🤔 Чи гарантує проведення міжнародного архітектурного конкурсу під керівництвом іменитого всесвітньовідомого архітектора отримання якісних результатів?
Практика показала, що ні. Конкурс, оголошений у вересні фондом Нормана Фостера, виграли архітектори з Австралії, Ізраїлю та Індії. Що ж ми отримали в результаті? Абсолютно відірвані від конктексту Харкова проєкти, запропоновані рішення яких, ймовірно, неможливо реалізувати.
Наскільки зараз можна припустити, враховуючи, що переможця три, з кожного із проєктів до реалізації буде запропонована лише одна частина: від Австралії – меморіалізація, від Ізраїлю – реконструкція будівлі ОВА, він Індії – озеленення площі. Яким чином ці проєкти будуть поєнані одне з одним – допоки незрозуміло. Якби це було відповідно до Постанови Кабміну щодо проведення архітектурних конкурсів, то це було б просто неможливо. Тут же цього обмеження, припускаю, немає.
📌 Робити скляний фасад будівлі ОВА? А чи це точно найкраща пропозиція для Харкова? Як через безпекову ситуацію, так і через те, що скло для багатьох харків’ян є тригерним моментом. Підземний меморіал? Загалом він виглядає ок, проте чи дозволить його реалізувати наявна на площі інфраструктура, враховуючи те, що під ним – метро? Ряд колон? Цікаво, чим надихались архітектори, що запропонували це рішення? Проєктами сталінського режиму чи Третього рейху? Транспортну складову району фактично жодна з команд взагалі не враховувала і не розглядала: ні велоінфраструктуру, ні зміну організації дорожнього руху загалом.
Наскільки я зрозумів, чіткого ТЗ командам не було сформовано, що і породило такий політ фантазії, який мало що має з реальністю – України, Харкова і безпосередньо площі Свободи.
П.С. Мені здається, всеукраїнський архітектурний конкурс на кращу проєктну пропозицію благоустрою Центральної площі Чернівців зібрав більше якісних пропозицій.
#Україна #Слобожанщина #Харків #конкурс
Практика показала, що ні. Конкурс, оголошений у вересні фондом Нормана Фостера, виграли архітектори з Австралії, Ізраїлю та Індії. Що ж ми отримали в результаті? Абсолютно відірвані від конктексту Харкова проєкти, запропоновані рішення яких, ймовірно, неможливо реалізувати.
Наскільки зараз можна припустити, враховуючи, що переможця три, з кожного із проєктів до реалізації буде запропонована лише одна частина: від Австралії – меморіалізація, від Ізраїлю – реконструкція будівлі ОВА, він Індії – озеленення площі. Яким чином ці проєкти будуть поєнані одне з одним – допоки незрозуміло. Якби це було відповідно до Постанови Кабміну щодо проведення архітектурних конкурсів, то це було б просто неможливо. Тут же цього обмеження, припускаю, немає.
📌 Робити скляний фасад будівлі ОВА? А чи це точно найкраща пропозиція для Харкова? Як через безпекову ситуацію, так і через те, що скло для багатьох харків’ян є тригерним моментом. Підземний меморіал? Загалом він виглядає ок, проте чи дозволить його реалізувати наявна на площі інфраструктура, враховуючи те, що під ним – метро? Ряд колон? Цікаво, чим надихались архітектори, що запропонували це рішення? Проєктами сталінського режиму чи Третього рейху? Транспортну складову району фактично жодна з команд взагалі не враховувала і не розглядала: ні велоінфраструктуру, ні зміну організації дорожнього руху загалом.
Наскільки я зрозумів, чіткого ТЗ командам не було сформовано, що і породило такий політ фантазії, який мало що має з реальністю – України, Харкова і безпосередньо площі Свободи.
П.С. Мені здається, всеукраїнський архітектурний конкурс на кращу проєктну пропозицію благоустрою Центральної площі Чернівців зібрав більше якісних пропозицій.
