовляв, я був тут вживу, не бачив нічого страшного, тому й зараз нічого страшного не станеться.
Сьогоднішній сон був якийсь зовсім інший. Я відразу опинився в тому селі, а може й у самій будівлі. Вона була ціла, і навіть здавалося, що діюча наразі. Там бавилися якісь діти, а я таки наважився спуститися в підвали. Натомість вхід туди виявився аж з горища - через глибоку шахту, як у ліфта. Простір був заповнений благенькими дерев'яними драбинами, по яких спускатися було небезпечно, бо не було навіть за що вхопитися, якщо котрась із них обламається. Я спускався, майже нічого не бачачи перед собою. Та в якийсь момент моя свідомість опинилася в іншому, паралельному "я", котрий, спускаючись іншим шляхом, мав завадити мені дістатися підземель. Я розумів, що сплю, і що мені важко дихати, що пора прокинутися, бо сон втрачає зв'язність. І чітко пам'ятаю останні думки перед тим, як прокинутися: тверде рішення поїхати знову до тієї церкви і ще раз обійти там кожен закапелок. І так щоразу: я розумію врешті, що мені сниться сон, що я бачу цю церкву викривленою, не такою, як у дійсності, що мені конче потрібно туди поїхати знову, от лишень прокинуся і пригадаю маршрут.
І завжди минає трохи часу, перш ніж я розумію, що не було ніколи такої поїздки. Не існує такого села. Не існує тієї церкви. Всі спогади, які я "пригадую" уві сні - це фрагменти якогось найпершого сну, які відтепер перекочували в усі наступні й видають себе за реальність, пригадану в снах.
Нічого особливого, начебто. Проте виникає відчуття, що світ створюється щоночі наново. Але трохи інакшим. Щось доповнюється, щось видаляється, а наші спогади щоразу допасовуються до нової картини реальності, яка чекає нас після пробудження. І та церква, вся та поїздка інколи видається таким ось видаленим спогадом, який не пасував до зміненої вночі картини світу. Цей сюжет мого життя хтось вирізав, як непотрібний побічний квест. Зрештою, ніколи й не вірив у такі повторювані сни, вважаючи їх вигаданим шаблоном для фільмів чи книг. Але, ось – повторювані сни є й у мене.
BY ⸙ Index Librorum ⸙
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
NEWS Telegram has gained a reputation as the “secure” communications app in the post-Soviet states, but whenever you make choices about your digital security, it’s important to start by asking yourself, “What exactly am I securing? And who am I securing it from?” These questions should inform your decisions about whether you are using the right tool or platform for your digital security needs. Telegram is certainly not the most secure messaging app on the market right now. Its security model requires users to place a great deal of trust in Telegram’s ability to protect user data. For some users, this may be good enough for now. For others, it may be wiser to move to a different platform for certain kinds of high-risk communications. "There is a significant risk of insider threat or hacking of Telegram systems that could expose all of these chats to the Russian government," said Eva Galperin with the Electronic Frontier Foundation, which has called for Telegram to improve its privacy practices. The regulator said it has been undertaking several campaigns to educate the investors to be vigilant while taking investment decisions based on stock tips. The Securities and Exchange Board of India (Sebi) had carried out a similar exercise in 2017 in a matter related to circulation of messages through WhatsApp.
from us
