БпЛА обох сторін майже безальтернативно домінують над полем бою. Надривистий гул гвинтів став основною асоціацією наближення небезпеки, витіснивши свист снарядів та гуркіт бронетехніки. Проте, окрім асоціацій повністю змінилося й те, як виглядає атака та оборона сучасної війни. Спробую окреслити в цій серії постів загальні спостереження та перейти до більш вільних роздумів на тему.
1. Прихованість – це життя. Ключова характеристика позицій та переміщень між ними – те, щоб вони або перебування в них о/с, не були виявлені. Умови рельєфу відіграють особливу роль, адже навіть сточена посадка, від котрої залишився тільки рідкий кущ, вже є тим, що істотно прикриває переміщення піхоти. Маскувальні сітки, кікімори довели свою ефективність. Окремо варто відмітити накидки-пончо, нерухомі сигнатури, під якими хоч і не заховаєшся в чистому полі, але загубишся вночі в населених пунктах.
2. Лінія оборони розріджена. Позиції піхоти зводяться до поодиноких, переважно прихованих укриттів (підвали, бліндажі) на шляху очікуваних переміщень противника. Вогневі та спостережні можливості позицій значно знижені. Відповідно першочергова задача о/с на позиціях - це блокування переміщення по маршруту, на котрому вони розташовані. Себто о/с має зберігати пильність для запобігання блокування (і виявлення) власних позицій й підтримки зв'язку з командуванням, щоб вийти за наказом та зупинити вогнем противника, чим запобігти його втягуванню в укриття до нанесення ураження розрахунками БпЛА. Варто зазначити, що вогневі можливості наразі настільки обмежені, що перехід до контакту це вже скоріше крайній захід. В пріоритеті завжди ураження засобами.
3. Виходячи з п.2, фокус уваги повинен зосереджуватись на тому, щоб позицію було складно закидати гранатами чи завести всередину керований снаряд, а також на наявності резервних (та хибних) позицій, між якими можливе приховане переміщення, наприклад, через криту/затягнуту сіткою ділянку. Звісно ж, це завдання для Сил Підтримки на майбутні рубежі оборони, адже біля лінії зіткнення сильно не накопаєш.
4. Якщо робота засобів ураження сторін зрівняна, то піхота – зовсім інша справа. За цим показником противник явно кратно переважає. Важко говорити про всі ділянки, але я спостерігав щоденні спроби штурмів малими групами (2-4 о/с) в пішому порядку, інколи використовуючи легкий мото/автотранспорт. Противник, раніше небайдужий до епічних механізованих накатів, зараз експериментує та переважно працює малими групами: рухається по "сірому" та в "нельотну погоду" (міцний вітер, дощ), накопичується, активно маскується за допомогою пончо. Не дивлячись на те, що характер завдань ворожої піхоти досі залишається суїцидальним, а успіхи - посередніми, загальний обсяг втрат противника виглядає більш manageable, а якісь проміжні задачі виконуються навіть не зважаючи на переважно летальний результат: розвідуються шляхи підходів, ногами перевіряються ділянки на мінування, виявляються пусті та зайняті позиції СОУ. Після цього, наприклад, виявлені позиції вражаються, змушуючи відійти піхоту й перетворюючи ділянку на "сіру зону", в котру починає затягуватися противник. Ці ділянки можуть пустувати значний час, але через відсутність сил, котрі могли б провести зачистку, у ворога з'являється можливість там накопичитися. Частково це проблема логістики, котра симетрично кастрована в 5-10-кілометровій ділянці, але переважно - це кадровий голод, низька керованість та морально-психологічний стан піхоти СОУ.
БпЛА обох сторін майже безальтернативно домінують над полем бою. Надривистий гул гвинтів став основною асоціацією наближення небезпеки, витіснивши свист снарядів та гуркіт бронетехніки. Проте, окрім асоціацій повністю змінилося й те, як виглядає атака та оборона сучасної війни. Спробую окреслити в цій серії постів загальні спостереження та перейти до більш вільних роздумів на тему.
1. Прихованість – це життя. Ключова характеристика позицій та переміщень між ними – те, щоб вони або перебування в них о/с, не були виявлені. Умови рельєфу відіграють особливу роль, адже навіть сточена посадка, від котрої залишився тільки рідкий кущ, вже є тим, що істотно прикриває переміщення піхоти. Маскувальні сітки, кікімори довели свою ефективність. Окремо варто відмітити накидки-пончо, нерухомі сигнатури, під якими хоч і не заховаєшся в чистому полі, але загубишся вночі в населених пунктах.
