У книгозбірні маю і такий раритет — переклад «Пекла» Данте молодомузівця Карманського з суттєвою редакцією М. Рильського. Видрук датовано 1956 р.
Стріха у дослідженні називав роботу Карманського «не надто вправною», через що маємо згадку про Р. поряд з К [що може вказувати, що пан Максим вийшов за рамці ролі звичайного редактора].
У вступній статті Білецького ідеться, що «Комедія» належала до числа улюблених творів Маркса» і що «образи з «К.» згадуються і в тексті «Капіталу». Все тому, що однією з умов появи тексту було слідування вимозі перекладати Д. насамперед як улюбленого поета Маркса-Енгельса. А для цього видання треба було іще зауважити, що «епітетом «божественний» італійці охоче наділяли яке завгодно явище, що викликало в них захоплення», а до того ж сам епітет Данте не належить, тобто ніякого клерикалізму.
За роботою Р. стежив тодішній п. секретар ЦК КП(б)У Мельников. Ніколи, зауважує Стріха, ані до, ані після того справу перекладу Д. не було піднято на рівень першої владної особи України.
Стріха у дослідженні називав роботу Карманського «не надто вправною», через що маємо згадку про Р. поряд з К [що може вказувати, що пан Максим вийшов за рамці ролі звичайного редактора].
У вступній статті Білецького ідеться, що «Комедія» належала до числа улюблених творів Маркса» і що «образи з «К.» згадуються і в тексті «Капіталу». Все тому, що однією з умов появи тексту було слідування вимозі перекладати Д. насамперед як улюбленого поета Маркса-Енгельса. А для цього видання треба було іще зауважити, що «епітетом «божественний» італійці охоче наділяли яке завгодно явище, що викликало в них захоплення», а до того ж сам епітет Данте не належить, тобто ніякого клерикалізму.
За роботою Р. стежив тодішній п. секретар ЦК КП(б)У Мельников. Ніколи, зауважує Стріха, ані до, ані після того справу перекладу Д. не було піднято на рівень першої владної особи України.
«Падіння…» Блейка, попри використані традиційні богословські тропи, насправді його не демонструє. Ідеться про події опісля, цитує Біллінґслі у своїй праці «The Visionary Art of W.B». іншого дослідника творчості поета Джона Ґранта.
По центру — Христос з голубом, який веде Адама і Єву нібито в бік входу до Пекла і саме Пекло. Прикметно, що погляд Х. спрямований не до прірви, а в бік глядача, ніби ведучи пару до нас, зауважує Ґрант.
Натомість Біллінґслі не погоджується з інтерпретацією Ґ., що Святий дух (голуб) підказує Х. шлях. Дослідниця обґрунтовує свою незгоду розмірами птаха — він, мовляв, надто крихітний відносно голови Х. і, за законами перспективи, взагалі може бути позаду. Сам Х. теж на нього не дивиться. Та і його постать означена як відкупителя, а не судді.
Пара проходить через спокуту у молитві «Страшного суду» до прийняття істини у «Падінні…» й повернення до природи божественного. Тобто, підсумовує Біллінґслі, Блейк перетворює есхатологічний сюжет «вогню і смерті» у строкату сцену переродження.
По центру — Христос з голубом, який веде Адама і Єву нібито в бік входу до Пекла і саме Пекло. Прикметно, що погляд Х. спрямований не до прірви, а в бік глядача, ніби ведучи пару до нас, зауважує Ґрант.
Натомість Біллінґслі не погоджується з інтерпретацією Ґ., що Святий дух (голуб) підказує Х. шлях. Дослідниця обґрунтовує свою незгоду розмірами птаха — він, мовляв, надто крихітний відносно голови Х. і, за законами перспективи, взагалі може бути позаду. Сам Х. теж на нього не дивиться. Та і його постать означена як відкупителя, а не судді.
Пара проходить через спокуту у молитві «Страшного суду» до прийняття істини у «Падінні…» й повернення до природи божественного. Тобто, підсумовує Біллінґслі, Блейк перетворює есхатологічний сюжет «вогню і смерті» у строкату сцену переродження.
Хто давно стежить за КВкх, той знає мою особливу любов до перекладів та власних текстів Андрія Содомори. Цього вечора придбала нову книгу АО від Апріорі «Від-homin за homо-ном. Античні суголосся». Чомусь вона мені трохи нагадала колись видані «Грані-Т» «Дистихи Катона».
Це — збірка поетичних мініатюр АО, у які вписано латинські слова, вислови, афоризми. Є, зокрема, вірші, побудовані довкола окремого слова.
Автор майстерно вплітає латину в українську мову не лише на рівні змісту, а й на рівні звучання. Подекуди ці дві мови доповнюють одна одну, творячи поліфонію.
Це — збірка поетичних мініатюр АО, у які вписано латинські слова, вислови, афоризми. Є, зокрема, вірші, побудовані довкола окремого слова.
Автор майстерно вплітає латину в українську мову не лише на рівні змісту, а й на рівні звучання. Подекуди ці дві мови доповнюють одна одну, творячи поліфонію.