group-telegram.com/PYCriticess/2732
Last Update:
За останні кілька днів подивилась два українські фільми-скоробуди. Тішить, що це комедії, а не фільми про війну, яку автор не встиг переосмислити, а вже переносить на екран.
Що і «Потяг у 31 грудня», що і «Збори ОСББ» немає у Letterboxd, тож, поки що, тільки тут ділюсь своїми враженнями.
«Збори ОСББ» від Мамахихотала сильно недотягує по режисурі. Тут не відкривали книжок як створити однолокаційний фільм у закритому просторі, тому напихали непотрібних кадрів. Іноді, це смішно - в основному завдяки акторській грі Набоки й Жданова або повної її відсутності у Лебіги. Але у більшій мірі я відчувала себе не у своїй тарілці. Гумор про те як хто стогне чи чому сусіди не люблять один одного мені не видається смішним.
«Потяг у 31 грудня» я йшла дивитися без жодних очікувань. І він приємно потішив. Нарешті український фільм дійсно має шанс виграти гру у російської "класики". Якщо дистрибʼютор все правильно зробить, то це буде чудове кіно для перегляду на ТБ щороку 31 грудня. Головна проблема - переграш. Головний плюс - робота у кадрі та персонажі Баклана та Ісаєнка.
Чого ще не вистачає подібним фільмам, так це більш тонкої роботи з темою війни. Умисно у сюжет вводять героїв, які воюють чи героїнь, в яких на фронті чоловіки. Але як про це говорити у сценарії ще потрібно вчитися. Бо поки що це занадто у лоб, через це - для галочки.
Але є один плюс, який я помітила в обох фільмах - ми вже на голову вище від "Скаженого весілля" у продакт-плейсменті. Особливо це тішить, бо такий вид партнерства видається єдиним способом рухатися в приватне фінансування кіно.
Плануєте щось з цього дивитися?
кадр з анімації «Елвін і бурундуки», 2007
BY Promising Young Criticess
Share with your friend now:
group-telegram.com/PYCriticess/2732