2. Лінія оборони розріджена. Позиції піхоти зводяться до поодиноких, переважно прихованих укриттів (підвали, бліндажі) на шляху очікуваних переміщень противника. Вогневі та спостережні можливості позицій значно знижені. Відповідно першочергова задача о/с на позиціях - це блокування переміщення по маршруту, на котрому вони розташовані. Себто о/с має зберігати пильність для запобігання блокування (і виявлення) власних позицій й підтримки зв'язку з командуванням, щоб вийти за наказом та зупинити вогнем противника, чим запобігти його втягуванню в укриття до нанесення ураження розрахунками БпЛА. Варто зазначити, що вогневі можливості наразі настільки обмежені, що перехід до контакту це вже скоріше крайній захід. В пріоритеті завжди ураження засобами.
3. Виходячи з п.2, фокус уваги повинен зосереджуватись на тому, щоб позицію було складно закидати гранатами чи завести всередину керований снаряд, а також на наявності резервних (та хибних) позицій, між якими можливе приховане переміщення, наприклад, через криту/затягнуту сіткою ділянку. Звісно ж, це завдання для Сил Підтримки на майбутні рубежі оборони, адже біля лінії зіткнення сильно не накопаєш.
4. Якщо робота засобів ураження сторін зрівняна, то піхота – зовсім інша справа. За цим показником противник явно кратно переважає. Важко говорити про всі ділянки, але я спостерігав щоденні спроби штурмів малими групами (2-4 о/с) в пішому порядку, інколи використовуючи легкий мото/автотранспорт. Противник, раніше небайдужий до епічних механізованих накатів, зараз експериментує та переважно працює малими групами: рухається по "сірому" та в "нельотну погоду" (міцний вітер, дощ), накопичується, активно маскується за допомогою пончо. Не дивлячись на те, що характер завдань ворожої піхоти досі залишається суїцидальним, а успіхи - посередніми, загальний обсяг втрат противника виглядає більш manageable, а якісь проміжні задачі виконуються навіть не зважаючи на переважно летальний результат: розвідуються шляхи підходів, ногами перевіряються ділянки на мінування, виявляються пусті та зайняті позиції СОУ. Після цього, наприклад, виявлені позиції вражаються, змушуючи відійти піхоту й перетворюючи ділянку на "сіру зону", в котру починає затягуватися противник. Ці ділянки можуть пустувати значний час, але через відсутність сил, котрі могли б провести зачистку, у ворога з'являється можливість там накопичитися. Частково це проблема логістики, котра симетрично кастрована в 5-10-кілометровій ділянці, але переважно - це кадровий голод, низька керованість та морально-психологічний стан піхоти СОУ.
BY Vae Victis 🇺🇦✙
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
DFR Lab sent the image through Microsoft Azure's Face Verification program and found that it was "highly unlikely" that the person in the second photo was the same as the first woman. The fact-checker Logically AI also found the claim to be false. The woman, Olena Kurilo, was also captured in a video after the airstrike and shown to have the injuries. But the Ukraine Crisis Media Center's Tsekhanovska points out that communications are often down in zones most affected by the war, making this sort of cross-referencing a luxury many cannot afford. "We're seeing really dramatic moves, and it's all really tied to Ukraine right now, and in a secondary way, in terms of interest rates," Octavio Marenzi, CEO of Opimas, told Yahoo Finance Live on Thursday. "This war in Ukraine is going to give the Fed the ammunition, the cover that it needs, to not raise interest rates too quickly. And I think Jay Powell is a very tepid sort of inflation fighter and he's not going to do as much as he needs to do to get that under control. And this seems like an excuse to kick the can further down the road still and not do too much too soon." But Telegram says people want to keep their chat history when they get a new phone, and they like having a data backup that will sync their chats across multiple devices. And that is why they let people choose whether they want their messages to be encrypted or not. When not turned on, though, chats are stored on Telegram's services, which are scattered throughout the world. But it has "disclosed 0 bytes of user data to third parties, including governments," Telegram states on its website. WhatsApp, a rival messaging platform, introduced some measures to counter disinformation when Covid-19 was first sweeping the world.
from us