#Україна #Слобожанщина #Харків #конкурс
group-telegram.com/ne_urban/15895
Create:
Last Update:
Last Update:
🤔 Чи гарантує проведення міжнародного архітектурного конкурсу під керівництвом іменитого всесвітньовідомого архітектора отримання якісних результатів?
Практика показала, що ні. Конкурс, оголошений у вересні фондом Нормана Фостера, виграли архітектори з Австралії, Ізраїлю та Індії. Що ж ми отримали в результаті? Абсолютно відірвані від конктексту Харкова проєкти, запропоновані рішення яких, ймовірно, неможливо реалізувати.
Наскільки зараз можна припустити, враховуючи, що переможця три, з кожного із проєктів до реалізації буде запропонована лише одна частина: від Австралії – меморіалізація, від Ізраїлю – реконструкція будівлі ОВА, він Індії – озеленення площі. Яким чином ці проєкти будуть поєнані одне з одним – допоки незрозуміло. Якби це було відповідно до Постанови Кабміну щодо проведення архітектурних конкурсів, то це було б просто неможливо. Тут же цього обмеження, припускаю, немає.
📌 Робити скляний фасад будівлі ОВА? А чи це точно найкраща пропозиція для Харкова? Як через безпекову ситуацію, так і через те, що скло для багатьох харків’ян є тригерним моментом. Підземний меморіал? Загалом він виглядає ок, проте чи дозволить його реалізувати наявна на площі інфраструктура, враховуючи те, що під ним – метро? Ряд колон? Цікаво, чим надихались архітектори, що запропонували це рішення? Проєктами сталінського режиму чи Третього рейху? Транспортну складову району фактично жодна з команд взагалі не враховувала і не розглядала: ні велоінфраструктуру, ні зміну організації дорожнього руху загалом.
Наскільки я зрозумів, чіткого ТЗ командам не було сформовано, що і породило такий політ фантазії, який мало що має з реальністю – України, Харкова і безпосередньо площі Свободи.
П.С. Мені здається, всеукраїнський архітектурний конкурс на кращу проєктну пропозицію благоустрою Центральної площі Чернівців зібрав більше якісних пропозицій.
#Україна #Слобожанщина #Харків #конкурс
Практика показала, що ні. Конкурс, оголошений у вересні фондом Нормана Фостера, виграли архітектори з Австралії, Ізраїлю та Індії. Що ж ми отримали в результаті? Абсолютно відірвані від конктексту Харкова проєкти, запропоновані рішення яких, ймовірно, неможливо реалізувати.
Наскільки зараз можна припустити, враховуючи, що переможця три, з кожного із проєктів до реалізації буде запропонована лише одна частина: від Австралії – меморіалізація, від Ізраїлю – реконструкція будівлі ОВА, він Індії – озеленення площі. Яким чином ці проєкти будуть поєнані одне з одним – допоки незрозуміло. Якби це було відповідно до Постанови Кабміну щодо проведення архітектурних конкурсів, то це було б просто неможливо. Тут же цього обмеження, припускаю, немає.
📌 Робити скляний фасад будівлі ОВА? А чи це точно найкраща пропозиція для Харкова? Як через безпекову ситуацію, так і через те, що скло для багатьох харків’ян є тригерним моментом. Підземний меморіал? Загалом він виглядає ок, проте чи дозволить його реалізувати наявна на площі інфраструктура, враховуючи те, що під ним – метро? Ряд колон? Цікаво, чим надихались архітектори, що запропонували це рішення? Проєктами сталінського режиму чи Третього рейху? Транспортну складову району фактично жодна з команд взагалі не враховувала і не розглядала: ні велоінфраструктуру, ні зміну організації дорожнього руху загалом.
Наскільки я зрозумів, чіткого ТЗ командам не було сформовано, що і породило такий політ фантазії, який мало що має з реальністю – України, Харкова і безпосередньо площі Свободи.
П.С. Мені здається, всеукраїнський архітектурний конкурс на кращу проєктну пропозицію благоустрою Центральної площі Чернівців зібрав більше якісних пропозицій.
#Україна #Слобожанщина #Харків #конкурс
BY NE:Urban
Share with your friend now:
group-telegram.com/ne_urban/15895