ПРОКЛЯТТЯ

Бездомних псів, що лижуть кість суху,
Надгороди притулком теплим, Боже,
Вкажи брудним ропухам купи листя
І гайворонам їх колючі гнізда.

А тим, хто злочин тління розсівають,
Убійникам душі з’явись у гніві,
Указуючи путь, що безконечна,—
Хай з божевільним поглядом од жаху
Покинуть справедливу батьківщину
І іншої довіку не знайдуть.

Юрій Липа

* * *
"...Ми такі упиті
Тим, що Вона є знов, -
Що нам наші забиті
і наша кров?

Ми такі всі повні щастя
У сей великий час,-
Сподобись, земле, Причастя,
Сподобись, земле, нас!

Чорний орел Мазепи
Покидає сонні Яси -
Покиньте барви, крепи,
Золото і всі прикраси!

Станьте кожен спокоєн
У лави, що в сяйві мітів:
Се - Українець-Воїн
Ворота помітив.

І в краю, де все клекоче,
Він побіди сіє,
Б'ючи межи очі
Тебе, Росіє!.

Юрій Липа

Тимчасово окуповані території досі зберігають закривавлені прапори лютого-березня 22. Обов'язково повернемо стягам вітер.

День, що пов'язуює між собою десятки поколінь.

Фронтир, вільнодумство, фатальні помилки, героїчні моменти, певний історичний стоїцизм - все це Україна. Україна, як і колись для лицарів, поляків та литовців, русинів, для деяких росіян, для білих, анархістів, монархістів, націоналістів, для вільних людей поза політичних координат, для шляхти та минулих рабів - це вибір. Вибір свободи прийняти долю, вибір гинути, вибір жити, вибір змагати.

Час визнати - Україна не передається у спадок, її свідомо обирає чи нехтує нею кожне покоління. Я радий жити сьогодні, бо моє оточення та однодумці знову зробили цей вибір. Тому нашій ідентичності не судилось розчинитись зараз.

@blutimpuls

"Рубежи"

Годы проходят мимо,
Огонь, пепел снов и память.
Строки, снаряды, страницы -
Разные боли грани.

Архаика маннербундов,
тёмный разрывов хохот.
Знаешь, во сне я увидел друга,
И снится ему свобода.

Стало скучно, и душно, и злостно,
Некоторые даже боятся свихнуться.
Но меж руин ещё дышит солнце,
И спутники Марса, я верю, проснутся!

Не идеи, не сны, не грёзы
Дают теперь смысл жить,
Но память о братьях мёртвых
Двигает рубежи.

#poetry

@blutimpuls

"Незалежність"

Кров у плавнях і протоках,
І золотоверхий Київ;
Життя, немов вічна облога,
Данапріс стрічає нових Ахіллів.

Кінбурн, Зміїний, Тягинка -
Епітети міфу нового.
Меандри звіриного стилю
З приміткою "high explosive".

Авдіївка, Орлівка, Бахмут,
Де ворог не має курганів;
Сталеві валькірій борти лиш везуть
Братів на відновлення до Вальгали.

Прапори тепер на могилах -
Це кров'ю омиті кордони.
Та навіть якщо всі загинем,
Фронтир пам'ятатиме ворог.

Пам'яті мужності всіх, хто назавжди лишився в строю.

***

Химерний інтербеллум скріплює небо, мов дим
Та горять, мов світання, вже твої рубежі
Трагедії болять молодим,
Тим, що орлами - у синь.

Височіють гонтини в степах
Кургани облог й сновидінь
Обгорілим бортам із багать
Не забрати вже душі мерців ...

З Днем Незалежності України 🇺🇦
Несемо наше право на лезі шабель

З нами тіні наших пращурів, наші полеглі побратими, а на кону наше майбутнє тож ми не маємо права звернути з цього шляху та припинити нашу боротьбу

У Серебрянському лісництві загинув поет сутінок, переконаний приверженець традиційних релігійних відчувань та поглядів і просто достойний чоловік - Велеслав Шипіт. Ми зовсім мало спілкувались у цьому світі, мали суперечки, та в цьому і є суть дискурсу. Пам'ять про достойних чоловіків сильніша за смерть.

У 21-му році разом писали до різдвяного випуску альманаху, присвяченого циклічним святам та культу Сонця.

На донецьких Курганах: кожен полеглий — ПРИСУТНІЙ!

Вечірня містерія та відкриття меморіального Кургану в районі Бахмута — від бійців Третьої штурмової на честь загиблих захисників.

«Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ. Якби не їхній подвиг — ці міста давно були б у руках ворога. Ми знаємо, що наші побратими з нами. Ми знаємо, що наші полеглі побратими — присутні!», — командир бригади, полковник Андрій Білецький.

Як символ єдності живих і полеглих, командири, весь особовий склад підрозділу заклали камінний пояс Кургана. Бо найсакральніше у братерстві бригади — памʼять про тих, чий дух тепер веде нас у нові бої.

У День памʼяті українських захисників продовжуємо їхню справу і битву за перемогу!

3ОШБр | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримай Третю штурмову🇺🇦

Цінності бронзи знов відблискують українським степом.

Присутні!

"Тисячі імен"

Від днів, коли боги облич не мали,
Від днів таємних сотворінь,
Коли плелись меридіани,
А зорі ще кували ковалі

Від днів, коли мечі та колісниці,
Корили світ непізнаний химер;
Тоді вожді, пізнавши смерті таємниці,
Заповіли хранити тисячі імен.

Від куль до зір, і ми запалюємо пломінь на курганах,
І від Карпат аж по покорений Кавказ,
(А дні наступні - може й далі)
Ми маємо той самий ще наказ.

Ми пам'ятаємо Батурин, Крути, Бахмут,
Базар, Кенгір, Давидів Брід,
Ми можем своїх імен не пам'ятати,
Але ми пам'ятаєм імена братів.

«Штаб банды Лыхо»
Мова йде про повстанську організацію часів Отаманщини -Кирила Бондарука

Не відомо чи є він на цьому фото, діяли повстанці в районах Голти, Орлика, Богополя, Врадіївки, Мигії, Грушівки та ін.

Підривали залізниці, чинили опір, бились тоді, коли червоні вже і так душили нашу неньку та топили її населення в крові.

При огляді тіла молодого Отамана чекісти знайшли лише томик «Кобзаря» прострелений під серцем.