Я спеціально не дражнив себе синглами, щоб спожити цей альбом вперше цілком і як один довгий твір. Не пожалкував. Дійсно нова робота State Faults тематично зшита інтерлюдіями та безшовними переходами з одного треку в наступний, понад година музики сприймається, як подорож у прірву з дещо нещасливим кінцем. Музично це те само класичне скрімо з несамовитими високими криками, ураганними барабанами та атмосферними гітарними пасажами. Проте з часів альбому Clairvoyant вони все ж трошки зм'якшились, а іноді навіть обережно проникають на територію пост-хардкору з чистими приспівами, наскільки це дозволяє їхній канон. Але це ніяк не завадило загальному градусу драматургії Children of the Moon, а він просто зашкалює; все таке сумне, безнадійне, і все одно з кожним цим непростим болісним кроком наближає тебе до якогось катарсису. Доволі довгий альбом насправді пролітає непомітно, він ще й дуже приємно замикається у кільце, тому заходити на друге коло завжди здається правильним рішенням, в цьому добровільному стражданні є своя краса.
Я спеціально не дражнив себе синглами, щоб спожити цей альбом вперше цілком і як один довгий твір. Не пожалкував. Дійсно нова робота State Faults тематично зшита інтерлюдіями та безшовними переходами з одного треку в наступний, понад година музики сприймається, як подорож у прірву з дещо нещасливим кінцем. Музично це те само класичне скрімо з несамовитими високими криками, ураганними барабанами та атмосферними гітарними пасажами. Проте з часів альбому Clairvoyant вони все ж трошки зм'якшились, а іноді навіть обережно проникають на територію пост-хардкору з чистими приспівами, наскільки це дозволяє їхній канон. Але це ніяк не завадило загальному градусу драматургії Children of the Moon, а він просто зашкалює; все таке сумне, безнадійне, і все одно з кожним цим непростим болісним кроком наближає тебе до якогось катарсису. Доволі довгий альбом насправді пролітає непомітно, він ще й дуже приємно замикається у кільце, тому заходити на друге коло завжди здається правильним рішенням, в цьому добровільному стражданні є своя краса.
In a statement, the regulator said the search and seizure operation was carried out against seven individuals and one corporate entity at multiple locations in Ahmedabad and Bhavnagar in Gujarat, Neemuch in Madhya Pradesh, Delhi, and Mumbai. It is unclear who runs the account, although Russia's official Ministry of Foreign Affairs Twitter account promoted the Telegram channel on Saturday and claimed it was operated by "a group of experts & journalists." Pavel Durov, a billionaire who embraces an all-black wardrobe and is often compared to the character Neo from "the Matrix," funds Telegram through his personal wealth and debt financing. And despite being one of the world's most popular tech companies, Telegram reportedly has only about 30 employees who defer to Durov for most major decisions about the platform. You may recall that, back when Facebook started changing WhatsApp’s terms of service, a number of news outlets reported on, and even recommended, switching to Telegram. Pavel Durov even said that users should delete WhatsApp “unless you are cool with all of your photos and messages becoming public one day.” But Telegram can’t be described as a more-secure version of WhatsApp. If you initiate a Secret Chat, however, then these communications are end-to-end encrypted and are tied to the device you are using. That means it’s less convenient to access them across multiple platforms, but you are at far less risk of snooping. Back in the day, Secret Chats received some praise from the EFF, but the fact that its standard system isn’t as secure earned it some criticism. If you’re looking for something that is considered more reliable by privacy advocates, then Signal is the EFF’s preferred platform, although that too is not without some caveats.
from br
