Сьогодні минають п’ятдесят четверті роковини з дня смерти Михайла Сороки – члена ОУН, політв’язня, одного з лідерів Кенгірського повстання.
Він помер 1971 року в ув’язненні – його скосив серцевий напад під час прогулянки. На місці смерти Сороки в’язні посадили лісову троянду. Вони любили збиратися біля куща – згадували Сороку, спілкувались між собою. Помітивши це, керівництво табору викорчувало її.
На момент смерти оунівцю було 60 років. Із них 34 він провів у неволі. Під час заслання Михайло Сорока займався спортом, практикував йогу, організував хор, літературні вечори, святкові молебні.
Про життя легендарного підпільника читайте у матеріалі на нашому сайті → https://bit.ly/3ZURibl
Він помер 1971 року в ув’язненні – його скосив серцевий напад під час прогулянки. На місці смерти Сороки в’язні посадили лісову троянду. Вони любили збиратися біля куща – згадували Сороку, спілкувались між собою. Помітивши це, керівництво табору викорчувало її.
На момент смерти оунівцю було 60 років. Із них 34 він провів у неволі. Під час заслання Михайло Сорока займався спортом, практикував йогу, організував хор, літературні вечори, святкові молебні.
Про життя легендарного підпільника читайте у матеріалі на нашому сайті → https://bit.ly/3ZURibl
Локальна історія
Михайло Сорока: підпільник, у якого забрали все
16 червня минають п’ятдесяті роковини з дня смерти Михайла Сороки – члена ОУН, політв’язня, одного з лідерів Кенгірського повстання.
Передпродаж “Короля Данила” продовжено!
Дорогі читачі, раді повідомити, що частина тиражу “Король Руси Данило Романович політична біографія” уже вирушила до тих, хто зробив передзамовлення. Ми дуже вдячні за вашу підтримку та довіру. Чекаємо на перші враження й відгуки!
Паралельно відкриваємо передпродаж 2.0 — тож книжку ще можна придбати за спеціальними умовами (https://bit.ly/4e9qMke). Друга частина накладу вже у друкарні!
❗️Важливо: усі, хто оформить замовлення, починаючи від 16.06.2025, отримають свій примірник на початку липня. Не проґавте можливості, наклад лімітований.
Дякуємо за терпіння й розуміння!
Дорогі читачі, раді повідомити, що частина тиражу “Король Руси Данило Романович політична біографія” уже вирушила до тих, хто зробив передзамовлення. Ми дуже вдячні за вашу підтримку та довіру. Чекаємо на перші враження й відгуки!
Паралельно відкриваємо передпродаж 2.0 — тож книжку ще можна придбати за спеціальними умовами (https://bit.ly/4e9qMke). Друга частина накладу вже у друкарні!
❗️Важливо: усі, хто оформить замовлення, починаючи від 16.06.2025, отримають свій примірник на початку липня. Не проґавте можливості, наклад лімітований.
Дякуємо за терпіння й розуміння!
Магазин Локальної історії
Король Руси Данило Романович (прибл. 1201 – 1264). Політична біографія - Магазин Локальної історії
Відкриваємо передпродаж 2.0. друга частина накладу вже у друкарні! Важливо: усі, хто оформить замовлення, починаючи від 16.06.2025, отримають свій примірник
Леся Українка, яка хворіла на туберкульоз правої нирки, лікувалася у санаторіях Криму та Кавказу, де лікарі призначали їй вживати туберкулін та миш’як. Успіхи лікування були незначними, тож їй радили видалити орган. Та все ж письменниця хотіла випробувати всі варіанти перед тим, як лягати під скальпель хірурга.
Лариса Косач-Квітка вже зневірилися у власному одужанні, аж поки з чоловіком Климентом не прочитали рекламний проспект санаторія в Гелуані поблизу Каїру, який мав репутацію "головного курорту для ниркових слабих".
Вперше Леся Українка з чоловіком приїхали на лікування в Гелуан у листопаді 1909 року. Грошима допомагала мати Олена Косач. На єгипетському курорті і сама Леся Українка знаходила можливості для додаткового заробітку. "Тут у моді вчитись чужих мов, от і в нас у санаторії вчаться в мене французької мови 4 чоловіка (з них 2 ще й німецької вчаться у мене ж), і я маю щодня 3–4 години зайняті. Тим способом заробляю від 65 до 75 р. на місяць, а коли є ще яка випадкова робота, то й більше. Але се, по-тутешньому бюджету, ледве дає половину утримання, так що все-таки мушу проживати запасні гроші, що мене не дуже-то радує", — писала письменниця сестрі Олені у листі від 31 січня.
