Після доволі тривалої перерви продовжуємо наш цикл статей про приватні військові та оборонні компанії.
Сьогоднішня тема — внутрішнє законодавство ключових країн-контрагентів у сфері регулювання діяльності ПВОК. Оскільки тема надзвичайно широка, логічно розглянути кожну значну країну окремо. Почнемо з США🇺🇸
Чому США?
🫡Необхідно відзначити лідерство у використанні та регулюванні ПВОК. Саме американський уряд першим активно залучав такі компанії до виконання оборонних і безпекових завдань, що спричинило розвиток відповідного законодавства. Воно охоплює питання експорту послуг, укладання контрактів і взаємодії ПВОК із федеральними органами.
▶️💪Arms Export Control Act (AECA) – Закон про контроль експорту озброєнь Цей закон встановлює контроль над експортом військових послуг, зброї та технологій.
▶️Ключова вимога: ПВОК, що планують працювати за кордоном, повинні отримати дозвіл від Державного департаменту США. ▶️Мета: Запобігання постачанню військових технологій і послуг недружнім країнам або незаконним угрупованням.
▶️🚚International Traffic in Arms Regulations (ITAR) – Міжнародні правила обігу озброєнь ITAR є доповненням до AECA і визначає детальні процедури передачі військових технологій.
▶️Встановлює вимоги до сертифікації та ліцензування експорту послуг. ▶️Гарантує, що діяльність ПВОК не загрожує національній безпеці США чи союзників.
▶️$ Federal Acquisition Regulation (FAR) – Федеральний регламент про закупівлі FAR — основний документ, який регулює процес укладання контрактів із федеральними органами.
▶️ Умови прозорості контрактів із ПВОК. ▶️ Етичні норми та процедури виконання договорів.
▶️👮♂Military Extraterritorial Jurisdiction Act (MEJA) – Закон про позатериторіальну військову юрисдикцію MEJA надає можливість притягувати до відповідальності співробітників ПВОК за злочини, вчинені за межами США.
▶️Чому це важливо: Забезпечує відповідальність, коли місцеві чи воєнні закони не охоплюють правопорушення.
▶️🪖Uniform Code of Military Justice (UCMJ) – Єдиний кодекс військової юстиції UCMJ поширюється на ПВОК, які працюють у зонах бойових дій під егідою Міністерства оборони.
▶️Роль: ➡️Регулює поведінку співробітників у бойових умовах. ➡️Підпорядковує ПВОК військовій юрисдикції у відповідних випадках.
Таким чином, законодавство США створює чітку систему регулювання діяльності ПВОК, яка охоплює:
➡️Взаємодію "держава — ПВОК": чітке розмежування повноважень і процедур. ➡️ Встановлення відповідальності: забезпечення покарання за порушення. ➡️Укладання контрактів: прозорість і етичність взаємодії з федеральними органами.
Безперечно, шлях до встановлення регуляторних механізмів не є універсальним. Це зумовлено тим, що законодавство кожної країни має враховувати її специфічні потреби та оптимальні форми взаємодії між державними органами й приватним сектором.
Саме тому ми й вивчаємо це питання так ґрунтовно, аби запропонувати комплексний і продуманий підхід. 😊
Після доволі тривалої перерви продовжуємо наш цикл статей про приватні військові та оборонні компанії.
Сьогоднішня тема — внутрішнє законодавство ключових країн-контрагентів у сфері регулювання діяльності ПВОК. Оскільки тема надзвичайно широка, логічно розглянути кожну значну країну окремо. Почнемо з США🇺🇸
Чому США?
🫡Необхідно відзначити лідерство у використанні та регулюванні ПВОК. Саме американський уряд першим активно залучав такі компанії до виконання оборонних і безпекових завдань, що спричинило розвиток відповідного законодавства. Воно охоплює питання експорту послуг, укладання контрактів і взаємодії ПВОК із федеральними органами.
▶️💪Arms Export Control Act (AECA) – Закон про контроль експорту озброєнь Цей закон встановлює контроль над експортом військових послуг, зброї та технологій.
▶️Ключова вимога: ПВОК, що планують працювати за кордоном, повинні отримати дозвіл від Державного департаменту США. ▶️Мета: Запобігання постачанню військових технологій і послуг недружнім країнам або незаконним угрупованням.
▶️🚚International Traffic in Arms Regulations (ITAR) – Міжнародні правила обігу озброєнь ITAR є доповненням до AECA і визначає детальні процедури передачі військових технологій.
▶️Встановлює вимоги до сертифікації та ліцензування експорту послуг. ▶️Гарантує, що діяльність ПВОК не загрожує національній безпеці США чи союзників.
▶️$ Federal Acquisition Regulation (FAR) – Федеральний регламент про закупівлі FAR — основний документ, який регулює процес укладання контрактів із федеральними органами.
▶️ Умови прозорості контрактів із ПВОК. ▶️ Етичні норми та процедури виконання договорів.
▶️👮♂Military Extraterritorial Jurisdiction Act (MEJA) – Закон про позатериторіальну військову юрисдикцію MEJA надає можливість притягувати до відповідальності співробітників ПВОК за злочини, вчинені за межами США.
▶️Чому це важливо: Забезпечує відповідальність, коли місцеві чи воєнні закони не охоплюють правопорушення.
▶️🪖Uniform Code of Military Justice (UCMJ) – Єдиний кодекс військової юстиції UCMJ поширюється на ПВОК, які працюють у зонах бойових дій під егідою Міністерства оборони.
▶️Роль: ➡️Регулює поведінку співробітників у бойових умовах. ➡️Підпорядковує ПВОК військовій юрисдикції у відповідних випадках.
Таким чином, законодавство США створює чітку систему регулювання діяльності ПВОК, яка охоплює:
➡️Взаємодію "держава — ПВОК": чітке розмежування повноважень і процедур. ➡️ Встановлення відповідальності: забезпечення покарання за порушення. ➡️Укладання контрактів: прозорість і етичність взаємодії з федеральними органами.
Безперечно, шлях до встановлення регуляторних механізмів не є універсальним. Це зумовлено тим, що законодавство кожної країни має враховувати її специфічні потреби та оптимальні форми взаємодії між державними органами й приватним сектором.
Саме тому ми й вивчаємо це питання так ґрунтовно, аби запропонувати комплексний і продуманий підхід. 😊
Наступна тема — Сполучене Королівство🇬🇧
BY ✙splendoris △pparent✙
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Again, in contrast to Facebook, Google and Twitter, Telegram's founder Pavel Durov runs his company in relative secrecy from Dubai. The gold standard of encryption, known as end-to-end encryption, where only the sender and person who receives the message are able to see it, is available on Telegram only when the Secret Chat function is enabled. Voice and video calls are also completely encrypted. False news often spreads via public groups, or chats, with potentially fatal effects. NEWS A Russian Telegram channel with over 700,000 followers is spreading disinformation about Russia's invasion of Ukraine under the guise of providing "objective information" and fact-checking fake news. Its influence extends beyond the platform, with major Russian publications, government officials, and journalists citing the page's posts.
from us