Окрім цього, вона заробляла перекладами концесійних контрактів із російської на французьку та німецьку. За її словами, за 3 дні в ліжку вона змогла заробити 15 рублів — більше половини від місячної середньої зарплати робітника в Наддніпрянщині.
На "прощу до Єгипетського сонця", до пірамід та Сфінкса, біля яких Леся гуляла з чоловіком, вона приїздила майже щозими — аж до самої смерті у 1913 році.
Про лікування Лесі Українки у санаторіях Єгипту читайте у матеріалі → https://bit.ly/43KHaUN
Лариса Косач-Квітка вже зневірилися у власному одужанні, аж поки з чоловіком Климентом не прочитали рекламний проспект санаторія в Гелуані поблизу Каїру, який мав репутацію "головного курорту для ниркових слабих".
Вперше Леся Українка з чоловіком приїхали на лікування в Гелуан у листопаді 1909 року. Грошима допомагала мати Олена Косач. На єгипетському курорті і сама Леся Українка знаходила можливості для додаткового заробітку. "Тут у моді вчитись чужих мов, от і в нас у санаторії вчаться в мене французької мови 4 чоловіка (з них 2 ще й німецької вчаться у мене ж), і я маю щодня 3–4 години зайняті. Тим способом заробляю від 65 до 75 р. на місяць, а коли є ще яка випадкова робота, то й більше. Але се, по-тутешньому бюджету, ледве дає половину утримання, так що все-таки мушу проживати запасні гроші, що мене не дуже-то радує", — писала письменниця сестрі Олені у листі від 31 січня.
Окрім цього, вона заробляла перекладами концесійних контрактів із російської на французьку та німецьку. За її словами, за 3 дні в ліжку вона змогла заробити 15 рублів — більше половини від місячної середньої зарплати робітника в Наддніпрянщині.
На "прощу до Єгипетського сонця", до пірамід та Сфінкса, біля яких Леся гуляла з чоловіком, вона приїздила майже щозими — аж до самої смерті у 1913 році.
Про лікування Лесі Українки у санаторіях Єгипту читайте у матеріалі → https://bit.ly/43KHaUN
Локальна історія
"На прощу до Єгипетського сонця". Леся Українка у санаторіях Єгипту
Вперше Леся Українка з чоловіком приїхали на лікування в Гелуан у листопаді 1909 року.
Під час експедиції до села Плахтіївка Опанас Бежкович зафіксував особливості побуту жителів Півдня України середини ХХ століття, зокрема традиційне народне житло, його оздоблення, транспортні засоби та місцеві промисли жителів Одещини.
Характерною ознакою житла цього регіону було його наближене розташування до вулиці причілковою (торцевою) стороною з двома вікнами. Хати мали двосхилий дах, який покривали очеретом. Бежковичу вдалося зафіксувати і рудименти архаїчного типу житлових та господарських споруд, дах яких "приливали" глиною. У таких спорудах стеля була дуже низькою, або взагалі відсутня. Характерною ознакою південного регіону було й те, що за межами подвір’я окремо могли розташовувати й літню піч.
Цікава особливість забудови дворів — огорожі, зроблені з каменю-плитняка. Їх обмазували глиною та білили. На фотографіях Бежковича можна бачимо розписи навколо дверей, на причілковій стіні між вікнами, на фронтоні.
Низка світлин із Одещини присвячена транспорту. На фото видно вози для сіна та соломи, води, ресорну двуколку та дитячі візочки. Також у фотооб’єктив дослідника потрапив майстер по лозоплетінню.
▶️ Більше фото переглядайте у матеріалі → https://bit.ly/4kbmiuZ
Характерною ознакою житла цього регіону було його наближене розташування до вулиці причілковою (торцевою) стороною з двома вікнами. Хати мали двосхилий дах, який покривали очеретом. Бежковичу вдалося зафіксувати і рудименти архаїчного типу житлових та господарських споруд, дах яких "приливали" глиною. У таких спорудах стеля була дуже низькою, або взагалі відсутня. Характерною ознакою південного регіону було й те, що за межами подвір’я окремо могли розташовувати й літню піч.
Цікава особливість забудови дворів — огорожі, зроблені з каменю-плитняка. Їх обмазували глиною та білили. На фотографіях Бежковича можна бачимо розписи навколо дверей, на причілковій стіні між вікнами, на фронтоні.
Низка світлин із Одещини присвячена транспорту. На фото видно вози для сіна та соломи, води, ресорну двуколку та дитячі візочки. Також у фотооб’єктив дослідника потрапив майстер по лозоплетінню.
▶️ Більше фото переглядайте у матеріалі → https://bit.ly/4kbmiuZ
localhistory.org.ua
Одещина 1955 року на світлинах Опанаса Бежковича
Під час експедиції у село Плахтіївка етнограф зафіксував побут Півдня України середини ХХ століття.
Дитячий візочок. Село Плахтіївка Білгород-Дністровський район Одеської області. 1955 р. Фото Опанаса Бежковича.
11 низькопідлогових трамваїв марки Vevey передала швейцарська компанія Bernmobil Львову. У березні 2025-го перші два з них вийшли на маршрути міста, а у перспективі й до Національного реабілітаційного центру для українських військових Unbroken.
Трамваї інклюзивні, а це ще один крок до зручності міста для всіх. Проєкт отримав назву «Бернські трамваї для Львова» і реалізується за підтримки Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).
«Як виникла ідея передати вживані трамваї з Берну до Львова? У нашому місті поступово вводять в експлуатацію 27 нових трамваїв Tramlink від компанії Stadler Rail. Тож 12 трамваїв Vevey Be 4/8 вивели з обігу у квітні 2025 року року. Хоч ці трамваї більше не відповідають швейцарським стандартам, вони перебувають у доброму стані та можуть використовуватися ще протягом 10-12 років», – розповідає Дідьє Баухман, прессекретар компанії Bernmobil.
«SECO доручив компанії Rubi Bahntechnik GmbH оцінити міста, котрі подали заявки. Після детальних перевірок у список фіналістів увійшли три українські міста, а переміг Львів. Це місто має відповідну ширину колії та добре розвинуту інфраструктуру. Щодо самих трамваїв – Vevey були введені в експлуатацію у Берні 2 квітня 1990 року. Їхня низькопідлогова конструкція стала справжнім проривом.
Було непросто організувати навчання у Берні, в якому взяли участь чотири співробітники ЛКП «Львівелектротранс» і один перекладач. Перший Vevey привезли у Львів наприкінці вересня 2024-го. Решта прибули у квітні 2025 року. Транспортування трамваїв вимагає ретельного планування. Ми залучаємо два автопоїзди з супроводжувальними машинами. 2 тисячі кілометрів долаємо за тиждень.
Попри все, нам вдалось подолати усі труднощі, й ми сподіваємось, що бернські трамваї ще довго слугуватимуть Львову».
https://youtu.be/fsTyA0zNRrU
Трамваї інклюзивні, а це ще один крок до зручності міста для всіх. Проєкт отримав назву «Бернські трамваї для Львова» і реалізується за підтримки Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).
«Як виникла ідея передати вживані трамваї з Берну до Львова? У нашому місті поступово вводять в експлуатацію 27 нових трамваїв Tramlink від компанії Stadler Rail. Тож 12 трамваїв Vevey Be 4/8 вивели з обігу у квітні 2025 року року. Хоч ці трамваї більше не відповідають швейцарським стандартам, вони перебувають у доброму стані та можуть використовуватися ще протягом 10-12 років», – розповідає Дідьє Баухман, прессекретар компанії Bernmobil.
«SECO доручив компанії Rubi Bahntechnik GmbH оцінити міста, котрі подали заявки. Після детальних перевірок у список фіналістів увійшли три українські міста, а переміг Львів. Це місто має відповідну ширину колії та добре розвинуту інфраструктуру. Щодо самих трамваїв – Vevey були введені в експлуатацію у Берні 2 квітня 1990 року. Їхня низькопідлогова конструкція стала справжнім проривом.
Було непросто організувати навчання у Берні, в якому взяли участь чотири співробітники ЛКП «Львівелектротранс» і один перекладач. Перший Vevey привезли у Львів наприкінці вересня 2024-го. Решта прибули у квітні 2025 року. Транспортування трамваїв вимагає ретельного планування. Ми залучаємо два автопоїзди з супроводжувальними машинами. 2 тисячі кілометрів долаємо за тиждень.
Попри все, нам вдалось подолати усі труднощі, й ми сподіваємось, що бернські трамваї ще довго слугуватимуть Львову».
https://youtu.be/fsTyA0zNRrU
YouTube
Швейцарія – Україна
Про експорт трамваїв до Львова читайте у нашому новому спецпроєкті → https://trams.localhistory.org.ua/
trams.localhistory.org.ua
Історія трамвая. Львів, Берн, Європа
Цікаві факти про трамвай в Україні та світі. Спецпроєкт Локальної історії